Психолого-педагогічні чинники, умови та засоби формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Психолого-педагогічні чинники, умови та засоби формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Сторінка 4

На становлення саморегуляції впливають й індивідуально-типологічні особливості. Зокрема, встановлені відмінності в комплексах індивідуально-типових стильових особливостей регуляторних процесів між екстравертами та інтровертами, емоційно лабільними та стабільними. Також при дослідженні індивідуальних стилів саморегуляції у учнів старших класів було знайдено, що індивідуальний стиль саморегуляції співвідноситься з акцентуацією їх характеру. Встановлено, що при стихійному формуванні у дітей з гіпертимічною акцентуацією частіше розвивається ефективний стиль, який характеризується високим моделюванням та програмуванням, розвиненістю впевненості й напористості. У емотивних акцентуантів співвідношення формування ефективного та неефективного стилів є рівнім, причому ефективність забезпечується високим моделюванням, програмуванням, оцінкою результатів, напористістю. При тривожній акцентуації ефективний стиль зустрічається дуже рідко .

В дослідженнях музично-виконавської діяльності встановлений негативний вплив характерологічної тривожності музиканта, такої особистісної риси, як боязкість, на якість його публічної виконавської діяльності, виникнення руйнівного для діяльності сценічного хвилювання. Описані також індивідуальні стилі виконавської діяльності, які складаються як результат пристосування особистості музиканта з притаманними йому індивідуально-типологічними особливостями нервово-психічної діяльності, специфічними характеристиками музичної та виконавської обдарованості, до вимог діяльності. Можна припустити, що індивідуальний стиль виконавської діяльності характеризується не тільки своєрідністю використаних засобів, операцій, але й специфічністю регулятивного профілю. Отже, природні типологічні особливості музиканта впливають на ефективність сформованої в нього системи регуляції виконавської діяльності, її стильові характеристики.

Разом з тим, вказаний вплив не є фатальним. За результатами дослідження передстартових психічних станів музикантів у зв’язку з типологічними особливостями нервової системи, Б. Вяткин довів можливість компенсації певних типологічних властивостей нервової системи, темпераменту по відношенню до вимог діяльності, заперечуючи виявлену в деяких роботах пряму залежність успішності діяльності від типологічних особливостей нервової системи людини, рівня її емоційної реактивності.

Аналогічний висновок про можливість компенсації «акцентуйованих», дисгармонічних типів організації регулятивних процесів у учнів старших класів в навчальній діяльності зроблений В. Моросановою та О. Ароновою. Відбуватися така компенсація може за рахунок підвищення загального рівня саморегуляції. Разом з тим, підвищення рівня саморегуляції по-різному впливає на вираженість стильових особливостей саморегуляції у екстравертів, інтровертів, емоційно лабільних та стабільних. Зокрема, встановлені «слабкі ланки» в типових профілях регуляції, які меншою мірою коригуються за рахунок підвищення рівня усвідомленої саморегуляції. Для екстравертів та стабільних це планування, для інтровертів – моделювання, у емоційно лабільних – ланка оцінки результатів. Авторами виявлені шляхи формування ефективних стилів саморегуляції за рахунок підвищення її загального рівня, а також можливі обмеження, які накладаються особливостями характеру й темпераменту учнів .

Особистісні утворення та змісти. Підвищення загального рівня саморегуляції розглядається як наслідок змін ступеню суб’єктної активності, отже, позиція суб’єкта як змістовна характеристика системи його ставлень до світу та себе виявляється суттєвим детермінантом ефективності регулятивних процесів. Таким чином, не тільки динамічні, але й змістовні аспекти особистості можуть впливати на формування стилю саморегуляції, регуляторний профіль. До таких особистісних утворів відносяться, зокрема, потребово-мотиваційна сфера, ціннісні орієнтації, самосвідомість, Я-концепція та самооцінка.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Це цікаво:

Історія методів навчання грамоти
Найпоширенішими методами навчання грамоти в минулому вітчизняної школи були такі: буквоскладовий, складовий, звуковий і цілих слів. Буквоскладовий метод. Найдавнішим методом навчання грамоти, який довгий час застосовувався в школах Росії, був буквоскладовий метод. Це синтетичний буквений метод. Про ...

Особливості мислення молодших школярів
У педагогічній психології проблема мислення — одна з найактуальніших. Вона органічно пов'язана з проблемою засвоєння і застосування учнями знань. Вивчаючи мислення школярів, можна простежити діапазон їх можливостей у засвоєнні знань, оскільки саме за допомогою мислительної діяльності учні набувають ...

Шляхи розвитку творчого мислення у молодших школярів
Розвиток творчого мислення - це одне із важливих завдань, яке покликана вирішувати початкова школа. Дуже важливо, щоб педагог здійснював процес формування творчого інтелекту учнів вже з першого класу. Ряд психологів стверджують, що творче мислення в школярів на перших етапах навчання ще зовсім не с ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com