Психолого-педагогічні чинники, умови та засоби формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Психолого-педагогічні чинники, умови та засоби формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Сторінка 6

Отже, регулятивна функція самосвідомості та її змістовних аспектів визнається одною з основних. Становлення вказаних особистісних утворень відбувається в процесі розвитку особистості, взаємодії її зі світом, набуття життєвого та професійного досвіду.

Перед тим, як перейти до обговорення впливу зовнішніх умов на становлення системи самоорганізації особистості, підкреслимо: будь-який цілеспрямований формуючий/корегувальний вплив на неї повинен враховувати вікові особливості та закономірності її розвитку, індивідуально-типологічні та характерологічні особливості та здібності суб’єкту, а також наявну на теперішній момент відносно сталу систему ставлень особистості до себе, світу, професійної діяльності, яка віддзеркалюється в ціннісних орієнтаціях, спрямованості, мотиваційній системі, Я-концепції, самооцінці та інших особистісних змістовних утвореннях. Формуючий/корегувальний вплив повинен спрямовуватися не тільки на операційне та змістовне забезпечення функціонування регулятивного контуру, який передбачає опанування відповідними вміннями та навичками саморегуляції (прямий, безпосередній вплив), а й на особистісно-смислові структури, які суттєво, хоча й опосередковано, впливають як на спрямованість, так і на динамічні характеристики перебігу процесу саморегуляції (непрямий вплив).

Особливості досвіду. Становлення саморегуляції в онтогенезі відбувається через взаємодію людини із оточенням, включення в різні види діяльності, соціальної активності, опанування суспільно заданих норм активності. В процесі взаємодії зі світом становлення суб’єкту до певного моменту відбувається стихійно, визначаючись його вродженими особливостями, індивідуальними задатками організації регулятивних процесів. Однак яким чином вказані особливості реалізуються в особливостях та рівні розвитку конкретних регулятивних процесів особистості, певною мірою залежить й від зовнішніх впливів. Змістовні утворення особистості розглядаються не як вроджені, а як такі, що складаються протягом життя особистості як результат набуття нею досвіду. Зі всіх впливів, яких зазнає особистість протягом життєвого шляху і які виступають чинниками становлення її регулятивної системи, особливого інтересу набувають для нас цілеспрямовані формуючі впливи, яким підлягає суб’єкт в процесі навчання.

Існують експериментальні дані, які підтверджують те, що загальна спрямованість навчання впливає на особистісний та суб’єктний розвиток. Є загальновизнаним, що будь-яке навчання певною мірою сприяє формуванню у учнів мислення та особистості. Але ключовою особливістю традиційного навчання є орієнтація на передачу готового знання, відтворення емпіричного типу мислення. Розвивальне навчання за Д. Ельконіним та В. Давидовим, повинно бути спрямованим на розвиток теоретичного мислення. На думку В. Моросанової та О.Аронової, сама побудова навчальної діяльності, запропонована класиками розвивального навчання, містить такі компоненти, в процесі здійснення яких відбувається формування регуляторних основ суб’єктності учнів. Тобто така навчальна діяльність має ефекти, що виходять за межі розвитку мислення й конкретного віку. Ці ефекти будуть проявлятися в успішному здійсненні різних видів діяльності та поведінки, в саморегуляції довільної активності. За рахунок рефлективності та узагальненості спеціально організованих навчальних дій формується регуляторна основа суб’єктності. В системі традиційного навчання не відбувається її формування, оскільки навчання будується без виділення загального способу дії, на підставі рішення окремих задач й формування окремих навичок, тобто процеси саморегуляції формуються стихійно. Таким чином, система розвивального навчання має значно більший потенціал в плані розвитку у учнів суб’єктних якостей, суб’єктної позиції, ніж традиційна. На думку дослідників, важливими напрямками роботи з формування саморегуляції є розвиток рефлексивних здібностей учнів, виховання їх самостійності, піклування почуття самоповаги, розвиток у них прагнення до самореалізації. Умовами вирішення вказаних задач є:

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Це цікаво:

Авторські пропозиції та їх результативність
Досвід вчителів та наші спостереження (див. 2.1) підтверджують, що характер контактів з учнями залежить від індивідуально-психологічних якостей учителя, що стосуються комунікації, вміння слухати, спостерігати, реагувати на приязнь, симпатію й антипатію, висловлювати накази, доручення, прохання. Зап ...

Постулати Бора. Квантова теорія атома
Вихід був знайдений у 1913 році датським фізиком Нільсом Бором (1885-1962), який не намагався примирити супротивників, а змінив планетарну модель так, щоб вона узгоджувалася з дослідом. Нільс Бор народився в Копенгагені. Фізичну освіту отримав у Копенгагенському університеті, котрий закінчив у 1908 ...

Дидактика як педагогічна теорія навчання
Поняття про дидактику Дидактика – це дисципліна, яка досліджує навчання на теоретичному рівні. Вважається, що цей термін запровадив німецький педагог В.Ратне (1571-1635) для позначення мистецтва навчання. Аналогічно трактував дидактику в видатний чесько-польський педагог Ян Амос Коменський, який у ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com