Психолого-педагогічні чинники, умови та засоби формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

діалогічність та проблемність подачі навчального матеріалу;

навчальна співпраця учня (студента) із викладачем та однолітками, одногрупниками;

створення «ситуацій успіху» та формування мотивації досягнення успіху;

орієнтація на творчість в навчальній діяльності .

Дослідження формування досвіду саморегулювання майбутніх музикантів-педагогів, проведене Ю. Лисюк, ґрунтувалося на впровадженні особистісно орієнтованого та аксіологічного підходів. Відповідно до зазначених підходів, педагогічний процес розглядався як стимулююче, пробуджуюче навчання, навчання резонансного впливу. Особливої значущості в ньому набували ціннісно-смислова домінанта, рефлексивне осягнення особистістю власної ціннісно-смислової та мотиваційної сфери, особистісне нормотворення. Було встановлено, що ефективність формування досвіду саморегулювання досягається завдяки дотриманню таких умов:

формуванню позитивного емоційного ставлення і мотиваційної спрямованості на самовиховання та самовдосконалення в музично-педагогічній діяльності;

спонуканню студентів до активізації самопізнавальної діяльності;

забезпеченню діалогізації навчально-виховного процесу;

послідовному стимулюванню художньо-творчої самореалізації студентів на основі вільного самовираження в музично-педагогічній діяльності [50].

Як вказує Ю. Лисюк, сучасні концепції об'єднує прагнення сприяти творчому саморозвитку особистості та розуміння його ролі як суб'єкта, активного учасника освітнього процесу. Таким чином, поєднання діяльнісного (спрямованого на формування майбутнього фахівця як суб'єкта навчально-виховного процесу), особистісного (в основі якого лежить принцип всебічного гармонійного розвитку особистості) та аксіологічного (який ґрунтується на принципі ціннісної взаємодії) підходів розглядається дослідницею як таке, що створює теоретичні передумови підготовки студентів вищих мистецьких навчальних закладів до музично-педагогічної діяльності.

Отже, завдання педагогічного процесу, спрямованого на розвиток саморегуляції виконавської діяльності майбутніх вчителів музики, полягають в тому, щоб:

забезпечити організацію навчально-вихованого процесу з опорою на самоорганізацію, самовиховання та самоосвіту майбутніх музикантів-педагогів;

досягти активізації ціннісно-орієнтуючих та світоглядних структур майбутніх фахівців, аксіологічних і світоглядних процесів;

стимулювати самостійний творчий пошук шляхів самореалізації у музично-виконавській діяльності;

розвивати потребу майбутніх фахівців у неперервному самовдосконаленні в музично-виконавській та музично-педагогічній діяльності.

До основних загальновизнаних дидактичних принципів, що відповідають завданням вищої мистецької освіти, можна віднести такі принципи:

науковості (має важливе методологічне значення для відбору навчального матеріалу, його використання);

доступності (передбачає врахування на всіх етапах фахової підготовки можливостей особистості сприймати та засвоювати інформацію);

безперервності (ґрунтується на положенні про те, що якісне засвоєння знань потребує тривалої роботи студента, повернення до предмета протягом всього курсу фахової підготовки);

цілісності та систематичності музично-педагогічної освіти (реалізація міжпредметних зв'язків, створення єдиного методологічного підходу до розгляду музично-педагогічних явищ з точки зору різних наук).

Як вказує Ю. Лисюк, аналіз навчально-виховного процесу вищих мистецьких навчальних закладів (навчальних планів та змістового наповнення дисциплін професійно орієнтованого циклу, форм і методів музично-виконавської та музично-педагогічної підготовки) показує недостатню спрямованість на формування саморегуляції майбутніх вчителів музики. Отже, на її думку, розв'язання досліджуваної проблеми потребує створення належних педагогічних умов, які б забезпечували її цілеспрямоване формування в студентів.

Це цікаво:

Можливості уроків читання у формуванні мовленнєвих умінь і навичок учнів початкових класів
Розвиток мовлення у молодшого школяра виявляється в тому, що в нього виробляється навичка читання, тобто досить швидке і правильне пізнання літер та їх поєднань і перетворення побачених знаків у вимовлені звуки, звукосполучення, тобто у слова. У різних видах і формах роботи з мовленнєвим матеріалом ...

Історико-педагогічні аспекти діяльності українських чернечих нагромаджень
Одним із домінуючих чинників культурно-історичного поступу нашого народу була безпосередня участь у цьому процесі української Церкви, її рідномовний обряд, органічна відповідність менталітету, підтримка і поглиблення етнічної духовності української нації були одними із істотних причин, внаслідок як ...

Роль та місце фундаментальних дисциплін в системі освіти
Реформована освіта спроможна звільнити суспільство від консерватизму і тим самим допомогти йому подолати розрив між старим і новим. На сучасному етапі розвитку суспільства важливого значення набуває відповідність змісту освіти вимогам часу, тим змінам, що відбуваються в економічному та культурному ...