Психолого-педагогічні чинники, умови та засоби формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Психолого-педагогічні чинники, умови та засоби формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Сторінка 8

Таким чином, визначені вище психолого-педагогічні умови розвитку саморегуляції в процесі фахового навчання передбачають в основному непрямі способи та форми формуючого впливу на регулятивну сферу студентів. Вони сприяють становленню суб’єктної позиції, формуванню ціннісно-смислових та мотиваційних утворень, які спонукають студента підвищувати свою активність як суб’єкта навчальної, зокрема, музично-виконавської, діяльності. Отже, структурно-функціональна та змістовна складові усвідомленої самоорганізації повинні формуватися в процесі такого навчання поступово й послідовно, будучи органічно включеними в процес діяльності, регуляція якої ними здійснюється. Разом з тим, як показали психологічні дослідження , підвищення суб’єктної активності, загального рівню саморегуляції виступають тільки передумовою формування ефективного стилю саморегуляції. У випадках акцентуйованого її профілю, коли її структура та засоби не є адекватними вимогам діяльності, мають місце явища недорозвинення структурно-функціональних або змістовних компонентів саморегуляції, є необхідною спеціальна формуючо-корегувальна робота. В цьому випадку саморегуляція може опановуватися як особливий вид діяльності, з наступним перенесенням відповідних вмінь та навичок в умови інших видів діяльності. Така діяльність повинна доповнювати традиційний навчальний процес, здійснюватися в межах спеціально організованих форм навчально-корегувального впливу.

Ефективне опанування вмінь саморегуляції виконавської діяльності в умовах спеціально організованої навчально-корегувальної діяльності передбачає наявність у суб’єкта бажання підвищити ефективність саморегуляції власної виконавської діяльності, інтерес до шляхів розвитку вмінь та навичок саморегуляції, установку на їх практичне опанування. Це все характеризує особливості потребово-мотиваційної сфери студента в аспекті спрямованості на оволодіння вміннями саморегуляції. Знання та уявлення про феномен саморегуляції, його місце та роль в забезпеченні ефективності професійної (зокрема, музично-виконавської) діяльності, його структуру, засоби, техніки здійснення створюють інформаційну основу успішного їх опанування. Власне вміння саморегуляції музично-виконавської діяльності, виділені та описані в п.1.2., характеризують операціональне забезпечення метадіяльності саморегуляції. Отже, сформованість усвідомленої саморегуляції як системи метадіяльності суб’єкта музично-виконавської діяльності визначається сформованістю її структурних блоків.

Таким чином, розвиток саморегуляції виконавської діяльності повинен проводитися комплексно, поєднуючи в собі власне розвивальний та коригувально-формуючий аспекти. Відповідна робота може відбуватися на різних ланках організації навчального процесу.

Підсумовуючи наші міркування щодо формування вмінь усвідомленої самоорганізації музично-виконавської діяльності як операційної підсистеми саморегуляційної метадіяльності у майбутніх вчителів музики, ми вважаємо, що воно відбудеться більш ефективно за умов:

здійснення комплексного педагогічного впливу на всі основні блоки саморегуляційної мета діяльності ;

активізації у студентів функції рефлексії в процесі здійснення музично-виконавської діяльності на всіх її етапах;

спрямованість формуючого впливу на всі основні об’єкти регуляції (суб’єкт музично-виконавської діяльності, її процесу, функціонування суб’єкту в процесі здійснення діяльності).

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Це цікаво:

Науковий аналіз педагогічного випадку, ситуації, конфлікту, що стався у ЗОШ та ВНЗ
Метою цієї роботи є проаналізувати педагогічні конфлікти, ситуації та випадки, що трапилися у ЗОШ та ВНЗ. Перед тим, як почати сам аналіз, хотілося б подати визначення цих понять. Терміни «конфлікт», «ситуація», «випадок» не є суто педагогічними. Їх використовують різні науки, надаючи їм певного за ...

Моральне виховання школярів. Його завдання, зміст, основні форми
Моральне виховання – це виховна діяльність школи і сім’ї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності. Зміст морального виховання в національній школі: - формув ...

Особливості ознайомлення молодших школярів із творами живопису
Проблема залучення молодших школярів до мистецтва живопису в умовах сучасного розвитку освіти є вкрай важливим напрямком педагогіки і має ще багато недосліджених аспектів. Оскільки освіта сьогодення в царині мистецтва набула особистісно-зорієнтованого спрямування, то повноцінне художнє виховання мо ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com