Психолого-педагогічні чинники, умови та засоби формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Психолого-педагогічні чинники, умови та засоби формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Сторінка 9

На нашу думку, з метою формування ефективної самоорганізації студентами власної навчальної (в тому числі музично-виконавської) діяльності, є доцільним:

Ввести нові форми організації навчального процесу, наприклад, розробити та поставити в навчальні плани пропедевтичний спецкурс з питань самоорганізації навчальної та професійної діяльності, або створити відповідний факультатив, студентський гурток;

Оптимізувати наявні форми організації навчального процесу в аспекті привнесення проблемності в зміст навчальної діяльності з опанування музичного інструменту; діалогічності в діаді «студент-викладач» в процесі здійснення навчальної взаємодії; стимулювання рефлексії в процесі навчальної діяльності; забезпечення творчої спрямованості всього навчального процесу.

Забезпечити умови для оптимізації самостійної роботи студентів, що передбачає: формування мотивації до самостійної роботи, підтримку з боку адміністративно-викладацького составу ВНЗу власної активності студента у вказаному напрямку, навчання студентів основним навичкам на вмінням самоорганізації власної діяльності, основам тайм-менеджменту, інформування та навчання основним формам та видам активності під час здійснення різних актуальних відрізків музично-виконавської діяльності. Більша частина вказаних задач, на наш погляд, може бути реалізованою в рамках тренінгової форми роботи.

Таким чином, на наш погляд, в умовах сучасної музично-педагогічної освіти можливо знайти та використати методи та форми роботи, які забезпечать більш ефективний розвиток музично-виконавської майстерності майбутнього вчителя музики, зокрема, за рахунок опанування ним вмінь та навичок усвідомленої саморегуляції.

Останнім часом відбувається зростання уваги вчених до питань інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музики, що розглядається як один з провідних напрямків підготовки майбутніх вчителів музики. Накопичено значний науковий і практичний матеріал, який безпосередньо чи опосередковано відбиває різноманітні грані проблеми формування інструментально-виконавської майстерності педагога-музиканта, оволодіння ним професійною, зокрема, інструментально-виконавською, діяльністю.

Інструментально-виконавська діяльність може бути охарактеризованою як напружена, багатоаспектна та складноорганізована в змістовно-часовому та структурно-функціональному відношеннях професійна діяльність. В її змістовно-часовому вимірі можна виділити актуальні відрізки формування та вдосконалення музично-технічних навичок; початкової роботи над твором; вдосконалення реального виконання твору; рекреації; підготовки до публічного виконання твору; публічного виконання твору; усвідомлення результатів публічного виконання. Поняття актуального відрізку діяльності позначає конкретну ситуацію її здійснення, що характеризується специфічними цілями, задачами, умовами та психофізіологічними станами суб’єкта. У психологічній структурі виконавської діяльності виділяються потребово-мотиваційна, операційна, інформаційна та регуляційна підсистеми. Мотиваційна підсистема здійснює енергетичну підтримку та визначає спрямованість перебігу діяльності; інформаційне забезпечення здійснює однойменна підсистема; операційна відповідає за забезпечення інструментально-виконавчого («технічного») плану діяльності; регулятивна підсистема забезпечує управління процесом діяльності, його спрямованість на досягнення цілі, відбір засобів та визначення послідовності їх застосування, визначення критеріїв та оцінку досягнення мети. Між усіма структурними підсистемами діяльності існує тісний зв'язок.

Страницы: 4 5 6 7 8 9 10 11

Це цікаво:

Психологічні особливості підліткового віку
Шкільний онтогенез включає наступні вікові періоди: молодший шкільний (6–10 років), молодший підлітковий (11–13 років), старший підлітковий (14–15 років) і юнацький вік (16-18 років) [1, 224–225]. У схемі вікової періодизації онтогенезу, що враховує гендерні розбіжності, підлітковий вік для хлопців ...

Виховання патріотизму на прикладах звичаїв козацтва
Світові процеси, глобалізація й інформатизація, відкритість пострадянських держав світовому співтовариству обумовлюють пильну увагу вчених до дослідження питань духовно-морального виховання підростаючого покоління. У суспільстві відчувається світоглядна порожнеча, що виникла після відторгнення стар ...

Екологічна освіта молодших школярів на міжпредметній основі
Основним стратегічним напрямком розвитку екологічної освіти, що визначено Концепцією екологічної освіти України, є формування поколінь з новою екологічною культурою, новим екологічним світоглядом на принципах гуманізму, міждисциплінарної інтеграції, історизму та системності з метою збереження і від ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com