Обґрунтування критеріїв та дослідження стану сформованості умінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Програмування (Пр). Дозволяє діагностувати індивідуальну розвиненість усвідомленого програмування людиною своїх дій. Високі показники (7-9 балів) свідчать про наявну потребу продумувати способи своїх дій для досягнення поставлених цілей, про деталізованість та розгорненість цих програм. Програми розробляються самостійно, гнучко змінюються при зміні обставин, є стійкими в ситуації перешкод. Низькі показники (0-3 бали) говорять про невміння суб’єкта продумувати послідовність своїх дій. Такі піддослідні діють імпульсивно, не можуть самостійно сформувати програму дій, гнучко її змінити за потреб, внести відповідні корекції.

Оцінювання результатів (О). Характеризує індивідуальну розвиненість й адекватність оцінки піддослідним себе й результатів своєї діяльності й поведінки. Високі показники за цією шкалою (7-9 балів) свідчать про розвиненість й адекватність самооцінки, сформованості та стійкості суб’єктивних критеріїв оцінки успішності досягнення результатів. Суб’єкт адекватно оцінює неузгодженість одержаних результатів з метою діяльності, а також її причини, гнучко адаптується до зміни умов. При низьких показниках (0-3 бали) піддослідні не помічають своїх помилок, некритичні до них. Суб’єктивні критерії успішності недостатньо стійки, що призводить до погіршення якості результатів при збільшенні обсягу роботи, погіршенні самопочуття або виникненні зовнішніх труднощів.

Гнучкість (Г). Діагностує рівень сформованості регуляторної гнучкості, тобто здібності перебудовувати систему саморегуляції у зв’язку зі змінами зовнішніх та внутрішніх умов. Піддослідні з високими показниками (7-9 балів) демонструють пластичність всіх регуляторних процесів. Легко перебудовують плани й програми поведінки, здатні швидко оцінити зміни значимих умов, своєчасно помічають неузгодженість результатів із ціллю, вносять корекції в процес саморегуляції. За низьких показників (0-3 бали) суб’єкт погано адаптується до змін ситуації, невпевнено почуває себе у динамічному середовищі. Він не здатен адекватно реагувати на ситуацію, налагоджувати ефективну регуляцію своєї активності у всіх її ланках, що призводить до низької продуктивності діяльності.

Самостійність (С). Характеризує розвиненість регуляторної автономності. Високі показники за шкалою (7-9 балів) свідчать про здібність людини самостійно планувати, здійснювати та контролювати власну діяльність. Піддослідні з низькими значеннями (0-3 бали) залежать від оцінок оточення, не можуть обійтися без допомоги інших людей.

Загальний рівень саморегуляції (ЗР). Характеризує загальний рівень сформованості індивідуальної системи саморегуляції довільної активності людини. Для піддослідних з високими показниками (31-46 балів) є характерною усвідомленість й взаємопов’язаність регуляторних ланок в загальній структурі індивідуальної регуляції. Такі піддослідні є самостійними, гнучко й адекватно реагують на зміни умов, усвідомлено висувають й досягають свої цілі. За високої мотивації досягнення здатні сформувати такий стиль саморегуляції, що компенсує негативний вплив особистісних, характерологічних факторів на досягнення цілі. Загальний високий рівень саморегуляції сприяє оволодінню новими видами активності, впевненості у незнайомих ситуаціях, стабільності успіхів у звичних видах діяльності. У піддослідних з низькими показниками (0-15 балів) за даною шкалою потреба в усвідомленому плануванні та програмуванні власної активності не сформована, вони є залежними від ситуації та думок людей, що їх оточують. Здатність компенсації впливу несприятливих особистісних факторів на ефективність діяльності є зниженою. Отже, й успішність оволодіння новими видами діяльності значною мірою залежить від відповідності стильових особливостей регуляції вимогам засвоюваного виду діяльності.

Як було показано в п. 1.3., ефективне формування вмінь саморегуляції виконавської діяльності в умовах спеціально організованої навчально-корегувальної діяльності передбачає:

наявність певних особливостей потребово-мотиваційної сфери студента в аспекті спрямованості на оволодіння вміннями саморегуляції, а саме: бажання підвищити ефективність саморегуляції власної виконавської діяльності, інтересу до шляхів розвитку вмінь та навичок саморегуляції, установки на їх практичне опанування;

сформованість інформаційної основи успішного їх опанування, яка включає в себе знання та уявлення про феномен саморегуляції, його місце та роль в забезпеченні ефективності професійної (зокрема, музично-виконавської) діяльності, його структуру, засоби, техніки здійснення.

Вказані аспекти аналізувалися на підставі даних, одержаних також за допомогою Анкети (Додаток Б).

В констатувальному етапі брали участь 26 осіб. Серед них 3 студентки першого курсу, 7 – другого, 5 – третього, 5 – четвертого, 3 – п’ятого курсу та 3 – магістратури. Свій музичний фах вказали 21 особа, з них 12 – інструменталісти, 4 – диригенти хору, 3 – вокалісти, 2 – особи, що спеціалізуються у галузі методики музичного виховання. З них 15 осіб мають середню спеціальну освіту (переважно інструменталісти). З числа досліджуваних 20 студенток стаціонару та 6 заочників. На цьому етапі дослідження респондентам пропонувалося виконати Запитальник ССП-98, Анкету та самооцінку розвиненості вмінь саморегуляції виконавської діяльності.

Це цікаво:

Сутність дієслова як частини мови
Усі слова мови поділяються на великі лексико-граматичні розряди — частини мови. Кожна частина мови характеризується своїми граматичними, лексико-семантичними і функціональними особливостями. Слова відносяться до певних лексико-граматичних розрядів за спільними найзагальнішими семантичними, словотві ...

Традиційні методи викладання народознавства в школі
Неможливо перейти від принципів до методів викладання, не встановивши між ними логічного зв’язку. Принципи навчання є основоположними щодо ефективної організації педагогіки народознавства. Знання їх дають змогу вибрати необхідні методи навчання. Принципи викладання українського народознавства визна ...

Спрямовуюча роль батьків у адаптуванні підлітків до життя
Роль батьків у розвитку дитини У гарних батьків виростають гарні діти. Як часто чуємо ми це твердження, що важко пояснити, що ж це таке - гарні батьки. Майбутні батьки думають, що гарними можна стати, вивчивши спеціальну літературу чи опанувавши особливі методи виховання. Безсумнівно, педагогічні і ...