Обґрунтування критеріїв та дослідження стану сформованості умінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Обґрунтування критеріїв та дослідження стану сформованості умінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Сторінка 3

В формуючому експерименті взяли участь 8 осіб, з них 3 студентки першого курсу, 1 – другого, 4 – п’ятого та магістратури. З них тільки дві студентки першого курсу навчаються на стаціонарі, всі інші – заочники. Зі всіх них тільки одна особа спеціалізується в галузі фортепіанного виконавства, інші – вокалісти (4), диригенти (3), виконавці на народних інструментах (1). Вони виконали всі методики, які пропонувалося на констатувальному етапі дослідження, а також з ними проводилося формалізоване інтерв’ю та експертне оцінювання сформованості вмінь саморегуляції та успішності виконавської діяльності. З цими піддослідними було проведено п’ять групових тренінгових сесій з формування вмінь саморегуляції в музично-виконавській діяльності. Також кожний отримав індивідуальні рекомендації з шляхів та методів оптимізації власної навчально-виконавської діяльності, підвищення ефективності її регуляції зі врахуванням індивідуальних особливостей респондентів. З трьома з цих студентів також проводилася індивідуальна робота над формуванням вмінь саморегуляції в процесі індивідуальних занять з фортепіано.

Після проведення формуючого експерименту його учасники повторно виконали методики ССП-98, самооцінки, заповнювали Анкету, а також характеризували зміни, які відбулися з ними в результаті корегувальної роботи. Проводилася й повторна оцінка за розробленими критеріями сформованості в них відповідних навичок та вмінь.

Результати констатувального дослідження сформованості вмінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики.

Спрямованість саморегуляції на систему ставлень та мотиваційну сферу суб’єкта виконавської діяльності.

Відповіді на питання Анкети дозволили проаналізувати ставлення студентів до виконавської діяльності й до себе як її суб’єктів.

Перш за все, нам хотілося дізнатися, яке місце займає гра на музичному інструменті серед інших видів музичної діяльності у житті студентів. Респондентам було запропоновано обрати ті види музикування серед кількох перелічених, які їм більше до вподоби. Розподіл результатів наведений на Малюнку 1 (види музичної діяльності кодуються так: 1 – гра на музичному інструменті; 2 – слухання музики; 3 – спів; 4 – ансамблеве музикування; 5 – хорове музикування; 6 – імпровізація).

Ми бачимо, що найбільш улюбленими є гра на музичному інструменті та слухання музики. Майже три чверті обирають гру на інструменті як улюблений вид музичної діяльності. Втім, є певна невелика кількість студентів, які не відчувають інтересу до інструментального виконавства, ставляться до нього в цілому негативно. На питання про те, для чого особисто їм необхідне володіння інструментом, одна зі студенток, що індиферентно поставилася гри на інструменті, відповіла так: “Щоб розважати людей”; друга – “Розширити свої знання в музиці”.

Мал. 1. Розподіл надання переваги окремим видам музичної діяльності.

Як перша, так і друга мотивіровка не демонструють наявності особистісного смислу інструментально-виконавської діяльності, розуміння її значимості для власного професійного становлення. Зрозуміло, що у вказаних студенток не сформована мотивація до опанування виконавською діяльністю. Вони потребують спеціальної допомоги в плані, зокрема, формування інтересу до інструментально-виконавської діяльності, розуміння її значимості для свого професійного становлення.

Аналіз відповідей на запитання “Для чого особисто Вам необхідно володіння музичним інструментом” дало таку картину:

Професійно-орієнтована

спрямованість:

мотивація, спрямована на відповідність конкретним вимогам музично-педагогічної професії («для того, щоб працювати», «для педагогічної праці», «щоб вміти працювати за фахом з дітьми», «щоб вірно виконувати музичні твори», «щоб грати дітям на уроці») – 30,8%;

загально-професійна мотивація («це – частина професії музиканта», «музикант повинен бути всебічно розвинений»; цікаво, що тут посилаються саме на музичну сторону фаху, але не на педагогічну) – 23,1%;

мотивіровка через навчальні вимоги («тому, що треба складати іспити», «бо вимагає навчальний план») – 15, 4%.

Особистісно-орієнтована

спрямованість:

мотивація самореалізації («щоб реалізувати себе як музиканта», «щоб розкрити свій талант», «щоб розкрити свій внутрішній світ») – 18%;

мотивація власного задоволення («для власної насолоди», «для домашнього музикування») – 12%.

Таким чином, специфічний фаховий зміст власної інструментально-виконавської діяльності усвідомлюється менш ніж третиною опитаних студенток (30,8% опитаних); переважно власне виконання сприймається як різновид чисто музичної/навчальної діяльності, без врахування його перспектив у своєму фаховому становленні як педагога-музиканта (38,5% опитаних). Характер наведених студентками пояснень, на наш погляд, може бути пов’язаним з особливостями професійної позиції та професійної ідентичності респондентів. Можна висловити припущення, що студентки з конкретно-професійною спрямованістю мають більш адекватну та відносно зрілу професійну позицію, ідентифікують себе саме як педагога-музиканта. Ті, які обирають загально-професійні мотивіровки як головну причину привабливості її для себе, на наш погляд, сприймають себе більш як музикантів, ніж педагогів-музикантів (нагадуємо, що більшість з респондентів – інструменталісти), тобто їх професійна ідентичність не зовсім відповідає спеціалізації ВНЗу, що, напевно, може призводити до певних протиріч між навчальними вимогами та особистісною спрямованістю студентів в певних ситуаціях і створювати умови для виникнення конфліктних ситуацій. В наступному, у тому випадку, якщо професіоналізація такої особистості після закінчення ВНЗу буде відбуватися не так, як їй хотілось би (а імовірність цього є досить високою, бо Інститут все ж таки готує не “чистих” музикантів), можливе з’явлення серйозних і болісних внутрішніх конфліктів. Тому, на наш погляд, дослідження вказаної проблематики – особливостей становлення професіональної ідентичності студентів музично-педагогічних факультетів – є актуальним і практично значимим. Якщо вказані нами припущення відповідають дійсності, необхідно розглянути питання про вживання заходів психологічно-корегувального характеру до вказаної групи студентів з метою формування більш адекватної професійної позиції та ідентичності. Зрозуміло, що це відноситься також і до студенток, які у своїх відповідях наводили тільки особистісно-орієнтовані пояснення, бо це свідчить про фактичне випадіння інструментально-виконавської діяльності з внутрішньої моделі майбутньої власної професійної діяльності або взагалі про відсутність такої моделі, тобто несформованість професійної позиції. Втім, особистісно-орієнтована спрямованість, на наш погляд, може свідчити про наявність особистісного смислу інструментально-виконавської діяльності; особливо у випадках, коли респондентом вказуються одночасно і професійно-орієнтоване, і особистісно-орієнтоване пояснення. Останній випадок, на наш погляд, є оптимальним. Отже, тільки у 30,8% опитаних володіння музичним інструментом, виконавська майстерність входять до моделі фахівця, нормативне уявлення про себе як професіонала. Отже, модель фахівця інших респондентів не можна вважати адекватно сформованою.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Це цікаво:

Сімейна обрядовість
Святково-трудова обрядовість – засіб саморегуляції людського життя. Це основа народної культури як вияву саморозвитку цілісного етнічного єства. За характером обрядів можна судити про вік і рівень розвитку культури, про її світоглядну сутність. Саме слово «обряд» походить від «рядити», тобто ладити ...

Суспільна значущість професії вчителя іноземної мови в початкових класах
Педагогічна діяльність вчителя іноземної мови в початкових класах, як форма вияву активного ставлення людини, до навколишньої дійсності, сконцентрована в галузі залучення молодого покоління до накопичення суспільного досвіду у сфері вивчення іноземної мови. Вчитель має справу з конкретними людьми: ...

Характеристика причин появи дітей «групи ризику»
Поведінка, яка відхиляється від норми має складну природу, обумовлену найрізноманітнішими факторами, які являються в складних взаємодій та взаємовпливах. У кінці XIX – початку XX ст. вченими було проведено безліч досліджень, з метою встановити причини відхилення поведінки дітей та підлітків від нор ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com