Обґрунтування критеріїв та дослідження стану сформованості умінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Обґрунтування критеріїв та дослідження стану сформованості умінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Сторінка 3

В формуючому експерименті взяли участь 8 осіб, з них 3 студентки першого курсу, 1 – другого, 4 – п’ятого та магістратури. З них тільки дві студентки першого курсу навчаються на стаціонарі, всі інші – заочники. Зі всіх них тільки одна особа спеціалізується в галузі фортепіанного виконавства, інші – вокалісти (4), диригенти (3), виконавці на народних інструментах (1). Вони виконали всі методики, які пропонувалося на констатувальному етапі дослідження, а також з ними проводилося формалізоване інтерв’ю та експертне оцінювання сформованості вмінь саморегуляції та успішності виконавської діяльності. З цими піддослідними було проведено п’ять групових тренінгових сесій з формування вмінь саморегуляції в музично-виконавській діяльності. Також кожний отримав індивідуальні рекомендації з шляхів та методів оптимізації власної навчально-виконавської діяльності, підвищення ефективності її регуляції зі врахуванням індивідуальних особливостей респондентів. З трьома з цих студентів також проводилася індивідуальна робота над формуванням вмінь саморегуляції в процесі індивідуальних занять з фортепіано.

Після проведення формуючого експерименту його учасники повторно виконали методики ССП-98, самооцінки, заповнювали Анкету, а також характеризували зміни, які відбулися з ними в результаті корегувальної роботи. Проводилася й повторна оцінка за розробленими критеріями сформованості в них відповідних навичок та вмінь.

Результати констатувального дослідження сформованості вмінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики.

Спрямованість саморегуляції на систему ставлень та мотиваційну сферу суб’єкта виконавської діяльності.

Відповіді на питання Анкети дозволили проаналізувати ставлення студентів до виконавської діяльності й до себе як її суб’єктів.

Перш за все, нам хотілося дізнатися, яке місце займає гра на музичному інструменті серед інших видів музичної діяльності у житті студентів. Респондентам було запропоновано обрати ті види музикування серед кількох перелічених, які їм більше до вподоби. Розподіл результатів наведений на Малюнку 1 (види музичної діяльності кодуються так: 1 – гра на музичному інструменті; 2 – слухання музики; 3 – спів; 4 – ансамблеве музикування; 5 – хорове музикування; 6 – імпровізація).

Ми бачимо, що найбільш улюбленими є гра на музичному інструменті та слухання музики. Майже три чверті обирають гру на інструменті як улюблений вид музичної діяльності. Втім, є певна невелика кількість студентів, які не відчувають інтересу до інструментального виконавства, ставляться до нього в цілому негативно. На питання про те, для чого особисто їм необхідне володіння інструментом, одна зі студенток, що індиферентно поставилася гри на інструменті, відповіла так: “Щоб розважати людей”; друга – “Розширити свої знання в музиці”.

Мал. 1. Розподіл надання переваги окремим видам музичної діяльності.

Як перша, так і друга мотивіровка не демонструють наявності особистісного смислу інструментально-виконавської діяльності, розуміння її значимості для власного професійного становлення. Зрозуміло, що у вказаних студенток не сформована мотивація до опанування виконавською діяльністю. Вони потребують спеціальної допомоги в плані, зокрема, формування інтересу до інструментально-виконавської діяльності, розуміння її значимості для свого професійного становлення.

Аналіз відповідей на запитання “Для чого особисто Вам необхідно володіння музичним інструментом” дало таку картину:

Професійно-орієнтована

спрямованість:

мотивація, спрямована на відповідність конкретним вимогам музично-педагогічної професії («для того, щоб працювати», «для педагогічної праці», «щоб вміти працювати за фахом з дітьми», «щоб вірно виконувати музичні твори», «щоб грати дітям на уроці») – 30,8%;

загально-професійна мотивація («це – частина професії музиканта», «музикант повинен бути всебічно розвинений»; цікаво, що тут посилаються саме на музичну сторону фаху, але не на педагогічну) – 23,1%;

мотивіровка через навчальні вимоги («тому, що треба складати іспити», «бо вимагає навчальний план») – 15, 4%.

Особистісно-орієнтована

спрямованість:

мотивація самореалізації («щоб реалізувати себе як музиканта», «щоб розкрити свій талант», «щоб розкрити свій внутрішній світ») – 18%;

мотивація власного задоволення («для власної насолоди», «для домашнього музикування») – 12%.

Таким чином, специфічний фаховий зміст власної інструментально-виконавської діяльності усвідомлюється менш ніж третиною опитаних студенток (30,8% опитаних); переважно власне виконання сприймається як різновид чисто музичної/навчальної діяльності, без врахування його перспектив у своєму фаховому становленні як педагога-музиканта (38,5% опитаних). Характер наведених студентками пояснень, на наш погляд, може бути пов’язаним з особливостями професійної позиції та професійної ідентичності респондентів. Можна висловити припущення, що студентки з конкретно-професійною спрямованістю мають більш адекватну та відносно зрілу професійну позицію, ідентифікують себе саме як педагога-музиканта. Ті, які обирають загально-професійні мотивіровки як головну причину привабливості її для себе, на наш погляд, сприймають себе більш як музикантів, ніж педагогів-музикантів (нагадуємо, що більшість з респондентів – інструменталісти), тобто їх професійна ідентичність не зовсім відповідає спеціалізації ВНЗу, що, напевно, може призводити до певних протиріч між навчальними вимогами та особистісною спрямованістю студентів в певних ситуаціях і створювати умови для виникнення конфліктних ситуацій. В наступному, у тому випадку, якщо професіоналізація такої особистості після закінчення ВНЗу буде відбуватися не так, як їй хотілось би (а імовірність цього є досить високою, бо Інститут все ж таки готує не “чистих” музикантів), можливе з’явлення серйозних і болісних внутрішніх конфліктів. Тому, на наш погляд, дослідження вказаної проблематики – особливостей становлення професіональної ідентичності студентів музично-педагогічних факультетів – є актуальним і практично значимим. Якщо вказані нами припущення відповідають дійсності, необхідно розглянути питання про вживання заходів психологічно-корегувального характеру до вказаної групи студентів з метою формування більш адекватної професійної позиції та ідентичності. Зрозуміло, що це відноситься також і до студенток, які у своїх відповідях наводили тільки особистісно-орієнтовані пояснення, бо це свідчить про фактичне випадіння інструментально-виконавської діяльності з внутрішньої моделі майбутньої власної професійної діяльності або взагалі про відсутність такої моделі, тобто несформованість професійної позиції. Втім, особистісно-орієнтована спрямованість, на наш погляд, може свідчити про наявність особистісного смислу інструментально-виконавської діяльності; особливо у випадках, коли респондентом вказуються одночасно і професійно-орієнтоване, і особистісно-орієнтоване пояснення. Останній випадок, на наш погляд, є оптимальним. Отже, тільки у 30,8% опитаних володіння музичним інструментом, виконавська майстерність входять до моделі фахівця, нормативне уявлення про себе як професіонала. Отже, модель фахівця інших респондентів не можна вважати адекватно сформованою.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Це цікаво:

Колажі та панно
Поговоримо про види площинних флористичних робіт – колажі та панно. Площинні або двовимірні роботи – це структурні флористичні роботи, які мають два основних виміри: довжину та ширину. На відміну від тривимірних робіт, третій вимір (глибина) не настільки важливий у площинних, тому його не враховуют ...

Друга молодша група
Розвиток дітей цього віку дозволяє проводити планомірну роботу по формуванню основ музичної культури на заняттях і в процесі використання музики в повсякденному житті, а також в ході культурно-дозвільної діяльності. Музичні заняття мають ту ж структуру (ввідна частина, основна і завершальна), що і ...

Домашня навчальна робота учня: вимоги до організації, характеристика видів
Вимоги до домашньої роботи: - своєчасне повідомлення домашнього завдання на уроці; - систематична перевірка домашнього завдання; - створення умов для виконання домашнього завдання; - подолання перевантаженості учнів домашньою навчальною роботою; - обмеження в часі самопідготовки: 1 клас – до 1 год. ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com