Наведені дані підтверджуються відповідями на запитання Анкети про те, що визначило вибір професії, домінуючий інтерес в ставленні до професійної діяльності, модус ідентифікації себе в музичній діяльності. Так, 92,3% респондентів вказало як на провідний чинник вибору професії на «любов до музики», у 46,2% це поєднувалося з визнанням у себе музичних здібностей як фактору, що вплинув на вибір професії. Тільки 23, 1% студентів, поряд з любов’ю до музики, відмітили також любов до дітей. По одній особі вказало як на провідні чинники вибору професії «випадок» та «необхідність здобуття вищої освіти». Отже, любов до музики виступає як головна особистісна диспозиція, що визначає рішення вступати до мистецько-педагогічного ВНЗу. Це, з одного боку, добре, але, з іншого, свідчить про недостатнє розуміння специфіки обраної спеціальності, оскільки такі важливі для успішності професійної діяльності диспозиції, як любов до дітей, розуміння соціальної значущості професії, усвідомлення своїх здібностей як достатніх для досягнення успіху в діяльності, присутні у студентів недостатньо.
Відповідь на питання про провідний інтерес у ставленні до професійної діяльності також виносить на перші позиції інтерес до музичного мистецтва (73,1%). Рідше згадувався інтерес до виконавської діяльності (38,5%, в основному піаністи та вокалісти), по 2 особи згадали інтерес до процесу музичного виховання дітей та інтерес до музично-просвітницької діяльності.
Відповіді на питання про професійну ідентифікацію розподілилися таким чином: 61,5% – «студентом вищого мистецько-педагогічного навчального закладу», 34,6% – «повною мірою музикантом-виконавцем», 26,9% – «насамперед – музикантом-педагогом» (в основному студенти старших курсів, а також заочниця). Вказана специфіка особистісної ідентифікації свідчить не тільки про недостатньо сформовану у більшості студентів модель фахівця, але й про недостатню сформованість дальнього плану життєвої перспективи.
Таким чином, характеризуючи модель фахівця, образ майбутнього себе-суб’єкта в уявленні студентів, можна констатувати, що вказані утвори в цілому характеризується недостатньою чіткістю, диференційованістю; відбувається усвідомлення окремих їх сторін при недостатній представленості інших. Образ майбутнього має коротку часову дистанцію від теперішнього, побудування тривалої перспективи відбувається у меншості студентів. Враховуючи смислоутворюючу та мотивуючу функцію психологічного майбутнього, це може здійснювати негативний вплив на дійовість поставлених перед студентом цілей, які спрямовують його активність на власний розвиток як суб’єкта професійної діяльності. Разом з тим, виявилося, що вказані негативні тенденції згладжуються при переході від молодших курсів до старших. Отже, протягом навчання у ВНЗі відбувається складання, збагачення, диференціація уявлень про себе як фахівця (Я-ідеального в професійній ролі), наближення їх до вимог фаху, засвоєння та особистісне переосмислення суспільних нормативних приписів щодо власної професійної ролі, розширення часової перспективи власного професійного життя. Однак певна частина студентів (особливо на молодших курсах) потребує допомоги в плані побудування конструктивних образів майбутнього у власному професійному становленні.
З метою визначення ступеня сформованості суб’єктної позиції в процесі професійної, музично-виконавської підготовки, відповідальності за власний професійний розвиток майбутніх фахівців, було проаналізовано відповіді респондентів щодо уявлень про те: 1) якою мірою їхнє життя та професійне зростання залежать від зовнішніх факторів чи від їхньої власної активності; 2) якою мірою майбутні музиканти-педагоги вбачають залежність професійного успіху від самозмін, саморозвитку та самовдосконалення.
У ході аналізу окреслилися кілька груп студентів із схожими за змістом уявленнями та переконаннями. Так, до першої групи ми віднесли студентів, у відповідях яких домінувала позиція "невтручання", "пасивного спостереження" за перебігом власного професійного становлення, переконання у власній неспроможності змінити, а то й поліпшити, зробити більш ефективним та результативним процес фахового зростання. Як правило, майбутні фахівці вбачали шлях до змін у власному житті лише внаслідок змін навколишнього світу, обставин тощо. До зазначеної групи було віднесено відповіді 57,7% учасників констатувального експерименту. До другої групи ми віднесли відповіді студентів (34,6%), в яких позицію щодо шляхів та власної ролі в процесі професійного становлення визначено не чітко, але спостерігається тенденція до прийняття на себе відповідальності за власний професійний розвиток. До третьої групи було віднесено відповіді студентів, в яких було виявлено позицію суб'єкта професійного становлення, прагнення до самозмінювання, впевненість у власних силах щодо впливу на обставини у досягненні поставленої мети. Відповіді, віднесені до третьої групи, відрізнялися аргументацією позиції та прагненням враховувати конкретні обставини тощо. Було виявлено 7,7% таких студентів.
Це цікаво:
Особливості розумової діяльності учнів підліткового
віку
Навчання для підлітка є головним видом діяльності. І від того, як учиться підліток, багато в чому залежить його психічний розвиток, становлення його як громадянина. Перебудова навчальної діяльності. У підлітковому віці істотно перебудовується характер навчальної діяльності. Причому не тільки усклад ...
Зміст та структура
організації професійного виховання в професійно – технічних навчальних закладах
швейного профілю
У процесі формування особистості конкурентоздатного компетентного фахівця швейного виробництва в ПТНЗ найважливішу роль грає професійно трудове виховання учнів, сутність якого полягає в прилученні людини до професійно-трудової діяльності й пов'язаним з нею соціальним функціям у відповідності зі спе ...
Механізм читання, його складові
У букварний період слід акцентувати увагу на етапах формування навички читання. На першому етапі читання має бути складовим і базуватись на складово-звуковому аналізі і синтезі. На другому ступені формування навички читання слово спочатку варто прочитати по складах, а потім в цілому, з чітко вираже ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.