Обґрунтування критеріїв та дослідження стану сформованості умінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Отримані в ході аналізу дані дали змогу зробити висновок про незадовільний стан сформованості мотивації досягнення найвищого результату фахової підготовки, про відсутність у майбутніх музикантів-педагогів настанови на професійне самовдосконалення та формування системи саморегуляції під час навчання у вищому мистецько-педагогічному закладі.

Розвиненість системи усвідомленої саморегуляції поведінки та активності на особистісному рівні було діагностовано за допомогою методики ССП-98.

Одержані дані за студентами різних курсів наведені в Таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Показники сформованості усвідомленої саморегуляції у майбутніх вчителів музики

Дані, наведені в Таблиці 2.1, свідчать про те, що ланки системи усвідомленої саморегуляції поведінки у студентів розвиваються протягом всього навчання в ВНЗі, однак суттєве їх зростання відбувається протягом перших трьох років отримання професійної освіти. Однак усереднений по виборці їх розвиток відповідає середньому рівневі, тобто є потреба в спеціально організованій роботі з їх формування, особливо на перших курсах. Цікавим є те, відносно гірше розвиненими, на порівняння з іншими ланками, є процеси моделювання та оцінювання, а серед загальних характеристик системи саморегуляції в цілому краще розвиненою виступає її гнучкість на порівняння із самостійністю, автономністю. Це вказує на можливі напрямки корегувально-формуючої роботи.

На питання щодо уявлень про шляхи вдосконалення власної інструментально-виконавської майстерності одержані такі відповіді: «маю чіткі уявлення» – 53,8% (в основному особи, які мають попередню фахову підготовку), «маю певні міркування з цього приводу, але не дуже чіткі» – 46,2%. Ніхто не вказав, що поставлене питання йому байдуже. При поясненні причин недостатнього втілення власних планів щодо підвищення виконавської майстерності вказувалися як зовнішні фактори (побутові, сімейні, навіть навчально-виховний процес в Університеті), так і внутрішні (лінь, невпевненість в тому, що й як робити, технічна невпевненість, недостатня підготовка). Отже, як в постановці чітких цілей, так і у визначенні шляхів їх досягнення в сфері оволодіння професійною майстерністю, розвитку суб’єкту виконавської діяльності студенти зазнають труднощів.

Здатність до адекватної оцінки теперішнього стану себе як суб’єкту виконавської діяльності (Я-реальне в професійній роли) оцінювалася за допомогою виконання студентами завдання на самооцінку себе по 5-бальній системі (градації: дуже низький рівень – низький рівень – середній рівень – рівень вище середнього – високий рівень) та порівнянню одержаних результатів із експертними оцінками. Одержані дані наведені в Таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Самооцінки та експертні оцінки майбутніх вчителів музики як суб’єктів музично-виконавської діяльності

Це цікаво:

Роль інформаційних технологій у формуванні естетичної культури особистості студента – майбутнього соціального педагога
У навчально-виховному процесі сучасного вищого навчального закладу формуванню художньо-естетичної культури особистості студента сприяє викладання всіх навчальних предметів. Будь-який семінар, лекція, практичне заняття має художньо-естетичний потенціал. Цьому слугує і творчий підхід до вирішення піз ...

Фізична підготовленість дітей молодшого шкільного віку
Фізична підготовленість випробуваних визначалася за результатами педагогічного тестування, яке констатує рівень виявлення основних рухових якостей: сили (згинання і розгинання рук в упорі лежачи, стрибок у довжину), силової витривалості (кут у висі), швидкісно-силової витривалості (присідання за 30 ...

Самостійна робота учнів з математики в навчальному процесі початкової школи
Тепер освіта зорієнтована на індивідуальний розвиток особистості, тому вчитель повинен цілеспрямовано формувати в учнів здібності до самореалізації і саморозвитку, цілеспрямовано формувати і розвивати окремі якості учня, які допоможуть йому "знайти себе" і реалізувати свій потенціал. А пр ...