Обґрунтування критеріїв та дослідження стану сформованості умінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Обґрунтування критеріїв та дослідження стану сформованості умінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Сторінка 6

Серед піддослідних відмічається тенденція більш високо оцінювати себе за рівнем музично-виконавської обдарованості, ніж за рівнем наявної виконавської майстерності. Це може бути пов’язано із тим, що уявлення про обдарованість як власний особистісний потенціал є, по-перше суб’єктивно дуже значимим утвором, що пов’язано із глибинними аспектами Я-концепції, що певною мірою переживається як таке, що надає цінності особистості, має зв'язок із самовідношенням та самоповагою особистості. Обдарованість, як характеристика здібностей, сприймається як відносно сталий утвір, який може бути більшою або меншою мірою проявлений в реальній діяльності, але сам по собі не залежить від ситуативних впливів. Майстерність же, очевидно, сприймається як динамічний утвір, який в силу своєї динамічності меншою мірою є пов’язаним із глибинною оцінкою цінності власної особистості. «Зараз моя майстерність невисока, але, якщо я попрацюю, вона зросте», – таким чином вважають студенти. Фактично всі вказували на можливість зростання власної виконавської майстерності за прикладання власної праці та сприятливих (в плані часу, наявності інструмента) обставин.

Крім вказаного розрізнення між самооцінками здібностей та майстерності, ми бачимо розрізнення між самооцінками та експертними оцінками (перші є вищими за останніх, що зрозуміло). Однак ми також бачимо, що протягом навчання у ВНЗі з часом відбувається зменшення розриву між усередненою оцінкою себе як суб’єкту виконавської діяльності та експертною оцінкою, що свідчить про засвоєння еталонів та норм професійної ролі, а також наближення самооцінки до її адекватного реальності значення.

Для того, щоб всі дані по всіх групах вмінь саморегуляції можна було співставляти та оцінювати динаміку їх формування в результаті експерименту, ми, на підставі розроблених та наведених в Таблиці 2. 1. критеріїв, вивели усереднену кількісну оцінку стану розвиненості вмінь саморегуляції, їх ефективності по відношенню регуляції суб’єкту виконавської діяльності. Вказані оцінки наведені в Таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Сформованість вмінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Система ставлень суб’єкту виконавської діяльності

Виконавська діяльність

Психофізіологічні стани та процеси суб’єкту в процесі здійснення виконавської діяльності

Уміння працювати над образом потрібного майбутнього, створювати, перетворювати, збагачувати, конкретизувати його

1,3/ 0,7/ 1,8 *

1,1/ 0,7/ 1,5

1,2/ 0,8/ 1,4

Уміння оптимально (в залежності від своїх можливостей та об’єктивних обставин) визначати, чітко формулювати ціль, конкретизувати умови її досягнення, визначати необхідні й доступні ресурси та засоби досягнення, планувати процес руху до неї

1,4/ 0,9/ 1,9

1,5/ 0,9/ 2,2

1,3/ 0,7/ 1,6

Уміння усвідомлювати та аналізувати теперішній стан

1,3/ 0,9/ 1,8

1,4/ 0,8/ 1,4

1,3/ 0,7/ 1,5

Уміння створювати в уяві полімодальний, складний, емоційно забарвлений, осмислений образ

1,3/ 1,1/ 1,5

Уміння цілеспрямовано зосереджуватися на перцептивному/уявному образі, його сторонах, деталях; переключати увагу на потрібні сторони, розподіляти її

1,4/ 1,2/ 1,7

Уміння використовувати образи для регуляції емоційних станів

0,9/ 0,7/ 1,3

Загальний рівень саморегуляції виконавської діяльності

15,4/ 10,1/ 19,6

* перше число в рядку позначає значення, усереднене по експериментальній вибірці, друге – середнє значення для студентів 1-2 курсів, третє – 4-6 курсів.

Спрямованість саморегуляції безпосередньо на виконавську діяльність.

Оцінку різних аспектів активності суб’єкту саме у музично-виконавській діяльності ми проводили за допомогою розроблених нами критеріїв на підставі інформації, одержаної при проведенні структурованого інтерв’ю, за відповідями на питання Анкети. Відповідні дані також наведені в Таблиці 2. 4.

В якості проблемних студентами актуальні відрізки роботи над технічними вміннями та навичками (біль в руках, поганий технічний розвиток); роботи над музичним твором (вивчення напам’ять); публічного виступу (страх, невпевненість). Робота над художньою концепцією твору суб’єктивно не сприймалася як така, що складає особливі труднощі. Однак об’єктивно серед найбільш проблемних виявилися групи вмінь усвідомленої цілеспрямованої роботи над виконавським образом (цей процес нерідко відбувається стихійно) та оцінювання власного виконання. Вказані прогалини не завжди усвідомлюються піддослідними. Зокрема, самооцінки піддослідними демонструють більш високу оцінку ними сформованості у себе в навчально-виконавській діяльності вміння створювати ідеальний образ виконання, відшукувати засоби його втілення (4,2 за п’ятибальною шкалою), що не можна вважати адекватним. Вміння реально досягати результатів, оцінювати та контролювати цей процес, вносити корективи в діяльність оцінюються більш низько. Протягом навчання у ВНЗі в цій сфері також відмічається покращення, що свідчить про поступове оволодіння виконавською діяльністю, зростання виконавської майстерності, й отже, покращенні її організації та регуляції.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Це цікаво:

Особливості використання дидактичної гри на уроках української мови
Гра належить до нетрадиційних, визнаних методів навчання і виховання, дошкільників, молодших школярів і підлітків. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховна функція діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, ро ...

Сутність і дидактичні можливості екологічного виховання
Процес розвитку людської цивілізації на початку третього тисячоліття супроводжується глибокими кризовими явищами. Все більшої гостроти та актуальності у сучасну епоху набувають екологічні проблеми, які тісно пов’язані з широким колом технологічних, суспільних, соціально-моральних та інших питань, щ ...

Метод гри у розвитку усного мовлення на уроках іноземної мови в початковій школі. Види ігор
Про навчальні можливості використання ігрового методу відомо давно. Багато вчених, такі як Ельконін Д.Б., Стронін М.Ф., Макаренко А.С., Сухомлинський В.О., Д.Б. Ельконіна, що займаються методикою навчання іноземним мовам, справедливо звертали увагу на те, що ігрова діяльність на уроці іноземної мов ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com