Обґрунтування критеріїв та дослідження стану сформованості умінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Обґрунтування критеріїв та дослідження стану сформованості умінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Сторінка 6

Серед піддослідних відмічається тенденція більш високо оцінювати себе за рівнем музично-виконавської обдарованості, ніж за рівнем наявної виконавської майстерності. Це може бути пов’язано із тим, що уявлення про обдарованість як власний особистісний потенціал є, по-перше суб’єктивно дуже значимим утвором, що пов’язано із глибинними аспектами Я-концепції, що певною мірою переживається як таке, що надає цінності особистості, має зв'язок із самовідношенням та самоповагою особистості. Обдарованість, як характеристика здібностей, сприймається як відносно сталий утвір, який може бути більшою або меншою мірою проявлений в реальній діяльності, але сам по собі не залежить від ситуативних впливів. Майстерність же, очевидно, сприймається як динамічний утвір, який в силу своєї динамічності меншою мірою є пов’язаним із глибинною оцінкою цінності власної особистості. «Зараз моя майстерність невисока, але, якщо я попрацюю, вона зросте», – таким чином вважають студенти. Фактично всі вказували на можливість зростання власної виконавської майстерності за прикладання власної праці та сприятливих (в плані часу, наявності інструмента) обставин.

Крім вказаного розрізнення між самооцінками здібностей та майстерності, ми бачимо розрізнення між самооцінками та експертними оцінками (перші є вищими за останніх, що зрозуміло). Однак ми також бачимо, що протягом навчання у ВНЗі з часом відбувається зменшення розриву між усередненою оцінкою себе як суб’єкту виконавської діяльності та експертною оцінкою, що свідчить про засвоєння еталонів та норм професійної ролі, а також наближення самооцінки до її адекватного реальності значення.

Для того, щоб всі дані по всіх групах вмінь саморегуляції можна було співставляти та оцінювати динаміку їх формування в результаті експерименту, ми, на підставі розроблених та наведених в Таблиці 2. 1. критеріїв, вивели усереднену кількісну оцінку стану розвиненості вмінь саморегуляції, їх ефективності по відношенню регуляції суб’єкту виконавської діяльності. Вказані оцінки наведені в Таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Сформованість вмінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Система ставлень суб’єкту виконавської діяльності

Виконавська діяльність

Психофізіологічні стани та процеси суб’єкту в процесі здійснення виконавської діяльності

Уміння працювати над образом потрібного майбутнього, створювати, перетворювати, збагачувати, конкретизувати його

1,3/ 0,7/ 1,8 *

1,1/ 0,7/ 1,5

1,2/ 0,8/ 1,4

Уміння оптимально (в залежності від своїх можливостей та об’єктивних обставин) визначати, чітко формулювати ціль, конкретизувати умови її досягнення, визначати необхідні й доступні ресурси та засоби досягнення, планувати процес руху до неї

1,4/ 0,9/ 1,9

1,5/ 0,9/ 2,2

1,3/ 0,7/ 1,6

Уміння усвідомлювати та аналізувати теперішній стан

1,3/ 0,9/ 1,8

1,4/ 0,8/ 1,4

1,3/ 0,7/ 1,5

Уміння створювати в уяві полімодальний, складний, емоційно забарвлений, осмислений образ

1,3/ 1,1/ 1,5

Уміння цілеспрямовано зосереджуватися на перцептивному/уявному образі, його сторонах, деталях; переключати увагу на потрібні сторони, розподіляти її

1,4/ 1,2/ 1,7

Уміння використовувати образи для регуляції емоційних станів

0,9/ 0,7/ 1,3

Загальний рівень саморегуляції виконавської діяльності

15,4/ 10,1/ 19,6

* перше число в рядку позначає значення, усереднене по експериментальній вибірці, друге – середнє значення для студентів 1-2 курсів, третє – 4-6 курсів.

Спрямованість саморегуляції безпосередньо на виконавську діяльність.

Оцінку різних аспектів активності суб’єкту саме у музично-виконавській діяльності ми проводили за допомогою розроблених нами критеріїв на підставі інформації, одержаної при проведенні структурованого інтерв’ю, за відповідями на питання Анкети. Відповідні дані також наведені в Таблиці 2. 4.

В якості проблемних студентами актуальні відрізки роботи над технічними вміннями та навичками (біль в руках, поганий технічний розвиток); роботи над музичним твором (вивчення напам’ять); публічного виступу (страх, невпевненість). Робота над художньою концепцією твору суб’єктивно не сприймалася як така, що складає особливі труднощі. Однак об’єктивно серед найбільш проблемних виявилися групи вмінь усвідомленої цілеспрямованої роботи над виконавським образом (цей процес нерідко відбувається стихійно) та оцінювання власного виконання. Вказані прогалини не завжди усвідомлюються піддослідними. Зокрема, самооцінки піддослідними демонструють більш високу оцінку ними сформованості у себе в навчально-виконавській діяльності вміння створювати ідеальний образ виконання, відшукувати засоби його втілення (4,2 за п’ятибальною шкалою), що не можна вважати адекватним. Вміння реально досягати результатів, оцінювати та контролювати цей процес, вносити корективи в діяльність оцінюються більш низько. Протягом навчання у ВНЗі в цій сфері також відмічається покращення, що свідчить про поступове оволодіння виконавською діяльністю, зростання виконавської майстерності, й отже, покращенні її організації та регуляції.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Це цікаво:

Іспити для ступеню бакалавра
Студенти, які закінчили коледж або ліцей, повинні здати національний іспит на присудження ступеня бакалавра (Examenul Naţional de Bacalaureat). Національний іспит складається з 2-3 усних іспитів і 4 або 5 письмових, які здаються протягом однієї з половиною тижнів у кінці червня і вересня. Шіст ...

Емоції та їх значення в пізнавальної діяльності
На сучасному етапі реформування національної системи освіти емоційність процесу навчання школярів визнано одним із важливих напрямів його гуманізації, забезпечення особистісно зорієнтованого навчання, за яких особистість учня, розвиток його пізнавальних здібностей, потреб, інтересів, емоцій та почу ...

Структура модульної системи навчання
Перший етап. На ньому визначається зміст навчання по будь-якій професії й з окремими її складовими. Його можна назвати проектуванням змісту модульного навчання. Створення змісту – це послідовна деталізація даних конкретної професії працівника, починаючи з його функціональних зобов'язань і до окреми ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com