Практичні підходи до формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Практичні підходи до формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Сторінка 10

Ставлення до добору репертуару пасивне. Висловлює бажання виконувати популярні твори (зокрема, «Місячну сонату»), однак рівень підготовки того не дозволяє. Програма визначається викладачем, виходячи з реальних можливостей студентки. Тому активна емоційно-позитивна позиція по відношенню до виконаних творів не сформована повною мірою. Художні вимоги до виконання студенткою усвідомлюються та можуть бути втіленими в дуже обмеженому обсязі. Недостатньо усвідомлюється необхідність спеціальної роботи над інтерпретацією твору, студентка не намагається вивчити та виграти твір заздалегідь, щоб мати час на передконцертну підготовку. Основна установка – на вивчення твору напам’ять. Вміння оцінювати потрібний для досягнення результату час, управляти часом підготовки, визначати пріоритети в поточній роботі, аналізувати утруднення та знаходити шляхи їх подолання, взагалі створювати яскравий та багатомірний образ мети своєї роботи, не сформовані.

Домашня робота проводиться несистематично, мають місце великі перерви в роботі над програмою та формуванням виконавських навичок, пропуски занять. Мотивація до роботи невисока. Однак, за умови надання невеликої кількості завдань для самостійної роботи, а також наявності чіткої попередньої домовленості щодо часу наступного заняття, студентка виконує задане. Взагалі, піддається педагогічному впливові за умов жорсткої зовнішньої організації її роботи, постійного замотивовування, підкреслення хоча б мінімальних досягнень, дозованого ускладнення пропонованих їй завдань та вимог.

Таким чином, можна констатувати невисоку мотивацію до опанування фахових музичних знань та навичок (за виключенням вокально-виконавських), невисокий рівень як загальної художньої та музичної культури, так і суто виконавської. В структурі музичності провідною є емоційна чуйність при низькій загальномузичній та власне піаністичній обдарованості. Комплекс вмінь, що визначає ефективність самоорганізації навчально-виконавської діяльності і можливості певної компенсації обмежень у підготовці та здібностях, не сформований. Вміння та навички ознайомлення з музичним текстом, його аналізу, виконавської роботи над ним, створення художньої інтерпретації, передконцертної підготовки, а також роботи над формуванням виконавських навичок, підвищенням власної піаністичної майстерності, сформовані в дуже недостатньому обсязі.

Студентка потребує постійного контролю та жорсткої регламентації навчальної діяльності з боку викладача, а також врахування особливостей її нервово-психічної діяльності в начальному процесі (висока ригідність нервово-психічних процесів, а також звужений обсяг, утруднене переключення та розподілення уваги). Конкретні цілі роботи в наступні кілька місяців визначаються необхідністю підготовки програми до Державного іспиту з фортепіано.

Формування свободи ігрового апарату. Враховуючі дуже низький рівень сформованості навичок виконавської моторики, виражену скутість піаністичного апарату, студентці запропоновано вправи на релаксацію ігрового апарату, знаходження оптимального співвідношення активності та розслабленості м’язів в процесі гри:

Для кращого відчуття руки в цілому та, зокрема, локалізації зони дотику до клавіатури (без інструменту): у розслабленому стані сканувати внутрішнім зором спочатку всю руку від плеча до кінців пальців, згодом – від ліктя до кінців пальці, ще згодом – кисті, потім – вказівного пальця, ще пізніше – тої частини подушечки вказівного пальця, яка контактує з клавіатурою. Ця вправа може проводитися і з іншими пальцями, а також з правою та лівою руками. Для кращого відчуття зони контакту з клавіатурою рекомендоване розминання її першим пальцем тої ж руки.

Для знаходження відчуття розслабленості м’язів (без інструменту): максимально сильно зажати пальці в кулак, тримати 15-30 секунд, різко відпустити, усвідомлювати та спостерігати відчуття, що з’явилися в руці (тепло, пульсація, тяжкість, поколювання), намагатися їх запам’ятати.

Вільні широкі кругові рухи руками, вільне кидання рук вниз.

Для зменшення напруження м’язів, що керують рухами пальців, та покращення пальцевої вправності (на кришці інструменту): постукати всіма пальцями по поверхні, як це роблять люди, коли чимось стурбовані, незадоволені, чогось очікують. Запропоновано стукати від 5-го до 2-го пальцю, з мінімальним тиском на поверхню, нібито «стряхуючи» щось.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Це цікаво:

Характеристика принципів виховання
Принципи виховання – це керівні положення, які відображають загальні закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту, організації і методів виховного процесу. Основними принципами виховання є: - цілеспрямованість; - зв’язок з життяим; - єдність свідомості і поведінки; - виховання у п ...

Розвиток видів і процесів пам`яті у дітей молодшого шкільного віку
У сучаснiй системi виховання молодший шкiльний вiк охоплює перiод життя дитини 7–11 рокiв (1 – 4 класи школи). Найбiльш характерна риса даного перiоду полягає в тому, що в цьому вiцi дошкiльник стає школярем. Це перехiдний перiод, коли дитина поєднує в собi риси дошкiльного дитинства з особливостям ...

Особливості організації допрофільного навчання у більченському НВК
Реалізація ідеї профільності старшого ступеня ставить випускника основного ступеня перед необхідністю здійснення відповідального вибору – попереднього самовизначення у стосунку профілюючого напряму власної діяльності. Необхідною умовою створення освітнього простору, що сприяє самовизначенню учня ос ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com