Практичні підходи до формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Практичні підходи до формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Сторінка 12

З аркушу читає, за її словами, недостатньо добре, напам’ять вчить твір в середньому 1-1,5 місяці. Робота над трудними місцями продовжується й після вивчення напам’ять. Над критеріями готовності твору не замислювалася. Необхідність публічного виконання визначається учбовими планами, викладачем, а не готовністю твору. Образ твору створюється поступово, по мірі роботи над ним; більше усвідомлює емоційну ідею, ніж внутрішнє уявлення про звучання. Відмічає труднощі при втіленні внутрішнього образу в реальне звучання, пов’язує їх з недостатньою технічною озброєністю. Вважає, що технічно нескладні твори може виконувати на високому рівні, зокрема, твори в повільному темпі (хоча не завжди – це залежить від характеру твору).

Рівень складнощі виконаних творів на момент складання характеристики відповідав програмі 5-7 класів ДМШ. Розвиток пальцевої вправності недостатній (позиційні етюди Черні з ор. 299 виконуються в темпі приблизно ММ = 80 шістнадцятими), при грі відмічається високе піднімання пальців, прогинання їх в кінцевих фалангах. Характерною є недостатня свобода виконавського апарату.

Займається недостатньо систематично, не кожного дня, по 1-1,5 години. Грає вправи, що задані педагогом. За словами студентки, намагається добитися їх якісного звучання, але поправляє себе у випадку помилок «іноді». Вправи грає недовго та переходить до творів. Працює як над фрагментами, так і виконує твір повністю. Над складними місцями працює більше шляхом повторень, ніж аналізу труднощі.

В день публічного виступу зазвичай програє програму 1 раз. Хвилювання починається за кілька днів до виступу, найбільш сильно виражено напередодні та в день концерту. Хвилювання не залежить від кількості та складу публіки, пов’язується з її наявністю. «Гадаю, що вони подумають про мене, якщо я погано заграю». Переживає також страх у зв’язку з можливістю забути текст на сцені, особливо в поліфонії. За інструментом хвилювання стає нібито менше, але з’являються нові приводи для напруги. Зразу після завершення публічного виконання відмічає почуття полегшення, незалежно від якості гри, пізніше – стан залежить від того, як зіграла. Згадати ситуацію невдалого виконання не змогла («було в ДМШ, давно»), більше говорила про вступний іспит, на якому, за її словами, виступила вдало.

Свідоме управління процесом роботи над твором та підготовки до виступу на низькому рівні. Як теоретичні знання, так і практичний досвід усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності недостатні.

Студентка навчаєма, добросовісно виконує завдання, здатна оцінювати якість свого виконання, втілювати запропоновані їй способи роботи над твором.

Таким чином, можна констатувати позитивне в цілому ставлення до музики. В структурі музичності провідною є емоційна чуйність при середній загальномузичній та власне піаністичній обдарованості (недостатня яскравість внутрішніх слухових уявлень, слухомоторної координації). Також недостатньо яскраво виражена творча індивідуальність (малоактивне ставлення до вибору творів, відсутність потреби у композиції, імпровізації). При стриманій в цілому самооцінці себе як піаністки недостатньо усвідомлює обмеження в музичності, виносить на перший план проблеми з моторикою та організацією самостійних занять (недостатність часу на них). Аналітична робота з твором в цілому і конкретними труднощами не проводиться, працює на труднощами шляхом механічного повторення окремих фрагментів, не намагається підготувати себе до їх подолання шляхом спеціально організованої роботи (підбір більш простих підготовчих вправ та ін.). Недостатньо усвідомлюються суто художні труднощі й вимоги до виконання; уявлення про художній образ є недостатньо чіткими та яскравими, вони пов’язані більш з емоційним змістом твору, при збідненості їх звукової складової.

Відмічене хвилювання в ситуації публічного виступу, яке зумовлене, скоріш, особливостями життєвого досвіду (невдалі виступи в ДМШ, взагалі недостатня їх кількість). Незважаючи на це, є досвід спонтанної оптимізації концертного стану, що свідчить на користь сприятливого прогнозу в цьому відношенні за умов надбання оптимально організованого концертного досвіду. Потребує допомоги у формуванні вмінь самоорганізації в роботі над твором.

Робота над конкретними проблемними ситуаціями.

Страницы: 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Це цікаво:

Структура модульної системи навчання
Перший етап. На ньому визначається зміст навчання по будь-якій професії й з окремими її складовими. Його можна назвати проектуванням змісту модульного навчання. Створення змісту – це послідовна деталізація даних конкретної професії працівника, починаючи з його функціональних зобов'язань і до окреми ...

Самостійна робота як форма організації навчання
Б.П. Єсипов, аналізуючи самостійну роботу як метод навчальної діяльності, пише: «Самостійна робота учнів, що відбувається в процесі навчання, - це така робота, яка виконується без безпосередньої участі вчителя, але за його завданням в спеціально відведений для цього час; при цьому учні свідомо праг ...

Структура уроків при застосуванні інтерактивних методик
Застосування інтерактивних методик висуває певні вимоги до структури уроку. Пропонуємо як зразок структуру, що подається в посібнику для вчителів права. 1. Мотивація Мета цього етапу — сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до теми. Прийомами навчання можуть бути питання, цитата, к ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com