Практичні підходи до формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Практичні підходи до формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Сторінка 14

Відмічаються складнощі із розвиненням психомоторної сфери. Протягом навчання в ДМШ неодноразово перегравала руки, вимушена була змінювати програми на більш легкі в технічному відношенні. Протягом навчання в Інституті, внаслідок відбору посильного репертуару, складність якого підвищувалася поступово, вдалося позбавитися від вказаної проблеми, певною мірою збільшити арсенал технічних навичок. Однак технічні можливості залишаються обмеженими, як у відношенні дрібної техніки, так і крупної (останнє пов’язано також з невеликими розмірами руки). Характерною є недостатня пластичність, схильність до скутості, що в сукупності з недостатньо розвиненим тембровим слухом призводить нерідко до незадовільної якості звучання, різкого звуку. Разом з тим здатна проаналізувати технічну складність, визначитися із засобами та послідовністю її подолання (визначати аплікатуру, розподіляти складний фрагмент між руками, знаходити спрощені та тренуючі варіанти для складного місця).

Ще під час навчання в ДМШ відмічалися великі проблеми в ситуації публічного показу. Це було пов’язане з кількома причинами: несприятливими для публічно-виконавської діяльності індивідуально-типологічними особливостями студентки (слабкий тип вищої нервової діяльності, виражений тривожний радикал в структурі особистості), відсутністю установки на якісну підготовку твору до показу (нерідка необхідність публічного виконання недостатньо вивченого твору), негативний досвід публічних виступів (рідкість публічних показів, випадки невдалого виконання, збоїв під час виступу), відсутністю активної позиції щодо формування надійності під час публічних виступів. Протягом навчання в Інституті, за рахунок формування активної позиції суб’єкта виконавської діяльності та набуття позитивного досвіду публічних виступів, гострота сценічного страху знизилася. Студентка відмічає в досвіді наявність ситуацій, коли вдавалося захопитися виконанням та захопити публіку, але ці ситуації пов’язані в основному із виконанням вокальних творів. Керувати своїм станом з метою наближення його до потрібного в ситуації концерту («натхнення») не вміє.

Має необхідні знання в галузі саморегуляції діяльності та психофізіологічних станів. Використовує їх фрагментарно, в окремих ситуаціях. Недостатньо вміє планувати та організовувати час, необхідний для досягнення результатів. Поставлені цілі не завжди є дійовими. Сильним місцем є програмування: вміє встановлювати послідовність форм та засобів роботи в процесі досягнення цілі.

Таким чином, відмічається досить висока мотивація до оволодіння виконавською майстерністю, хоча вона має особистісну, а не професійну спрямованість. Ставлення до виконавської діяльності, виконаних творів, ситуації публічного виконання є позитивним. Втім, як особливості музичності (невисокий рівень загальномузичної та виконавської творчої обдарованості, загальний розсудливий її тип, недостатній розвиток внутрішніх слухових уявлень, недорозвинення психомоторної складової), так і психофізіологічні особливості (слабкий тип ВНД, виражений тривожний радикал в структурі особистості) обмежують виконавські досягнення студентки. Самооцінка себе як суб’єкта виконавської діяльності стримана, ставлення до себе спокійне, з загальною спрямованістю на подальший розвиток, а не на застряганні на недостатньо розвинених сторонах. Протягом всіх років навчання характеризується поступовим розширенням виконавських можливостей, планомірним подоланням наявних обмежень (хоча на теперішній час це зроблено тільки частково). Цьому рухові сприяє добросовісне ставлення студентки до виконання навчальних завдань, систематична робота над творами, а також наявність певних знань в галузях педагогіки та психології навчання.

Робота над конкретними проблемними ситуаціями.

Проблемна ситуація №1.

Зміст проблемної ситуації. В процесі роботи над Сонатою Л.Бетховена №31 протягом кількох місяців не вдається досягнути ритмічно рівного, задовільного в темповому відношенні виконання trio з другої частини.

Критерії успішності. Ритмічно рівне, в потрібному темпі, стабільне, надійне в ситуації публічного показу виконання частини твору.

Програма досягнення успіху.

Уточнення та автоматизація аплікатури.

Задовільне в ритмічному відношенні виконання в повільному темпі.

Страницы: 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

Це цікаво:

Зміст формування соціокультурної компетенції учнів середніх класів
Положення про необхідність вивчення ІМ у нерозривному зв'язку з культурою народу – носіями даної мови вже давно сприймається у методиці ІМ як аксіома. Використання країнознавчої інформації у процесі навчання забезпечує підвищення пізнавальної активності учнів, сприяє розвитку їхніх комунікативних н ...

Сімейна обрядовість
Святково-трудова обрядовість – засіб саморегуляції людського життя. Це основа народної культури як вияву саморозвитку цілісного етнічного єства. За характером обрядів можна судити про вік і рівень розвитку культури, про її світоглядну сутність. Саме слово «обряд» походить від «рядити», тобто ладити ...

Методика вивчення українських народних казок змішаного типу
В основі казок «змішаного» (перехідного) типу лежить так званий змішаний світ, тобто в них поєднуються, «змішуються» ознаки, властиві як казкам з умовним світом, так і казкам з чарівним світом. Іншими словами, змішані казки – це казки перехідного типу. Місце дії в них, як і в умовному світі, звичай ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com