Практичні підходи до формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Практичні підходи до формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Сторінка 17

фізіологічними станами, що проявляються в потінні долонею, треморі рук та ніг;.

Визначені такі міри мінімізації негативного впливу вказаних факторів:

Гра вивчених творів перед магнітофоном, рідними та знайомими; взагалі збільшення кількості виконань у присутності публіки.

Зниження суб’єктивного переживання рівню відповідальності за рахунок переосмислення ситуації («що страшного відбудеться, якщо виступиш не по максимуму»), перенесення фокусу уваги на виконані твори, художні образи, які мають втілюватися (це можливо за умов доброї вивченості творів).

Якнайчастіша гра в різних фізичних умовах, зокрема, в приміщенні та на інструменті, де відбуватиметься публічний виступ.

Переживання невпевненості в собі та власному виконанні значною мірою зменшуються за умов якісної підготовки твору до виступу. Негативні очікування повинні трансформуватися у позитивні шляхом позитивних афірмацій, корекції загального ставлення до ситуації публічного виконання.

Мимовільні вазомоторні реакції розглядаються як об’єктивні обставини виступу, до яких має проводитися попередня адаптація. Це можливо за умов моделювання вказаних реакцій в ситуаціях домашньої роботи, наприклад, гри зволоженими руками, в рукавичках, у слизькому взутті.

Врахування вказаних рекомендацій суттєво зменшило інтенсивність негативних емоційних реакцій, знизило втрати від некерованих фізіологічних. В цілому надійність виконання в публічних умовах підвищилася, хоча роботу в цьому напрямку не можна вважати закінченою.

Неоптимальне ставлення до ситуації публічного виступу зумовлено високим рівнем домагань при невисокій виконавській обдарованості студентки, а також нестійкістю самооцінки, залежністю її від зовнішніх оцінок, з намаганням підтримувати її на високому рівні, що робить піддослідну особливо вразливою до невдач. Кожний публічний виступ сприймається як іспит, в ході якого виноситься вирок виконавиці. Запропоновано такі корегувальні засоби:

«доведення ситуації до катастрофи» («що самого страшного відбудеться, якщо погано заграєш? до чого це все призведе? чим все це закінчиться?»)

зміна когнітивних установок («я повинна завжди бути кращою – я нікому нічого не повинна доводити»; «неможливо пережити ситуацію невдачі на концерті, це смертельно соромно – удача або невдача виконання є тільки інформацією про наявний рівень моєї підготовки, майстерності, вона дає можливість планувати мою подальшу роботу»).

За допомогою вказаних прийомів вдалося дещо відкоригувати емоційний стан, хоча фізіологічні прояви дезадаптації під час виступів мають місце. Втім, вони й їх негативні наслідки для виконання переживаються не так болісно.

З метою формування готовності до показу твору запропоновані психотехніки, що розглядалися під час тренінгових занять:

мисленнєва репетиція;

уявлення себе видатною виконавицею, що грає вказаний твір;

за деякий час до виступу (мінімум за годину) – повна мисленнєва зосередженість на творах, і не на тексті, а на художньому образі, «занурення» в нього;

Також пропонувалося розробляти чіткий план передконцертної підготовки, в якому заздалегідь розписується розклад виступів-попередніх показів.

Втілення запропонованих заходів призвело до покращення якості виступів, й отже, – до з’явлення позитивного досвіду виступів. Для студентки було корисним також збільшення загальної кількості публічних виступів, що було їй рекомендовано й певною мірою здійснене.

Комплексна програма корегування розроблялася сумісно зі студенткою, яка демонструвала вміння аналізувати ситуацію, ставити реальні в ній та дійові цілі, будувати програму їх досягнення, оцінювати результати активності та коригувати подальшу роботу в залежності від них. Втілення розробленої комплексної програми призвело до пом'якшення проблеми сценічного хвилювання у студентки, хоча роботи повинна тривати й далі.

Результати експериментальної роботи.

Щодо оцінки ефективності проведеної роботи, в літературі зустрічаються відомості про різноманітні засоби її здійснення, а саме: за показниками успішності навчально-професійної діяльності, за результатами тестування, самозвітів, оцінок керівника групи, незалежних спостерігачів та інші. Зокрема, з цією метою можуть використовуватися дані, отримані у процесі підсумкових самозвітів, як засіб фіксування психологічних ефектів, що найчастіше виявляються в результаті тренінгової роботі. Однак, як вказує Л. Сидоренко, найбільш об’єктивні дані про ефективність розвивально-корегувальної роботи можна отримати при зіставленні попереднього та підсумкового тестування учасників експерименту []. Враховуючи це, у своєму досліджені ми застосували два методи – самозвіти та дослідження за методиками, що були застосовані на констатувальному етапі.

Страницы: 12 13 14 15 16 17 18 19 20

Це цікаво:

Вікові особливості розвитку самооцінки у дітей молодшого шкільного віку в процесі навчальної діяльності
У віковій і педагогічній психології молодший шкільний вік займає особливе місце: в цьому віці освоюється навчальна діяльність, формується довільність психічних функцій, виникають рефлексія, самоконтроль, а дії починають співвідноситися з внутрішнім планом. Період життя дітей від 6–7 до 10–11 років ...

Погляди вітчизняних та зарубіжних науковців на взаємозв'язок успішності у навчанні і самооцінки
Проблема успішності дуже складна, її дослідження передбачає безліч різних підходів, але всі вони групуються довкола двох основних аспектів розгляду проблеми: 1) як вчитель учить; 2) як школяр вчиться і як при цьому здійснюється його розвиток. Фахівці різних галузей педагогічної науки приділяли пере ...

Структура діяльності вчителя в навчальному процесі. Творчий характер діяльності вчителя
Роль учителя в навчальному процесі: Він виступає, передовсім як організатор і керівник пізнавальної діяльності учнів, створює умови, за яких учні можуть найбільш раціонально і продуктивно вчитися, виступає як джерело знань і умінь в навчальному процесі, надає допомогу, коли у учнів виникають трудно ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com