Практичні підходи до формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Практичні підходи до формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Сторінка 18

У самозвітах учасники на останньому занятті відповідали на такі питання:

1) що нового я дізнався під час занять?

2) що я хотів би змінити у собі за наслідками роботи у групі?

Більшість (92,3%) відповідей на перше запитання свідчать про те, що в учасників з’явилася тенденція до особистісних змін, пов’язаних з активізацією процесу самопізнання, позбавленням нерішучості, розвитком упевненості у собі, підсиленням прагнення досягти успіху в навчально-професійній діяльності. Студенти відмічають, що одержали нову, цікаву й корисну інформацію щодо управління собою та своєю навчально-виконавської діяльності, узнали про практичні шляхи підвищення власної виконавської майстерності та особистісної ефективності. Відповіді решти студентів мають нейтральний характер, вони не дозволяють точно зафіксувати певні зміни у особистості їх авторів.

Щодо відповідей на друге питання, в 88,5% випадків учасники тренінгу зосередили увагу на необхідності організованого ставлення до діяльності, самостійності у плануванні, програмуванні та оцінюванні її результатів, активнішого відношення до самостійної роботи та до управління своїми психофізіологічними станами, використання досвіду, отриманого в групі, у подальшому навчанні та майбутній професійній діяльності. Решта студентів менш оптимістично оцінювали перспективи подальшого самовдосконалення, виражали сумнів у можливості подальшого використання відомих їм технік та прийомів у власній виконавській діяльності.

Результати повторного обстеження стану розвитку вмінь усвідомленої самоорганізації музично-виконавської діяльності після закінчення формуючо-корегувальної роботи наведені в Таблиці 2.5.

Із наведених в Таблиці 2.5 даних випливає, що запропонована тренінгова програма здійснює формуючий вплив на вміння саморегуляції виконавської діяльності у студентів музично-педагогічного фаху. Загальний рівень сформованості вказаних вмінь стабільно зріс, не відмічено погіршення стану ані по жодній їх групі. Більшою мірою позитивний вплив методики є вираженим по відношенню до регуляції психофізіологічного стану виконавця, використанню образів з цією метою. Регулювання власних дій в процесі організації та здійснення виконавської діяльності зазнало позитивних впливів більше в ланці пов’язування образу потрібного майбутнього та теперішнього стану, в той час як вміння роботи над виконавською концепцією та оцінювання реального виконання зазнали позитивних змін меншою мірою. Це пов’язано, скоріш за все, із недостатністю часу, який взагалі був відведений для тренінгу, та неминучими пробілами в його програмі.

Таблиця 2.5 Сформованість вмінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики (до та після формуючого експерименту)

Система ставлень суб’єкту виконавської діяльності

Виконавська діяльність

Психофізіологічні стани та процеси суб’єкту в процесі здійснення виконавської діяльності

Уміння працювати над образом потрібного майбутнього, створювати, перетворювати, збагачувати, конкретизувати його

1,7/ 1,8/+0,1*

1,1 / 1,5/ +0,4

1,2 / 1,6/ +0,4

Уміння оптимально (в залежності від своїх можливостей та об’єктивних обставин) визначати, чітко формулювати ціль, конкретизувати умови її досягнення, визначати необхідні й доступні ресурси та засоби досягнення, планувати процес руху до неї

1,6 / 2,0/ +0,4

1,7 / 2,5/ +0,8

1,5 / 1,8/ +1,3

Уміння усвідомлювати та аналізувати теперішній стан

1,6 / 1,9/ +0,3

1,4 / 1,4/ 0

1,4 / 2,1/ +0,7

Уміння створювати в уяві полімодальний, складний, емоційно забарвлений, осмислений образ

1,3 / 1,4 / +0,1

Уміння цілеспрямовано зосереджуватися на перцептивному/уявному образі, його сторонах, деталях; переключати увагу на потрібні сторони, розподіляти її

1,6 / 1,7/ +0,1

Уміння використовувати образи для регуляції емоційних станів

1,2 / 1,8/ +0,6

Загальний рівень саморегуляції виконавської діяльності

17,3 / 21,5 / +4,2

Страницы: 13 14 15 16 17 18 19 20

Це цікаво:

Макет факторно-критеріальної моделі оцінювання рівня соціокультурного розвитку молоді на етапі вступу до вузу
Для побудови системи кваліметричної оцінки рівня соціокультурного розвитку молоді, що вступає до вузу за напрямком "Соціологія" на спеціальність "Соціологія" чи "Соціальна робота", ми використовували метод групових експертних оцінок. За його основу прийнято гіпотезу пр ...

Пейзаж як жанр образотворчого мистецтва
Пейзажем називають зображення природи, міст, архітектурних споруд, моря тощо. Малювання пейзажу є одним з основних завдань у розвитку просторової уяви та просторового зображення у тих, хто малює. Зображення пейзажу розвиває естетичні почуття, навчає спостерігати дійсність, знаходити красу в звичайн ...

Диференціальні рівняння як складова вивчення математики в педагогічних вищих навчальних закладах
Теорія диференціальних рівнянь є одним з найбільших розділів сучасної математики. Щоб охарактеризувати її місце в сучасній математичній науці, перш за все, необхідно підкреслити основні особливості теорії диференціальних рівнянь, математики, що складається з двох областей: теорії звичайних диференц ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com