Практичні підходи до формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Практичні підходи до формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Сторінка 18

У самозвітах учасники на останньому занятті відповідали на такі питання:

1) що нового я дізнався під час занять?

2) що я хотів би змінити у собі за наслідками роботи у групі?

Більшість (92,3%) відповідей на перше запитання свідчать про те, що в учасників з’явилася тенденція до особистісних змін, пов’язаних з активізацією процесу самопізнання, позбавленням нерішучості, розвитком упевненості у собі, підсиленням прагнення досягти успіху в навчально-професійній діяльності. Студенти відмічають, що одержали нову, цікаву й корисну інформацію щодо управління собою та своєю навчально-виконавської діяльності, узнали про практичні шляхи підвищення власної виконавської майстерності та особистісної ефективності. Відповіді решти студентів мають нейтральний характер, вони не дозволяють точно зафіксувати певні зміни у особистості їх авторів.

Щодо відповідей на друге питання, в 88,5% випадків учасники тренінгу зосередили увагу на необхідності організованого ставлення до діяльності, самостійності у плануванні, програмуванні та оцінюванні її результатів, активнішого відношення до самостійної роботи та до управління своїми психофізіологічними станами, використання досвіду, отриманого в групі, у подальшому навчанні та майбутній професійній діяльності. Решта студентів менш оптимістично оцінювали перспективи подальшого самовдосконалення, виражали сумнів у можливості подальшого використання відомих їм технік та прийомів у власній виконавській діяльності.

Результати повторного обстеження стану розвитку вмінь усвідомленої самоорганізації музично-виконавської діяльності після закінчення формуючо-корегувальної роботи наведені в Таблиці 2.5.

Із наведених в Таблиці 2.5 даних випливає, що запропонована тренінгова програма здійснює формуючий вплив на вміння саморегуляції виконавської діяльності у студентів музично-педагогічного фаху. Загальний рівень сформованості вказаних вмінь стабільно зріс, не відмічено погіршення стану ані по жодній їх групі. Більшою мірою позитивний вплив методики є вираженим по відношенню до регуляції психофізіологічного стану виконавця, використанню образів з цією метою. Регулювання власних дій в процесі організації та здійснення виконавської діяльності зазнало позитивних впливів більше в ланці пов’язування образу потрібного майбутнього та теперішнього стану, в той час як вміння роботи над виконавською концепцією та оцінювання реального виконання зазнали позитивних змін меншою мірою. Це пов’язано, скоріш за все, із недостатністю часу, який взагалі був відведений для тренінгу, та неминучими пробілами в його програмі.

Таблиця 2.5 Сформованість вмінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики (до та після формуючого експерименту)

Система ставлень суб’єкту виконавської діяльності

Виконавська діяльність

Психофізіологічні стани та процеси суб’єкту в процесі здійснення виконавської діяльності

Уміння працювати над образом потрібного майбутнього, створювати, перетворювати, збагачувати, конкретизувати його

1,7/ 1,8/+0,1*

1,1 / 1,5/ +0,4

1,2 / 1,6/ +0,4

Уміння оптимально (в залежності від своїх можливостей та об’єктивних обставин) визначати, чітко формулювати ціль, конкретизувати умови її досягнення, визначати необхідні й доступні ресурси та засоби досягнення, планувати процес руху до неї

1,6 / 2,0/ +0,4

1,7 / 2,5/ +0,8

1,5 / 1,8/ +1,3

Уміння усвідомлювати та аналізувати теперішній стан

1,6 / 1,9/ +0,3

1,4 / 1,4/ 0

1,4 / 2,1/ +0,7

Уміння створювати в уяві полімодальний, складний, емоційно забарвлений, осмислений образ

1,3 / 1,4 / +0,1

Уміння цілеспрямовано зосереджуватися на перцептивному/уявному образі, його сторонах, деталях; переключати увагу на потрібні сторони, розподіляти її

1,6 / 1,7/ +0,1

Уміння використовувати образи для регуляції емоційних станів

1,2 / 1,8/ +0,6

Загальний рівень саморегуляції виконавської діяльності

17,3 / 21,5 / +4,2

Страницы: 13 14 15 16 17 18 19 20

Це цікаво:

Методика використання комп’ютера на уроках математики в молодших класах
В початкових класах при вивченні математики зараз вчителі почали широко використовувати комп’ютерні технології. Порівняно з минулим у наш час користуватися комп'ютером стало набагато простіше, для них характерний «дружній» інтерфейс програмного забезпечення із простим меню й легко виконуваними інст ...

Загальна характеристика стимулювання навчальної діяльності молодших школярів у практиці роботи вчитель початкових класів
З метою вивчення проблеми стимулювання навчальної діяльності молодших школярів у масовому педагогічному досвіді нами проаналізовано методичні посібники для вчителів початкових класів, журнальні публікації, проведено спостереження та аналіз уроків учителів початкових класів. Нами проаналізовано ряд ...

Етапи формування середовищного підходу у педагогічній теорії
Виховні можливості середовища почали враховувати ще в первісному суспільстві, коли поступово відбувався перехід від пристосування до навколишнього середовища до його перетворення в своїх цілях. Соціальний досвід, що постійно накопичувався міг засвоюватися поколіннями тільки за умови цілеспрямовано ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com