Практичні підходи до формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Практичні підходи до формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Сторінка 19

* перше число в рядку позначає значення, усереднене по експериментальній вибірці до формуючого експерименту, друге – після експерименту; третє число позначає зміну показника.

Відносно недостатньо був представлений в програмі також й блок регуляції суб’єкта виконавської діяльності, що також віддзеркалилося в одержаних результатах. Відносно невисокі зміни, що відбулися в стані навичок, пов’язаних із функціонуванням образу в системі регуляції, пов’язані з іншим фактором, а саме природною, фізіологічною основою свого прояву, що робить необхідною тривалу роботу над їх розвиненням (аналогічно тому, що треба довго тренуватися, щоб підвищити фізичну силу, витривалість, гнучкість).

Отже, за результатами контрольного обстеження, можна зробити висновок про ефективність розробленої програми для формування вмінь усвідомленої саморегуляції у майбутніх вчителів музики. Разом з тим, враховуючі відносно менший позитивний вплив програми на окремі сфери цих вмінь, слід ставити питання про вдосконалення вказаної програми як в аспекті її змістовного, так і часового доповнення й розширення.

З метою дослідження рівню сформованості всіх виділених в першому розділі груп вмінь саморегуляції музично-виконавської діяльності по відношенню до всіх об’єктів регуляції (суб’єкт музично-виконавської діяльності, процес діяльності, функціонування суб’єкта в процесі здійснення діяльності) було розроблено критерії, які дозволили одержати відповідну кількісну оцінку. Було показано, що на молодших курсах вміння усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності студентів характеризуються низьким усередненим показником. Протягом навчання у ВНЗі відбувається поступове підвищення рівню їх сформованості, що відбиває процес засвоєння професійних норм та еталонів музично-виконавської діяльності, опанування виконавською майстерністю. Проблемною групою в даному аспекті є студенти 1-2 курсів, які потребують спеціальної допомоги для якнайшвидшого подолання недостатньої ефективності саморегуляції власної навчальної активності.

Серед студентів всіх років навчання відмічена недостатня в цілому сформованість системи саморегулятивної метадіяльності, в першу чергу її мотиваційного та інформаційного блоків. Сформованість вмінь усвідомленої саморегуляції, що складають операційний блок мета діяльності, є нерівномірним навіть у студентів з попередньою фаховою підготовкою.

Виділено 3 основні проблемні групи студентів, на які потрібно спрямувати коригувальний вплив в аспекті формування вмінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності, а саме: студенти молодших курсів; студенти, що не мають попередньої фахової музично-інструментальної підготовки; студенти-заочники.

Узагальнення інформації про навчально-коригувальні програми, розроблені іншими дослідниками, показало, що розвиток усвідомленої саморегуляції, у студентів найбільш ефективно здійснювати у тренінговій формі. Основною формою, використаною нами, став груповий тренінг, який передбачав вирішення наступних завдань: надання інформації студентам про місце та роль усвідомленої саморегуляції в забезпеченні успішності професійної (зокрема, виконавської) діяльності; створення інтересу до проблем саморегуляції виконавської діяльності, бажання оволодіти відповідними вміннями; ознайомлення з основними методиками та техніками саморегуляції, які існують на теперішній час і можуть бути корисними для музикантів; набуття початкового досвіду практичного використання відповідних методик та технік (на початковому рівні їх засвоєння). Крім групової тренінгової роботи, з деякими студентами проводилася індивідуальна робота під час занять з фортепіано.

В програмі формуючого експерименту тою чи іншою мірою були реалізованими всі основні умови формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності в процесі фахової підготовки, а саме: здійснення комплексного педагогічного впливу на всі основні блоки саморегуляційної метадіяльності (в тому числі потребово-мотиваційний та інформаційний); активізації у студентів функції рефлексії в процесі здійснення музично-виконавської діяльності на всіх її етапах; спрямованість формуючого впливу на всі основні об’єкти регуляції (суб’єкта музично-виконавської діяльності, її процесу, функціонування суб’єкту в процесі здійснення діяльності).

Страницы: 14 15 16 17 18 19 20

Це цікаво:

Пейзаж як жанр образотворчого мистецтва
Пейзажем називають зображення природи, міст, архітектурних споруд, моря тощо. Малювання пейзажу є одним з основних завдань у розвитку просторової уяви та просторового зображення у тих, хто малює. Зображення пейзажу розвиває естетичні почуття, навчає спостерігати дійсність, знаходити красу в звичайн ...

Життєвий шлях М. Монтессорі і розвиток її педагогічної системи
Марія Монтессорі народилася 1870 р. неподалік портового міста Анкона, що на Адріатиці, в сім’ї військового. Батьки її були глибоко релігійними людьми, неухильно дотримувалися католицьких правил і звичаїв. У такому дусі виховували і свою єдину дочку. Шістнадцятилітньою вона вступила до Технічної шко ...

Самооцінка та рівень домагань як психологічні категорії
Основним інтеграційним ядром індивідуальності є самооцінка особи, яка багато в чому визначає життєві позиції людини, рівень її прагнень та очікувань. Самооцінка впливає на формування стилю поведінки і життєдіяльність людини, зумовлює динаміку і спрямованість розвитку особистості. Згідно поглядів ві ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com