Практичні підходи до формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Практичні підходи до формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Сторінка 2

В плані формування саме усвідомленої саморегуляції довільної активності майбутніх учителів є цікавою дисертаційна робота Л. Сидоренко. Нею встановлено, що загальний рівень усвідомленої саморегуляції довільної активності в студентів залежить не тільки від сформованості окремих регуляторних процесів та регуляторно-особистісних властивостей, але й пов’язаний з певними характеристиками особистості. Так, високий рівень усвідомленої саморегуляції довільної активності частіше пов’язаний з тенденцією до інтернальності, емоційною стійкістю, стриманістю, ініціативністю, низький – з тенденцією до екстернальності, безініціативністю, недостатнім самоконтролем, залежністю від групи. Також визначено, що студенти з низьким рівнем усвідомленої саморегуляції довільної активності вирізняються недостатньою розвиненістю емпатії та низькою мотивацією досягнення мети. Отже, на думку дослідниці, найбільша ефективність роботи з розвитку усвідомленої саморегуляції довільної активності може досягатись за рахунок розвитку окремих її компонентів та властивостей особистості, що гіпотетично здатні створювати позитивний вплив на її становлення, а також корекції таких особистісних якостей, що гальмують цей процес. Виходячи з вищенаведеного, основні напрямки формувально-корегувальної роботи в її дослідженні полягали у підвищенні ступеня усвідомлюваності саморегуляції шляхом вдосконалення процесів планування життєвих цілей, моделювання значимих умов її досягнення, свідомого програмування дій та критеріїв оцінювання їх результатів відповідно до зовнішніх умов та індивідуальних ресурсів; у створенні умов для розвитку регуляторної гнучкості, самостійності, емоційної стійкості, емпатії, ініціативності, самоконтролю, інтернальності; у корегуванні напруженості та неорганізованості. Процес саморегулювання власної діяльності студентами, на думку Л.Сидоренко, можна представити у вигляді такої схеми: 1 – вибір та усвідомлення мети, формування особистої відповідальності у плануванні подій власного життя; 2 – врахування своїх індивідуальних можливостей; 3 – формування уявлень про склад та послідовність своїх дій; 4 – побудова власних норм та критеріїв оцінки своїх дій та результатів; 5 – складання програм для досягнення мети.

Нею розроблена система розвитку усвідомленої саморегуляції довільної активності студентів-педагогів. Ця система розроблена у формі психологічного тренінгу, а її метою був розвиток усвідомленої саморегуляції довільної активності студентів-педагогів як шляху оволодіння способами досягнення успішності в навчально-професійній діяльності. Тренінг являє собою групові факультативні заняття, розраховані на 24 академічні години, які розподілені на 12 двохгодинних занять, що проводяться 3 рази на тиждень.

Поетапна методика формування досвіду саморегулювання у майбутніх музикантів-педагогів розроблена Ю. Лисюк. В її методиці формування досвіду саморегулювання відбувалося у три етапи. На першому етапі (мотиваційно-інформаційному) у студентів закладалися теоретичні основи і вироблялася мотивація набуття досвіду саморегулювання. Він включав формування системи психолого-педагогічних знань про набуття та реалізацію досвіду саморегулювання в музично-педагогічній діяльності; позитивного емоційного ставлення студентів та стійкої настанови на набуття й реалізацію досвіду саморегулювання музично-виконавської та музично-педагогічної діяльності; ціннісного переконання щодо значущості досліджуваного феномена, який забезпечить ефективність самостійної музично-педагогічної діяльності майбутнього фахівця. Другий (оцінювально-орієнтаційний) етап формування досвіду саморегулювання було спрямовано на збагачення нормативно-ціннісної сфери майбутніх музикантів-педагогів та формування умінь нормативно-ціннісного аналізу музично-педагогічної діяльності, навичок ціннісного орієнтування тощо. Робота студентів на даному етапі акцентувалася на аналізі та розв'язанні проблемних та конфліктних педагогічних ситуацій, що виникають під час музично-педагогічної діяльності. Заключний (творчо-пошуковий) етап, на думку Ю. Лисюк, має стимулювати використання на практиці набутих знань, активізувати творчий пошук шляхів формування досвіду саморегулювання в музично-педагогічній діяльності. На даному етапі спонукання студентів до критичного осмислення досвіду саморегулювання набуло більш конкретного, практично орієнтованого характеру. Увагу було спрямовано на стимулювання самопізнавальної діяльності студентів, щоб забезпечити два напрями саморегулювання – саморегулювання самостійної та колективної художньо-творчої діяльності в координатах музичного мистецтва. Реалізація програми проводилася як з використанням наявних форм організації навчального процесу (під час занять з основних навчальних дисциплін), так і шляхом створення спецкурсів, розробки програми факультативних занять (які проводилися в позанавчальний час), активізації науково-дослідницької роботи студентів.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Це цікаво:

Моральне і естетичне виховання молодших школярів
Важливою соціально-педагогічною проблемою всебічного розвитку особистості В.Сухомлинський вважав виховання потреб, культури, бажань, шо є моральним сенсом шкільного життя. У сучасній школі ця проблема набуває неабиякої ваги через те, що значна частина дітей сповідує низькоморальні потреби та бажанн ...

Народна педагогіка у системі освіти
У педагогічній практиці ми досить часто стикаємося з поняттями «система виховання» і «виховна система» на підставі того, що у складному полі функціональному педагогічному процесі важливе використання не окремих, розрізнених заходів, а цілісної, продуманої системи багатобічних дій, що повною мірою м ...

Сутність та основні властивості кольору
Колір - найкращий зображувальний і емоційний засіб живопису. За допомогою кольору, приведеного в творі в гармонійну систему, передаються краса й багатство барв реального світу, матеріальність предметів, їхнє природне забарвлення. Різноманітні предмети навколишньої дійсності відрізняються один від о ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com