Практичні підходи до формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Практичні підходи до формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Сторінка 3

Будь-які програми розвитку саморегуляції, формування її вмінь передбачають оволодіння піддослідними різноманітними техніками та прийомами саморегуляції, які зараз існують. Як вказує Л. Сидоренко, на теперішній час розроблені досить обґрунтовані та змістовні психотехнічні засоби з розвитку саморегуляції та окремих її процесів. До них можна віднести: методики узгодження діяльності, психорегулюючого тренування, активної саморегуляції [84]. Досить широко розроблялися прикладні аспекти саморегуляції в галузях медицини та спорту. Щодо музично-виконавської діяльності, відповідні методики корегувального впливу розроблялися, перш за все, з метою забезпечити ефективну регуляцію емоційних станів в ситуації концертного виконання, компенсувати недостатню функціональну ефективність індивідуальної системи саморегуляції в стресових умовах. З цією метою було розроблено й використовуються методики самонавіювання, аутогенного тренування, психорегулюючого тренування, вольового самовпливу, тілесно-орієнтовані (техніки релаксації, регуляції стану через дихання) методики, техніки когнітивно-поведінкового колу (переосмислення ситуації, систематична десенсибілізація) та інші.

Коротенько охарактеризуємо вказані методики.

Аутогенне тренування (АТ). Це метод самостійного викликання у себе особливого (аутогенного) стану, використання цього стану й самостійного виходу з нього. Методика є одною з найбільш популярних, описана в багатьох посібниках.

Ідеомоторне тренування. В основі лежить зв'язок між уявленням про рух та реальним рухом. Ідеомоторне тренування досить широко використовується в спорті. Як показали дослідження, чим яскравішим є уявлення про бажаний рух, тим більш точно та легко воно відтворюється в реальності. В музично-виконавській діяльності цей метод може бути використаним на різних актуальних відрізках, перш за все, при роботі над технічними вміннями та навичками. Формуванню вміння візуалізувати руховий образ в процесі виконання учнями музичного твору присвячена дисертаційна робота П. Євтихієва. Зустрічаються згадки про використання цього прийому виконавцями у випадках, коли поряд немає інструмента.

Уявна («мысленная») репетиція. Цей метод використовується в основному для підготовки до наступного публічного виступу, особливо в умовах підвищеної відповідальності.

Ментальний імаготренінг. Цей метод оснований на функціях творчої уяви, що дозволяє людині створювати мисленнєву потрібну картину майбутніх дій, уявити себе в бажаному образі, спроектувати цей образ у майбутнє, вжитися в нього. Методики цієї групи широко використовуються в підготовці акторів, спортсменів. Рекомендовані вони й для музикантів-виконавців.

Медитаційні техніки. Не можна назвати їх такими, що мають впевнено використовуватися в професійному навчанні, хоча існує певний досвід застосування їх (їх елементів) з оздоровчими цілями, а також в підготовці спортсменів, акторів. Набувають розповсюдження медитативні психотехнології при роботі із зміненими станами свідомості. Складнощі впровадження в навчальному процесі пов’язані з їх орієнтацією на релігійні доктрини східних духовних учінь, однак певні їх елементи можуть і повинні бути використаними. Зокрема, техніки зосередженості на тілесних відчуттях, диханні також можуть розглядатися як різновид (елемент) медитативних методик.

Ментальний відеотренінг. Досить широко використовується при підготовці спортсменів. Включає в себе прогляд та аналіз відеозаписів виступів. Музикантам також може бути корисним звертання як до аудіозаписів власного виконання, так і відеозаписів. В першу чергу цей метод спрямований на активізацію оцінки та контролю власного виконання, власних виконавських дій, оскільки виводить музиканта в позицію «над грою», активізує рефлексію. Використання акустичного зворотного зв’язку з метою впливу на звуковідтворюючу функцію описано для вокалістів.

Підходи до психорегуляції для осіб творчої професії (акторів) розроблялися О.Гройсманом. Він описує управління психічним станом методом здійснення пливу на мисленнєву сферу (навчання саногенному мисленню), методом впливу на фізичну сферу (ритмічні рухи, дихальна гімнастика), аудіовізуальні засоби психорегуляції емоційних станів, АТ, психофізичну гімнастику, поведінкову психорегуляцію та інші методи, які можуть бути використаними в роботі зі студентами театральних ВНЗів. Використання охарактеризованих вище методів саморегуляції в роботі зі студентами-музикантами описане в роботі Н. Щетинської.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Це цікаво:

Види ігор та їх характеристика
Гра як елемент культури – явище соціальне. Це відносно самостійна діяльність дітей і дорослих, що забезпечує потребу людей у відпочинку, розвагах, пізнанні, в розвитку духовних і фізичних сил. Для гри характерне яскраве виявлення емоцій, творчих здібностей, ініціативи. Позитивні емоції можуть спону ...

Вплив соціальних факторів на самооцінку учнів
Дошкільник стає школярем, змінюється його внутрішня позиція, самосприйняття, режим, устрій життя, погляди, цінності, мотиви. Це знаходить своє відображення в Я – концепції дитини. Поряд з цим на формування самооцінки школяра мають вплив такі фактори: позиція батьків, вчителів, однокласників, друзів ...

Педагогіка як наука про освіту
Об’єкт, предмет і задачі педагогіки Свою назву педагогіки отримала від грецьких слів “пайдос” – дитина і “аго” – вести. У дослівному перекладі “пайдагогос” означає “дітоводій”. Педагогом у давньої Греції називали раба, який супроводжував дитину свого господаря до школи (вів у буквальному смислі). В ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com