Практичні підходи до формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Практичні підходи до формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Сторінка 4

Узагальнення цих та інших методів показало, що розвиток усвідомленої саморегуляції, засвоєння відповідних методик у студентів найбільш ефективно здійснювати у тренінговій формі.

В нашому дослідженні, враховуючи обмежені можливості доступу до роботи із студентами (як індивідуальна, так і групова робота може охватити тільки невелику кількість осіб, причому час на цю роботу також є обмеженим внаслідок великого навчального навантаження студентів), ми не ставили мети розробити та втілити всеохоплюючу модель розвитку саморегуляції майбутніх вчителів музики у виконавській діяльності. Для формуючого експерименту був обраний формат тренінгу вмінь, який передбачає невелику кількість зустрічей, поєднання індивідуальних та групових форм роботи, моделювання проблемних ситуацій із спрямованістю роботи на формування у студентів потрібних навичок та вмінь в цих ситуаціях, забезпечення своєчасного, розгорнутого та адекватного зворотного зв’язку. Втім, цей формат не передбачає повного закріплення, автоматизації вмінь, які почали складатися в процесі тренінгу, оскільки це повинно проводитися на практиці після тренінгової сесії або в проміжках між сесіями, якщо їх кілька. Враховуючи те, що основна частина піддослідних (заочники) працює за спеціальністю, можна сподіватися, що отримані під час експериментальної програми знання та вміння будуть використовуватись, вдосконалюватись та повноцінно вбудовуватись у структуру їх професійної діяльності. Отже, основною формою, використаною нами, став груповий тренінг, який передбачав вирішення наступних завдань:

надання інформації студентам про місце та роль усвідомленої саморегуляції в забезпеченні успішності професійної (зокрема, виконавської) діяльності;

створення інтересу до проблем саморегуляції виконавської діяльності, бажання оволодіти відповідними вміннями;

ознайомлення з основними методиками та техніками саморегуляції, які існують на теперішній час і можуть бути корисними для музикантів;

набуття початкового досвіду практичного використання відповідних методик та технік (на початковому рівні їх засвоєння).

Робота на тренінгу повинна була охоплювати всі три основні напрямки, в яких відбувається діяльність саморегуляції: саморегуляція системи ставлень суб’єкта виконавської діяльності (особистісна саморегуляція), саморегуляція власно виконавської діяльності (вирішення проблемних ситуацій, що виникають при її виконанні), саморегуляція суб’єкта в діяльності (саморегуляція психофізіологічних станів). Також потрібно було приділяти увагу й розвитку психічних процесів, таких, як увага та уява. Кожного заняття паралельно проводилися всі основні напрямки роботи.

Оскільки в роботах В. Моросанової , Л. Сидоренко показано, що ефективність методів саморегуляції виявляється вищою, якщо вони застосовуються з урахуванням ситуації та індивідуальних особливостей студентів, при розробці навчально-коригувальної програми розвитку усвідомленої саморегуляції у студентів необхідно, по-перше, у якості стимульного матеріалу використовувати навчальні та професійно-виконавські задачі, вирішення яких сприятиме розвитку усвідомленої саморегуляції саме в навчально-професійній, виконавській діяльності майбутніх вчителів музики; по-друге, диференціювати завдання відповідно до індивідуальних потреб студентів.

Всього було проведено 5 занять тривалістю 1,5 години кожне, один раз на тиждень. Зрозуміло, що за такий короткий час неможливо досягти значних успіхів у опануванні вмінь саморегуляції, особливо тих, які стосуються регулювання психофізіологічних станів. Позитивні зміни у цьому напрямку можливі тільки за умов досить тривалої, систематичної та послідовної роботи, і одним з завдань тренінгу було ознайомити студентів з основними принципами та методами такої роботи, які вони могли б використовувати самостійно. Втім, як ми вважаємо, за короткий час можливо пробудити інтерес до проблем саморегуляції виконавської діяльності, дати відомості про шляхи та методи її розвитку, зорієнтувати студентів у напрямках самостійної роботи.

Крім групової тренінгової роботи, з кількома (трьома) студентами проводилася індивідуальна робота під час занять з фортепіано.

Зміст та результати роботи описані в наступному параграфі.

Аналіз процесу та результатів формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Це цікаво:

Характеристика асоціальної поведінки школярів
В останні роки алкогольна й наркологічна ситуація в Україні стала надзвичайною. Темпи наркотизації й алкоголізації, вага і масштаби їхніх наслідків створюють істотну загрозу здоров'ю нації, суспільному ладу і національній безпеці. Сформована в країні субпопуляція людей, які зловживають алкоголем і ...

Значення казки у літературному розвитку молодших школярів
Одним із найважливіших умінь дитини є вміння читати. Обсяг інформації постійно зростає, а щоб отримати її з книг, преси, Інтернету, потрібно вміти читати. Сьогодні як ніколи актуальні слова Василя Сухомлинського: «без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці, читання — ...

Небезпеки для учнів при роботі з ПК
Незважаючи на повне проникнення комп’ютера в професійну діяльність, в сферу навчання і відпочинку, сам комп’ютер обплутаний цілим клубком забобонів і пересудів, пов’язаних з його негативним впливом на здоров'я та психіку дитини. І мало хто наважується роз’яснити реальні проблеми, які пов’язані з тр ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com