Практичні підходи до формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Практичні підходи до формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Сторінка 5

Формуючо-коригувальна робота в умовах групових тренінгових занять.

Як було вказано в 2.1., В формуючому експерименті взяли участь 8 осіб, з них 3 студентки першого курсу, 1 – другого, 4 – п’ятого та магістратури. З них тільки дві студентки першого курсу навчаються на стаціонарі, всі інші – заочники. Зі всіх них тільки одна особа спеціалізується в галузі фортепіанного виконавства, інші – вокалісти (4), диригенти (3), виконавці на народних інструментах (1). Вони виконали всі методики, які пропонувалося на констатувальному етапі дослідження, а також з ними проводилося формалізоване інтерв’ю та експертне оцінювання сформованості вмінь саморегуляції та успішності виконавської діяльності. З цими піддослідними було проведено п’ять групових тренінгових сесій з формування вмінь саморегуляції в музично-виконавській діяльності. Також кожний отримав індивідуальні рекомендації з шляхів та методів оптимізації власної навчально-виконавської діяльності, підвищення ефективності її регуляції зі врахуванням індивідуальних особливостей респондентів. З трьома з цих студентів також проводилася індивідуальна робота над формуванням вмінь саморегуляції в процесі індивідуальних занять з фортепіано.

Після проведення формуючого експерименту його учасники повторно виконали методики ССП-98, самооцінки, заповнювали Анкету, а також в письмовому вигляді характеризували зміни, які відбулися з ними в результаті корегувальної роботи. Проводилася й повторна експертна оцінка сформованості в них відповідних навичок та вмінь.

В програмі формуючого експерименту тою чи іншою мірою повинні були бути реалізованими всі основні умови формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності в процесі фахової підготовки, а саме:

здійснення комплексного педагогічного впливу на всі основні блоки саморегуляційної метадіяльності (в тому числі потребово-мотиваційний та інформаційний);

активізації у студентів функції рефлексії в процесі здійснення музично-виконавської діяльності на всіх її етапах;;

спрямованість формуючого впливу на всі основні об’єкти регуляції (суб’єкта музично-виконавської діяльності, її процесу, функціонування суб’єкту в процесі здійснення діяльності).

Перша умова реалізовувалася за рахунок створення ситуації успіху, пропонування цікавих та доступних завдань, які є пов’язаними з реальною практичною роботою піддослідних; використання групових форм роботи, дискусії, бесіди; використання проблемно-творчих завдань; створення позитивної емоційної атмосфери під час занять, взаємної доброзичливості студентів, які брали участь в роботі; підвищення рівню знань про виконавську діяльність та свої професійні перспективи; формування вмінь організовувати та планувати свою роботу у напрямку професійного вдосконалення; врахування побажань піддослідних в плані підбору завдань, освітлення окремих теоретичних питань; систематичного дозованого надання важливої у методичному та теоретичному аспектах інформації у вигляді повідомлень; практичного випробування запропонованих методик; обговорення неясних студентам теоретичних та практико-методичних питань саморегуляції виконавської діяльності; індивідуалізації технік та методик в залежності від особливостей та потреб учасників тренінгу; постановці завдань творчого характеру.

Друга умова реалізовувалася за рахунок використання спеціальних вправ та завдань, що потребували активізації рефлексивної функції, самооцінки та самоконтролю; систематичного надання своєчасного, повного, різнобічного зворотного зв’язку з боку ведучого та інших членів групи; ведення студентами щоденника.

Третя умова реалізовувалася за рахунок загальної спрямованості роботи на вирішення широкого кола проблем, які постають перед студентами в їх творчій, музично-виконавській діяльності; підбору методик різної спрямованості.

Тренінгова сесія включала в себе 5 занять тривалістю 1,5 години кожне. Заняття проводилися раз на тиждень.

Кожне заняття включало в себе:

обговорення виконання домашнього завдання, досвіду, набутого з часу останнього заняття, своїх успіхів, складнощів, побажань щодо подальшої роботи;

інформаційне повідомлення з конкретного питання теорії та методики саморегуляції виконавської діяльності;

обговорення проблемних завдань зі сфери організації та регуляції виконавської діяльності;

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Це цікаво:

Структура діяльності вчителя в навчальному процесі. Творчий характер діяльності вчителя
Роль учителя в навчальному процесі: Він виступає, передовсім як організатор і керівник пізнавальної діяльності учнів, створює умови, за яких учні можуть найбільш раціонально і продуктивно вчитися, виступає як джерело знань і умінь в навчальному процесі, надає допомогу, коли у учнів виникають трудно ...

Організація і зміст експериментального дослідження, аналіз його результатів
З метою перевірки наведених теоретичних положень ми провели експериментальне дослідження особливостей формування графічної навички у молодших школярів. Практичному проведенню експерименту передував теоретичний етап (2007/08 н. рр.), у процесі якого була визначена сфера дослідження, наукова проблема ...

Професійна підготовка вчителів в університетської освіти Європи: різноманітність і спільність
Для дослідження систем підготовки вчителів у країнах Західної Європи з точки зору їх різноманітності і спільності слід визначити інтеграційні чинники в розвитку цього суспільного явища. На нашу думку, до них можна віднести такі: 1. Національні системи та моделі педагогічної освіти розвиваються в пе ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com