Практичні підходи до формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Педагогіка і виховання » Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики » Практичні підходи до формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

Сторінка 6

виконання практичних завдань з оволодіння техніками психорегуляції станів та розвитку психічних процесів;

обговорення вражень від заняття, побажань на майбутнє.

Обов’язковою частиною заняття було обговорення власних вражень, почуттів, відчуттів, планів, успіхів, труднощів, результатів, які виникали у студентів під час тренінгового заняття і в проміжках між ними. Це, з одного боку, підтримувало мотивацію учасників програми, стимулювало їх до виявлення власної активності, з іншого боку – сприяло формуванню професійної рефлексії, кращому усвідомленню своєї неповторної творчої індивідуальності професіонала.

Тривалість інформаційного повідомлення складала від 10 до 20 хвилин. Тематика їх була такою:

1 заняття:

Поняття про інструментально-виконавську діяльність в структурі професійної діяльності вчителя-музиканта. Актуальні відрізки виконавської діяльності, їх задачі, характеристика оптимальних станів на цих відрізках.

2 заняття:

Поняття про саморегуляцію. Структурно-функціональна модель саморегуляції. Засоби саморегуляції. Саморегуляція як метадіяльність. Склад вмінь саморегуляції.

3 заняття:

Саморегуляція суб’єкта музично-виконавської діяльності. Різновиди регулюючих образів. Методики роботи над концептуальними моделями.

4 заняття:

Закономірності та моделі формування вмінь та навичок. Методики оптимізації оволодіння вміннями при здійсненні виконавської діяльності (біхевіоральний підхід, ідеомоторне тренування)

5 заняття:

Поняття про психорегуляцію станів. Основні методики психорегуляції. Психорегуляція передконцертних станів.

Запропоновані студентам проблемні завдання для групової дискусії тематично були пов’язаними з тематикою інформаційних повідомлень. А саме:

1 заняття:

Виділення актуальних відрізків музично-виконавської діяльності, визначення їх змісту, формулювання цілей, які може ставити суб’єкт протягом відрізку, з’ясування найбільш проблемних для студентів відрізків та конкретних ситуацій.

Серед найбільш проблемних відрізків називали початкову роботу над твором (труднощі з читанням з аркушу, із заучуванням твору напам’ять), а також підготовку до публічного виконання та його здійснення (негативні емоційні стани, низька надійність виконання). Відрізки роботи над технічними навичками, а також над вдосконаленням виконання твору сприймалися студентами як менш проблемні. Виділення окремо рекреації та післяконцертного відрізку студентами не було зроблено. Отже, значення цих актуальних відрізків в забезпеченні кінцевого результату, а також власної недостатньої компетентності під час їх здійснення студентами усвідомлюється недостатньо.

Домашнє завдання: ведення щоденника, в якому б відмічалися проблеми, які виникали під час власної навчально-виконавської діяльності, та шляхи й результативність їх подолання.

2 заняття:

Визначення структури регулятивного контуру. Визначення проблемних зон, ланок, які є, за суб’єктивною думкою, розвиненими недостатньо.

Виявлено, що меншою мірою усвідомлюються недостатки в розвиненні вмінь роботи з концептуальними образами, в умінні оцінювати процес роботи. Здатність находити шляхи вирішення проблемних ситуацій у виконавській діяльності усвідомлюється краще; студенти нерідко в таких ситуаціях покладаються на викладача, вважають, що він повинен їм підказати, як вирішувати складне завдання. Самостійна ініціатива, за самозвітами піддослідних, зустрічається тільки у 3 присутніх, які мали попередню фахову підготовку. Отже, за суб’єктивними оцінками, розвинення структурно-функціональної сторони усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у студентів є недостатнім, що узгоджується із результатами констатувального дослідження.

Домашнє завдання: в щоденнику проводити аналіз роботи над подоланням труднощів, які виникають під час власної навчально-виконавської роботи, в аспекті повноцінності названих ланок регулятивного процесу.

3 заняття:

Ваше бачення себе як професіоналу. Яке місце в цьому образі займає виконавська майстерність, на якому рівні вона розвинена?

Як ви працюєте над образом музичного твору. Чи можливо взагалі цілеспрямовано працювати над своїм уявленням про художній образ, розумінням твору?

Обговорення першого питання розділило студентів на 2 групи: тих, хто бачить себе як професіонала, що добре володіє виконавською майстерністю та розглядає виконавську діяльність як складову частину своєї професійної діяльності (2 особи), та тих, хто вважає корисним володіння фортепіано, але не вбачає професійної перспективи у такому володінні (всі інші). Отже, у студентів другої групи смислова, мотиваційна підтримка з боку Я-концепції, образу майбутнього, особистих цінностей, для повноцінних занять з музичного інструменту не є достатньою. Разом з тим, коригувальний вплив з метою переорієнтації, підвищення цінності інструментального виконавства для цих осіб, навіть якщо він був би можливим, на нашу думку, в даному випадку не є необхідним, оскільки, за умов обрання іншої музично-педагогічної спеціалізації, недостатнє володіння піаністичною майстерністю не буде здійснювати негативний вплив на подальший професійний розвиток, якщо спеціалізацію буде обрано у відповідностями зі схильностями та можливостями студентів, а фортепіано буде приділятися під час навчання буде приділятися певний час., достатній для мінімально необхідного за навчальними вимогами володіння інструментом.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Це цікаво:

Проблема виховання особистості у колективі в теоретичній спадщині А.С. Макаренка та В.О. Сухомлинського
Вагомий внесок у розробку теорії колективного виховання зробили два видатних педагоги нашої доби: А.С. Макаренко та В.О. Сухомлинський. Тривалий час вважалося, що їхні погляди на сутність проблеми збігалися. В В.О. Сухомлинський, як стверджував С. Соловейчик, життям свої продовжував А.С. Макаренка. ...

Сюжетно-рольва гра як засіб виховання моральних якостей старших дошкільників
Сюжетно-рольова гра старших дошкільників, як правило, колективна. Вона відрізняється більшою розмаїтістю тематики, складністю й розгорненням сюжетів. Діти відбивають в іграх події та ситуації, що далеко виходять за рамки їхнього особистого досвіду, прагнуть відтворити те, що відбувається в житті кр ...

Аналіз наркоситуації й основних показників розвитку фізичної культури та спорту в Донецькому регіоні
Результати нашого дослідження, означеної проблеми дозволяють сформулювати загальний висновок про те, що за останні десятиліття Донецька область вступила в смугу гострої демографічної кризи, що характеризується прискоренням природного зменшення населення, низькою середньою тривалістю життя, значним ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com