Погляд античної медицини і філософії на природу порушень слуху і зору

Педагогіка і виховання » Перший період розвитку дефектології » Погляд античної медицини і філософії на природу порушень слуху і зору

Староєгипетські папіруси, що дійшли до наших днів, розповідають про спроби лікування глухоти і сліпоти. Лікарі старовини, виходячи з релігійно-містичної природи людських недуг, лікували їх по перевазі за допомогою змов і магічних дій. Антична медицина не могла обійти увагою фізичні і психічні недуги. Засновник наукової медицини Гіппократ (ок. 460 - ок. 370 до н.е.) уперше запропонував не релігійно-містичне, а раціональне пояснення причин виникнення хвороб; він активно намагався лікувати епілепсію, недоумство, порушення зору і слуху. Неможливість лікування природженої глухонімоти, загадковість причин, що її, що породжують, привели Гіппократа до думки про надприродну природу глухоти.

Ідея про взаємозв'язок мови і слуху навела великого лікаря на думку про те, що людина, позбавлена слуху від народження, приречена бути німим. Цю помилку розділяв і Аристотель (384 - 322 рр. до н.е.), що вважав, що звук є провідником думки, і орган звуку є важливий орган пізнання. На думку Арістотеля, глухонімий, позбавлений одного з органів чуття, не здатний до розвитку . У античному світі медицина тісно перепліталася з філософією, і лікарські рекомендації базувалися на сучасних їм філософських постулатах. По Арістотелю, втрата людиною одного з почуттів неминуче призводить до обмеження чуттєвого досвіду і до втрати якогось знання. З трьох найважливіших почуттів (нюх, слух і зір) філософ вважав зір найбільш цінним в забезпеченні життєвих потреб, а слух - важливішим для розвитку інтелекту. Сліпота - недуга серйозніша, але що менш впливає на розумовий розвиток, ніж глухота, в силу чого сліпі від народження розумніше глухих від народження. Стверджуючи, що з усіх почуттів саме слух вносить найбільший внесок у розумовий розвиток, Арістотель охарактеризував глухих людей як "ненавчаних, бездушних і нездатних міркувати, нічим не краще за тварин ". З іншого боку, Арістотель вважав, що сліпі люди мають такий же інтелект, як зрячі. Авторитетна думка філософа і очевидна для оточення природа очних ушкоджень сприяли тому, що сліпі, на відміну від глухонімих, користувалися в суспільстві більшою підтримкою і співчуттям. Таким чином, судження великих про те, що учити глухонімих неможливо в принципі, згубно вплинули як на громадську думку, так і на педагогічну практику.

Це цікаво:

Організація спостережень у 1 класі як основний метод накопичення конкретних знань
Не секрет, що провідною діяльністю першокласників на уроках «Я і Україна» є спостереження. Порівняно з іншим видами діяльності, спостереження є вирішальним в побудові уроків курсу, а отже і потребує глибокого аналізу в нашій роботі. Провідною діяльністю, якою починають оволодівати діти з 1 класу, є ...

Використання сучасних технічних засобів в процесі вивчення іноземної мови
В усьому світі все більше уваги приділяється якості освіти. І Україна як член європейського співтовариства також притримується міжнародних освітніх стандартів. Задля підтримки конкурентоспроможності українських освітніх закладів необхідно, щоб освітні послуги були не тільки якісними, але й сучасним ...

Інноваційні технології у роботі над розвитку зв’язного мовлення у молодших школярів
Гуманістична спрямованість освіти нашої доби полягає в постановці мети – розвинути людину, її особистісні якості, адже розвиток людини визначає розвиток суспільства. Під час вивчення української мови та літератури учні розвивають розум, творчі здібності, емоційну сферу, естетичні почуття. Нині акту ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com