Християнство: новий погляд на людей з відхиленнями в розвитку

У кінці XI ст. міняється і система освіти : разом з монастирськими і єпископськими, відкриваються міські школи, в ХП ст. до них додаються приватні школи, що допускали вже свободу вибору предметів, способу їх тлумачення і викладання. У 1119г. відкривається університет у Болоньї(спочатку в нім вивчалося право), що став згодом зразком при створенні університетів в інших європейських країнах. Чисельність студентів(у тому числі іноземних) до 1150 р. досягла в нім 10 тис. В 1160 р. заснований Паризький університет(Сорбонна), в 1167 р. - Оксфордський, в 1209 р. - Кембріджський, в 1222 р.- університет в Падуї(Північна Італія), в 1224 р. - в Неаполі

"Відношення до сліпих, їх становище в суспільстві дещо міняються в умовах абсолютної монархії. У ряді європейських країн монархи, бажаючи заручитися підтримкою усіх верств населення у своїй боротьбі проти великих феодалів, намагаються своїми " діяннями" завоювати вдячність і популярність серед народу. Ці " діяння" часто поширюються і на сліпих, кількість яких у зв'язку з хрестовими походами, Столітньою війною, селянськими повстаннями різко зростає. У цьому їх підтримує церква, що виступала тоді на захист абсолютної монархії. В результаті у ряді європейських країн робиться спроба створити притулки для сліпих. Старими з них є Баварське і Паризьке притулки для дорослих сліпих. І те, і інше створюються за ініціативою государів цих країн. У Баварії в 1198 році було засновано перший притулок для дорослих сліпих на засоби осліплого курфюрста"

Отже, аналізуючи період західноєвропейської історії з IX ст. до н.е. по XII ст., можна стверджувати, що відношення суспільства і держави до осіб з вираженими відхиленнями в розумовому і фізичному розвитку коливалося від агресивного і нетерпимого до байдужого:

- у античному світі діти, що народилися з грубими фізичними або розумовими недоліками, у більшості випадків прирікалися на смерть;

- в античний період особи з вираженими відхиленнями в розвитку не вважалися повноцінними громадянами, їх статус не відрізнявся від положення рабів і домашніх тварин;

- античне законодавство, удосконалюючи цивільне право, бачить своїм завданням захист суспільства, окремих громадян від " неповноцінних" людей, засновує опікунство над ними; глухонімі визнаються недієздатними, оскільки не можуть викласти свою думку усно або письмово;

- антична філософія не рахує глухонімих, божевільних, людей з фізичною потворністю об'єктом громадської уваги і турботи; глухонімі визнаються ненавченими;

- антична медицина приходить до висновку про надприродну природу глухоти і неможливості її лікування;

- античне суспільство виділяє із загальної групи інвалідів сліпих і проявляє по відношенню до них деяке милосердя;

- з виникненням християнства з'являються одиничні факти милосердного відношення до людей з відхиленнями в розвитку, але одночасно росте і число релігійних упереджень і забобонних побоювань в суспільстві;

- в епоху раннього середньовіччя в Європі починає формуватися культурна традиція дискримінації осіб з фізичними і психічними порушеннями в розвитку; філософи-богослови теоретично обгрунтовують неповноцінність людей з природженими фізичними, розумовими і психічними недоліками;

- середньовічне законодавство, наслідуючи традиції Римського права, не визнає інвалідів дієздатними; світський і церковний закони, народні традиції єдині в погляді на інваліда як на неповноцінну людину, від якої слід захищатися;

- соціальні потрясіння, війни, епідемії сприяють знеціненню життя дитини-інваліда не лише в очах суспільства, але і його близьких.

Це цікаво:

Розвиток витривалості в середньому шкільному віці
В середньому шкільному віці необхідно забезпечити розвиток аеробних можливостей, які вже в силу підліткового періоду визначаються найбільшими величинами відносно МСК та показниками активності кисневого обсягу. На цей же період можна планувати і підвищення аеробної продуктивності, пов'язаної з компл ...

Структура пізнавального процесу
1. Основні ланки процесу пізнання та їх взаємозв’язок. 2. Характеристика окремих ланок пізнавального процесу: а) первинного сприймання; б) усвідомлення; в) осмислення; г) закріплення; д) застосування. 3. Знання, уміння і навички як компоненти дидактичного процесу. Ключові поняття: засвоєння, первин ...

Основні підходи формування національної свідомості учнів початкових класів
Критеріями сформованості національної свідомості молодшого школяра вважаються: ступінь самоцінного ставлення до української мови й інших національних цінностей; ступінь активності в утвердженні цінностей української культури у різних видах діяльності. Показники самоцінного ставлення учнів до україн ...