Початок становлення документознавчої освіти в Україні

Педагогіка і виховання » Докуметознавство і освіта » Початок становлення документознавчої освіти в Україні

Сторінка 1

До середини 1990–х років для вищої школи України характерна відсутність практики підготовки фахівців із документознавства та інформаційної діяльності. Провідними навчальними установами, які відзначилися місіонерством щодо започаткування нової спеціальності, стали інститути культури, традиційними напрямами підготовки яких були бібліотечні, книгознавчі спеціальності. Цілком закономірно, що пошук каналу «входження» нової навчальної спеціальності відбувався при сприянні науково–педагогічних кадрів суміжних напрямів. Тому на перших порах інститутські кафедри бібліотекознавства, бібліографознавства та книгознавства перетворилися в осередки розвитку «Документознавства та нформаційної діяльності».

Зваживши на відсутність в українській науці єдиної концепції документознавства, необхідно погодитись, що сучасний розвиток напряму підготовки фахівців «Документознавство та інформаційна діяльність» є сполученням розмаїтих підходів до змісту і форми навчання та визначення спеціалізації студента–випускника. Активне обговорення вітчизняними дослідниками цієї проблеми спричинило формування особливого напряму досліджень – документознавча професіологія, яскравими провідниками новітніх ідей якого стали С.В. Дубова, С.Г. Кулешов, Н.М. Кушнаренко, О.В. Матвієнко, Ю.І. Палеха, М.С. Слободяник, Г.М. Швецова–Водка та ін. Зрозуміло, що трактування ними змісту документознавства як навчальної дисципліни здійснювалося із позицій чинення опору традиційному документознавству та доведення перспективності й необхідності освоєння новітніх тенденцій його розвитку, сповнених документологічними ідеями. І хоча подібного досвіду 1990–х роківросійських колег, які вдалися до радикального взаємозаміщення книгознавства документознавством, а документознавства – документологією, в Україні не склалося, утім перші навчальні плани та навчально–методичні видання, у т.ч. і підручник Н.М. Кушнаренко, яскраво віддзеркалюють наділення усього нормативно–методичного забезпечення підготовки фахівців єдиним значенням, що припускає інші змістові модуси лише в його межах.

Врешті–решт цей підхід здобув поширення як універсальний ключ до розуміння сутності спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність», яка в українській вищій школі другої половини 1990–х роківінакше й не розглядалася як продовженням розвитку бібліотечної чи книгознавчої спеціальностей. Поступове визнання відмінностей між ними відбувалось непросто, оскільки це означало заперечення «основ», які водночас засвоювалися. Незамінним прожектором розвитку нової спеціальності є її типові навчальні плани (рівень кваліфікації – бакалавр), наповнення яких відзначено введенням значної частки дисциплін, що були наділені статусом фундаментальних і професійно орієнтованих – «Документознавство», «Лінгвістичні основи документознавства», «Стилістика документознавства», «Редагування в документознавстві», «Справочинство», «Аналітико–синтетична переробка документної інформації», «Комп’ютерні технології у документознавстві», «Теорія і практика документних комунікацій», «Ділові комунікації (етика та етикет)», «Основи організації праці документознавця», «Інформаційно–аналітична діяльність», «Експертні оцінки достовірності інформації», «Захист інформації та інформаційного продукту», «Архівознавство», «Стандартизація та сертифікація», «Патентознавство» «Державне управління», «Основи маркетингу й менеджменту», «Правознавство» тощо. Зовсім невдалим за змістом, представляється перелік дисциплін блоку професійно–орієнтованих – «Трудові ресурси і регіоналістика», «Маркетинг (політичний)», «Господарське право», «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності», «Нотаріат, нотаріальне документознавство», що слабко демонструє міжпредметні логічні зв’язки дисциплін циклу фундаментальних і професійно–орієнтованих (інваріантна) із професійно–орієнтованими (варіативна).«Професійний» складник навчального плану доповнювався варіативною частиною – дисциплінами за вибором вузу та вільного вибору студента, серед яких – «Судово–процесуальне документознавство», «Фінансово–планове документознавство», «Фінансове право (бюджетне, податкове)», «Менеджмент кадрової служби», «ПР–технології», «Стенографія», «Концепція професійної орієнтації»,

«Французька мова» та спецкурси

Більш невдалим і біднішим за змістом був у цей час навчальний план для студентів п’ятого року навчання, які здобували освітньо–кваліфікаційний рівень «спеціаліста». Цикл фундаментальних і професійно–орієнтованих дисциплін складали курси з теорії і практики управління, макроекономіки, управління персоналом, інформаційного менеджменту, а професійно–орієнтованих дисциплін – з документно–інформаційного забезпечення управління, спеціального документознавства (дипломатичне), організації представницьких заходів (протокол) і психології управління.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Початківці технології розвивального навчання та результати їх досліджень
Найпоширенішими у масовій початковій школі є варіанти системи розвивального навчання, розроблені науковими колективами під керівництвом російських психологів і педагогів Леоніда 3анкова (1901-1977), Даниїла Ельконіна (1904-1977) і Василя Давидова (1930-1998). Термін «розвивальне навчання» наприкінц ...

Динаміка показників морфофункціонального розвитку і фізичної підготовки школярів
В Україні відбувається перехід від медичної форми моделі профілактики наркоманії до соціальної, педагогічної та психологічної моделей, хоча соціальна політика в цій сфері продовжує орієнтуватися на неефективні заборонні міри. Ми переконані, що необхідно не стільки ввести заборону на вживання алкого ...

Зміст та структура організації професійного виховання в професійно – технічних навчальних закладах швейного профілю
У процесі формування особистості конкурентоздатного компетентного фахівця швейного виробництва в ПТНЗ найважливішу роль грає професійно трудове виховання учнів, сутність якого полягає в прилученні людини до професійно-трудової діяльності й пов'язаним з нею соціальним функціям у відповідності зі спе ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com