Початок становлення документознавчої освіти в Україні

Пропоновані для студентів спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» дисципліни надто кволо відображали інформаційний і, тим паче, документознавчий компоненти, які є a priori. Проте, з часом відзначимо поступове нарощування сегменту дисциплін управлінського циклу, що засвідчує співвідносність навчальних кредитів. І вже, наприклад, у 2001 році на вивчення суто документознавчих дисциплін відводилось 5 кредитів, а управлінських – 12 .Правда, дати повну характеристику плану складно, оскільки перелік курсів циклу вільного вибору студента обмежується двома рядками – спецсемінари та спецкурси (загальна кількість кредитів – 8), що дозволяє гіпотетично припустити похибку стосовно оголошених вище показників. Такий підхід до складання навчального плану провокує критичне ставлення, адже перша частина досліджуваної спеціалізації – документознавець, має вкрай слабке підкріплення на рівні дисциплінарного забезпечення формування відповідних знань і практичних навичок. У процесі апробації пропонованих навчальних планів народжувалися пропозиції щодо удосконалення їх змісту. Наприклад, у 2001 роцінавчальний план спеціальності 6.020105 «Документознавство та інформаційна діяльність» було розширено за рахунок таких професійно орієнтованих дисциплін – «Електронне документознавство» та «Організація інформаційної діяльності в органах управління», а для кваліфікаційного рівня «спеціаліст» – спеціального діловодства (міжнародне) й управлінського документознавства [60,арк.2]. Проте частковий перегляд і модернізація навчальних планів підготовки студентів із документознавства та інформаційної діяльності, проваджена за власною ініціативою окремими вищими навчальними закладами у 2001–2002 роках, не дала бажаного результату, адже потребувалася повноцінна масштабна робота з удосконалення програми реалізації високоякісного професійного навчання. Нерозробленість стрункої концепції підготовки бакалавра, спеціаліста з документознавства та інформаційної діяльності, глибокого аналізу соціальних потреб, запиту суспільства щодо фахівця певних обсягу і змісту знань, практичних вмінь і навичок, побудова нормативної навчально–методичної бази спеціальності за ґрунті емпіричних проб і первинних теоретичних спостережень, без урахування стратегічної визначеності, тактичної виваженості розвитку вищої освіти в умовах модерного розвитку інформаційного суспільства, свідчили про складність установчого періоду розвитку навчальної спеціальності.

Безперечно, відсутність у вказаний проміжок часу чіткого уявлення про конкретного кваліфікованого фахівця – випускника напряму підготовки «Документознавство та інформаційна діяльність», є очевидною. Спорадичні пошуки упродовж 2000–х роках відповіді на питання: «Яким має бути зміст навчальної спеціальності?» – продовжувались, спонукаючи науково–педагогічні кадри вищих навчальних закладів об’єднатися розроблення оптимальної моделі організації навчального процесу для спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність», зокрема укладання державного стандарту вищої освіти, його складових – освітньо–кваліфікаційної характеристики й освітньо–професійної програми підготовки бакалаврів і спеціалістів.

Важливим моментом розвитку документознавчої освіти в Україні стало започаткування у 2003 році магістерських програм, перші навчальні плани яких так само не відрізнялися досконалістю. Головне функційне призначення магістерської програми за визначенням полягає в підготовці майбутніх науково–педагогічних кадрів. Відтак, зміст навчального плану магістрів повинен складатися із дисциплін, які давали б знання та практичні вміння з провадження науково–дослідної діяльності з урахуванням специфіки теорії й практики галузі та загальнонаукових, філософських положень діалектики науки. Натомість один із перших навчальних планів магістрів складався із таких професійних дисциплін: «Документно–інформаційне забезпечення управління», «Статистичні методи аналізу державної політики», «Методологія документознавства», «Менеджмент кадрової служби», «Юридичне документоведення», які, за невеликим винятком, мають далеко не методологічне значення .Ситуацію не рятував блок дисциплін самостійного вибору вищим навчальним закладом, що пропонував курси «Державна інформаційна політика», «Організація представницьких заходів (протокол)», «Маркетинг (політичний)», «Управлінське документування» та Ін.

Є справедливим зауваженням Н.М. Кушнаренко, що складність визначення оптимальної номенклатури навчальних дисциплін, їх змістового наповнення та послідовності викладання зумовлена трьома основними чинниками – молодим статусом спеціальності, недостатнім розробленням даної проблеми наукою, відсутністю концептуальних засад викладання дисциплін документознавчого циклу.

Це цікаво:

Особистісний розвиток підлітка: загальна характеристика особливостей
Порушення поведінки, її відхилення від звичних норм зустрічаються серед підлітків досить часто. Характер порушень у підлітків може бути найрізноманітнішим. Найчастіше вони виражаються у протиправних діях, ігноруванні існуючих вимог і порядків, пияцтві, сексуальної розбещеності, бродяжництві, суїцид ...

Завдання та зміст економічного виховання учнівської молоді в системі позакласної навчально-виховної роботи школи
Процес виховання – це система виховних заходів, спрямованих на формувння всебічно і гармонійно розвиненої особистості. Дане поняття виходить із загальноприйнятого філософського визначення "системи" як організованої множини структурних елементів які взаємопов’язані між собою і виконують ві ...

Система терморегуляції
Система терморегуляції сформована у гомойотермних організмів. Вона регулює і підтримує на постійному рівні оптимальну температуру тіла. Температура тіла контролюється специфічними терморецепто-рами. Вони діляться на периферичні і центральні. Розташовані в шкірі, підшкірній основі та кровоносних суд ...