Підготовка фахівців зі спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність»

Педагогіка і виховання » Докуметознавство і освіта » Підготовка фахівців зі спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність»

Сторінка 1

На початку 2000–х років І.І. Морозюк, аналізуючи реальну ситуацію, що склалася у зв’язку із упровадженням спеціалізації підготовки фахівців зі спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» у вищих навчальних закладах України вказала на низку назрілих проблем, які вимагали негайного вирішення. Це – відчутна різниця змісту навчальних планів підготовки фахівців за спеціалізаціями, незважаючи на їх спорідненість, відсутність єдиної концепції підготовки майбутніх фахівців, невідповідність заявлених спеціалізацій запиту сучасного ринку праці, суттєві розбіжності між реаліями кадрового ринку та діючими нормативними документами. Відтак, позитивна перспектива вирішення проблем залежить від належного ґрунтовного наукового аналізу процесів, що відбувалися в професійній діяльності, моделювання змісту напряму підготовки з відмінними спеціалізаціями, колективного обговорення концепції державного освітнього стандарту та його розроблення.

Гостро актуальні потреби розвитку навчальної спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» на державному рівні спробувало розв’язати у 2003–2004 роках Міністерстві освіти і науки України, утворивши робочу групу розробників державного стандарту, до складу якої увійшли відомі науковці, досвідчені педагоги – М.С. Слободяник, Н.М. Кушнаренко, С.Г. Кулешов, Т.В. Нікітіна і т.д. Піклування про розроблення державного стандарту освіти обійшлося без широкої дискусії, що детермінувало окремі недоліки організаційного й науково–методичного змісту. Результатом співпраці ґрунтування доцільності входження окремих дисциплін у навчальний план, документознавців–теоретиків і практиків організації й забезпечення навчального процесу стало затвердження Державного стандарту вищої освіти України зі спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» (2004), який унормував у державному масштабі підготовку фахівців з аналізованої спеціальності, продемонструвавши належний рівень професіоналізму розробників, інформованості про реальний стан справ й усвідомлення важливості ухвалення безпомилкового рішення щодо життєздатності тих чи інших ухвал, які формують політику у цій сфері.

Відзначимо суттєву модернізацію навчальних планів підготовки фахівців із документознавства та інформаційної діяльності, датованих 2004 роком. Віднині у нормативних документах чітко оприсутнюється два потужних дисциплінарних блоків – документознавчий (разом із суміжними та спорідненими дисциплінами) та інформаційний. До першого слід зарахувати курси з документознавства, управлінського документознавства, документно–інформаційних комунікацій, діловодства, лінгвістичних основ документознавства (у т.ч. стилістика та редагування), архівознавства, аналітико–синтетичної переробки документної інформації, документаційного забезпечення діяльності установ (за фаховим спрямуванням), патентознавства, судово–процесуального, фінансово–планового документознавства тощо, а другого – інформаційно–аналітичної діяльності, інформатики та комп’ютерної техніки, інтернет–технологій і ресурсів, комп’ютерних мереж і телекомунікацій, систем управління базами даних, електронного документообігу, системного аналізу інформаційних процесів, організації діяльності інформаційних установ, маркетингу інформаційних продуктів і послуг, інформаційного менеджменту, теорії і практики референтської діяльності, захисту інформації і т.д., які належали до варіативної й інваріантної частин плану . За такого стану, сукупність дисциплін безпосередньо, а отже, природно вказує на зміст, закладений у назві спеціальності. І навіть непомітний, на перший погляд, сполучник та підкреслює установку засновників у ставленні до документознавства й інформаційної діяльності, пріоритетність у якому належить першій його складовій.

Розуміння важливості прикладної реалізації випускниками спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» спонукала до всеохопних варіацій–уточнень профілізації змісту вищої освіти. Офіційно затвердженими Міністерством освіти і науки України спеціалізаціями у межах досліджуваного напряму підготовки є документознавство, інформаційне забезпечення органів управління, міжнародні інформаційні системи і мережі, технологія автоматизованого оброблення документальної інформації, документально інформаційне забезпечення архівів, інформаційні системи підтримання державних органів влади .Проте, як справедливо відмічає І.І. Морозюк, навчальні заклади додатково пропонують профілізуючу конкретизацію, «заземлену» на документуванні й аналізі економічної, фінансової, банківської, міжнародної, управлінської інформації,організації PR та рекламної діяльності тощо. Це викликано бажанням розв’язати надактуальні для навчальної спеціальності проблеми: коло професійної діяльності фахівців, професійний дискурс як напрям існування і розвитку професійного простору, ринок праці документознавців.

Прагнення вищих навчальних закладів окреслити специфіку профілізації спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» первинно наклала суттєвий відбиток на зміст навчальних планів. Так, якщона початку 2000–х років. Одеський національний політехнічний університет (гуманітарний факультет) забезпечував документно–комунікативну підготовку студентів, Харківська державна академія культури (ХДАК) –інформаційні технології оброблення інформації, інформаційний пошук та аналітику, Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту та бізнесу – аналітична інформаційна діяльність, Київський національний університет культури і мистецтв (КНУКіМ) –документознавство як науки та сфери документально–комунікаційної діяльності, інформаційні технології , то наприкінці 2000–х роківситуація суттєво змінилася. Це сталося, по–перше, завдяки впровадженню освітнього стандарту, ширшої реалізації основних засад кредитно–модульної системи організації навчального процесу згідно з вимогами Болонської конвенції, що призвело до зміцнення блоків професійних дисциплін, по–друге, більшою зрілістю самого напряму підготовки, який налічує півторадесятирічний досвід апробації, по–третє, новою редакцією Національного класифікатора України ДК 003–2005 «Класифікатор професій», який зафіксував ряд позицій, що відповідають напряму підготовки «Документознавство та інформаційна діяльність».

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Планування занять з розділу «Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів із конструкційних матеріалів» у 7 класі
Великого значення при вивчення розділу«Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів із конструкційних матеріалів» у 7 класі надається підготовка, при якій, створюються передумови для своєчасного матеріального та методичного забезпечення навчального процесу; розкривається зв’язок між змістом ...

Роль мотивації учнів у початковому навчанні
Мотив є формою прояву потреби людини (мотив фр. - спонукальна причина, привід до дії). Це - спонукання до діяльності, відповідь на те, заради чого вона відбувається (див. схему, додаток А). Мотиви спрямовують, організовують пізнання, надають йому особистісного значення. Мотиви, які безпосередньо не ...

Дослідження роботи RS-тригера
Мета роботи: вивчити принцип дії та дослідити характеристику RS-тригера; ознайомитись з сферою його використання; набути практичних умінь роботи з цифровими інтегральними схемами. Обладнання: монтажна плата, радіодеталі (згідно поданої схеми), електронний вольтметр типу ВК7-9Б, паяльник, монтажні п ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com