Внесок провідних спеціалістів в галузі документознавства

Педагогіка і виховання » Докуметознавство і освіта » Внесок провідних спеціалістів в галузі документознавства

Сторінка 1

Відповіді на запити ринку праці, суспільства, держави, вимоги модернізації освіти у рамках загальнонаціональної програми «Освіта» (Україна ХХІ століття) дозволяють нам стверджувати про об’єктивну раціональність обраних підходів і їх перспективність. Із цього погляду, документознавча професіологія має кардинальне значення для розвитку спеціальності.

Її яскравими провідниками в Україні виступають О.В. Матвієнко, С.В. Дубова, Ю.І. Палеха та ін., котрим належить низка праць, виконана у дусі новітніх досліджень українських і зарубіжних (передусім російської) педагогічних наукових шкіл. Більшість із них присвячена проблемам розбудови інформаційної освіти в Україні, зокрема спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність», екстрапольованій на сферу управління . Відтак, у поле зору дослідників потрапили питання загального характеру – інформаційна освіта як соціальна інституція, зміст діяльності фахівців у галузі менеджменту інформаційних систем, теоретико–методологічні, науково–методичні засади інформаційної освіти, основні напрями її розвитку, ув’язка навчальної спеціальності – «Документознавство та інформаційна діяльність» із науковою – «Документознавство, архівознавство», управління як соціокультурне, політичне й економічне утворення, його різновид – державне управління, особливості управління інформацією, та конкретного – змістове наповнення окремих навчальних дисциплін, що пропонуються для студентів досліджуваного напряму.Цікавлячись передусім освітою, що «ґрунтується на інформаційно– комунікаційних, соціальних і гуманітарних науках і відповідних навчальних дисциплінах, дає необхідні й постійно поновлювані знання … для життя і діяльності у високотехнологічному інформаційно насиченому суспільстві» і, присвятивши ряд ґрунтовних досліджень її інноваційним аспектам, педагогічним основам підготовки менеджерів інформаційних систем, дослідники, як згадувалося вище, не обійшли увагою й насущні проблеми фахової підготовки студентів для інформаційного забезпечення управління.

Посилаючись на загальнотеоретичні й методологічні основи системи професійної освіти в Україні, вимоги до моделі професіонала у контексті сучасної суспільної та інформаційно–технологічної ситуації, враховуючи принципи дидактики новітньої освіти, ключові проблеми її інформатизації, О.В. Матвієнко і С.В. Дубова запропонували для обговорення концепцію професійної підготовки фахівців з інформаційного забезпечення державного управління, актуалізувавши при цьому у постановочному плані ряд важливих завдань розвитку навчальної спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність». Для праць цих дослідників властивий розгорнутий теоретичний підхід до висвітлення результатів дослідження, базований на загальних наукових методах моделювання, абстрагування, виведення загального із конкретного і навпаки, гіпотетичного припущення та ін., що відповідає меті і завданням більшості їхніх розробок, акцентованих на постановці галузевих проблем інформаційної професіології . Погоджуємося з багатьма резонними міркуваннями О.В. Матвієнко, яка, вивчаючи проблеми і перспективи розвитку документознавчої професіології в Україні, вказала на ряд суттєвих завдань, що мають бути розв’язані науковцями–педагогами, причетних до підготовки фахівці за напрямом, у першу чергу. Це:

1) проблема синтезу теоретичного вивчення феномену професії та практики професійної діяльності фахівця;

2) прогнозування змісту професійного навчання документознавців, обумовленого залежністю його етапів – мета навчання ↔ зміст навчання ↔ освітня кваліфікаційна характеристика, навчальний план, навчальні програми ↔добір, систематизація і класифікація навчально–методичного матеріалу ↔ оперативне корегування навчальної документації;

3) самоідентифікація документознавця на соціально–професійному рівні у контексті управлінських функцій;

4) соціалізація фахівця, прийняття документознавцем норм і цінностей сфери державного управління.

Розв’язання більшості названих проблем – суть діяльності передусім професіологів, котрі, послуговуючись конкретним навчально–методичним забезпеченням надання освітніх послуг, з урахуванням діагностичних обстежень інфраструктур базових сфер діяльності суспільства, що розглядаються потенційним місцем можливого працевлаштування випускника навчального закладу, й вибудовують пропозиції стосовно корегування змісту професійної підготовки. Аналізуючи чинні навчальні плани, навчально–методичне забезпечення, у т.ч. і модерні видання зі спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» безперечно, простежується адекватність пропонованих знань системі професійної діяльності майбутнього фахівця. Це, до прикладу, підтверджують і результати проведених С.В. Дубовою педагогічних експериментів (аудиторія інтерв’юерів – студенти ІІ і IV років навчання спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» КНУКіМ, 2006 р.), які продемонстрували високу готовність студентів до активної навчальної діяльності, що ґрунтується на потребі особи оволодівати обраною професією, а отже й усвідомлення, розуміння ними статусу, престижності знань і спеціальності, відтак, підтвердивши правильну педагогічну установку професорсько–викладацького складу навчального закладу .

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Втілення методів естетичного виховання в практичній діяльності
У школі зустріч дітей з витворами мистецтва відбувається в основному на уроках художнього циклу (літературі, музиці, образотворчому мистецтві). Ці ж предмети і є основними в системі естетичного виховання. Вони виконують вирішальну роль у формуванні естетичних ідеалів у дітей, їх художнього смаку, е ...

Визначення поняття «якість знань» у науковій літературі
Поняття «якості знань» передбачає співвіднесення видів знань (закони, теорії, прикладні, методологічні, оцінювальні знання) з елементами змісту освіти й тим самим з рівнями засвоєння. (пед. Словник) У педагогічній науці можна виділити декілька напрямів у вивченні і розробці проблеми якості знань, у ...

Особливості художньо-естетичного виховання в молодшому шкільному віці
За віковою періодизацією, прийнятою українськими психологами і педагогами, час життя дітей від шести до одинадцяти років називається молодшим шкільним віком. При визначенні його меж враховуються особливості психічного і фізичного розвитку дітей, береться до уваги перехід їх від ігрової до учбової д ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com