З історії формування й розвитку професійної вузівської підготовки

Педагогіка і виховання » Професійна підготовка в університеті » З історії формування й розвитку професійної вузівської підготовки

Вища освіта — результат засвоєння такої сукупності систематизованих знань і навичок діяльності, що дозволяє фахівцю самостійно і відповідально вирішувати дослідницькі і практичні задачі, творчо використовуючи і розвиваючи досягнення культури, науки, техніку.

Першим на необхідність поєднання широкої загальної освіти з вивченням професії указав Арістотель, причому загальноосвітня підготовка повинна бути направлена на вироблення орієнтації в багатьох предметах і здібностей до самостійної думки. Завдяки працям Арістотеля ідеали вищої освіти на базі широкої загальної освіти перейшли до середньовіччя і зберегли своє значення практично до сучасності.

Необхідно зазначити, що перші університети «створювалися як корпорації вчених кількох спеціальностей і школярів, що вибрали для майбутньої професійної діяльності богословський, медичний або юридичний факультети».

У 15—16 ст. робилися спроби організації професійної освіти на раціоналістичній основі. Наприклад, окремі медичні школи, що зародилися ще у доуніверситетську епоху, з часом зуміли виробити такі методики системи викладання, які забезпечували вихованцям вищий для свого часу рівень професійної підготовки. Такі медичні школи в Салерно (Італія), в Монпел’є (Франція).

У 17—18 ст. посилення практичних започаткувань у змісті освіти було кроком на шляху до затвердження реального напряму в діяльності вищої школи. В нових учбових закладах як самостійні предмети стали викладатися механіка, геометрія, малювання, економіка та ін. Створені як світські професійні школи, вони з розвитком технічних наук і накопиченням методичного досвіду викладання стали вищими учбовими закладами. Подібна еволюція характерна в 18—19 ст. для багатьох центрів професійної освіти в Європі, у тому числі в Росії (Гірське училище в Петербурзі та ін.). У 19 в. університети ставили за мету широку гуманітарну або природно-научну освіту, а галузеві вузи — міцні практичні знання, і в деяких випадках, через суб'єктивні чинники, вони забезпечували своїм випускникам достатньо широку загальнонаукову освіту.

В цілому вища освіта була націлена на передачу майбутнім фахівцям такої відносно завершеної сукупності знань, яких їм досить на весь період практичної професійної діяльності.

У середині 20 ст. НТР привела до серйозної зміни і перебудови зв'язків вищої освіти з суспільством, наукою, виробництвом: вища освіта стає важливим і активним чинником економічного і соціального життя. Розширяються функції вищої освіти, як в сфері безпосередньо освіти і виховання, так і у сфері науки і її практичного освоєння, у тому числі у виробництві. Це вимагає підвищення якості вищої освіти, тобто перш за все рівня одержуваних фахівцями професійних знань і навичок і їх відповідності реальним потребам практики. Істотно перетворюються цілі вищої освіти із зростанням темпу науково-технічного прогресу, міняється характер роботи фахівця. Освіти, одержаної в учбових закладах, вистачає лише на нетривалий період, і фахівець постійно стикається з новими, не освоєними практикою проблемами. Зміст вищої освіти переорієнтується на вироблення уміння самостійного, аналізу нової інформації, освоєння нових знань. Зростають вимоги до професійної мобільності, до швидкої перекваліфікації. Вища освіта покликана давати разом із загальною і професійною підготовкою базу для систематичного продовження освіти протягом всієї трудової діяльності; навчання у вузі стає, т. о., одним з етапів в освоєнні професійних знань, що постійно розвиваються.

Це цікаво:

Використання електронних атласів
Використання інформаційних технологій, електрон­них версій картографічних атласів, комп'ютерних навчальних програм є головною передумовою підготовки учнів, які можуть працювати в інформаційному суспільстві сьогодні і в майбутньому. Електронний навчальний атлас з географії − це інтерактивний к ...

Семінарські й практичні заняття у вузі
Процес навчання у вузі передбачає практичні заняття. Вони призначені для поглибленого вивчання дисципліни. Їхні форми різноманітні. Це родове поняття: уроки іноземної мови, лабораторні роботи, семінарські заняття, практикуми. Практичні заняття відіграють важливу роль у виробленні у студентів навичо ...

Погляди Костянтина Ушинського на зміст і методику виховання й навчання дітей у сім'ї та школі
Костянтин Дмитрович Ушинський (1824-1871) — новгород-сіверський українець — один з видатних діячів освіти й педагогічної науки другої половини XIX століття. Він — основоположник педагогічної науки в Росії і засновник народної школи. Початкову освіту отримав під керівництвом матері Любові Степанівни ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com