Особливості професійної підготовки у вузі та її специфіка на сучасному етапі

Педагогіка і виховання » Професійна підготовка в університеті » Особливості професійної підготовки у вузі та її специфіка на сучасному етапі

Сторінка 1

НТР перетворює інтелектуалізацію трудової діяльності в той чинник, що веде до розвитку професійних функцій практично всіх категорій економічно активного населення. Якісні зсуви в характері праці викликають значне зростання в загальному числі зайнятих частки фахівців, дістала освіта у вузах. Підвищення вимог до якості праці привело до оновлення багатьох професій; вузи стали готувати студентів за тими профілями, які раніше не відносилися до групи вузівських: деякі категорії економістів і управлінців, медиків і педагогів, працівників сфери послуг і ін. Перетворилася на масові професії діяльність дослідницька і пов'язана з науковим обслуговуванням. Одночасно збільшується підготовка у вузах фахівців з вченими ступенями.

Рівень і динаміка розвитку вищої освіти значною мірою визначають культурний, науковий і технічний потенціал суспільства як один з основних чинників довготривалої дії на його прогрес. В системі вищої освіти формується той корпус фахівців, який обумовлює темп і масштаби проникнення нових наукових ідей в культуру, економіку, господарську практику. Наукоємкий характер сучасного виробництва, розширення вживання науки в соціальній сфері формують новий тип взаємодії наукового знання, освіти і праці. Змінилося трактування зв'язку між рівнем професійних знань і навичок, що здобуваються у вузі, і кваліфікацією фахівця. Зберігши як базовий перший рівень професійної кваліфікації (наприклад, інженер), багато країн стали вводити окрім нього додаткові рівні (наприклад, молодший інженер, інженер-дослідник і т. п.). Аналогічний підхід намітився і у відношенні до наукових кваліфікацій. Вища школа стала набувати характеру багатоступінчатості, активно включаючи до своєї сфери освітні цикли (раніше в більшості країн що залишалися цілком в системі середньої школи), а також деякі аспекти середнього спеціалізованого утворення. Ця перебудова дозволяє вузам більш гнучко реагувати на запити практики, робить можливим для студента більш ранній вступ в професійне життя, не перериваючи його освіти.

Зараз, як ніколи раніше, задачі професійної підготовки зближуються з метою розвитку особистості, її цивільного, етичного і культурного вдосконалення. Вища освіта за своєю природою — системний об'єкт, складний як за своєю структурою, будовою і функціями, так і за різноманітною взаємодією зі всією соціальною сферою, і дослідження вищої освіти можливе тільки на позиціях системного підходу. Дія системи вищої освіти як соціального інституту в епоху наукової і технологічної революції не цілком осмислена педагогічною наукою.

Формування змісту вищої освіти підкоряється загальним дидактичним принципам: єдність виховання і навчання, єдність теорії і практики, оптимізації учбової інформації, системності навчання. Теоретично підготовка фахівця повинна бути достатньою для наукового розуміння явищ, процесів і закономірностей тієї сфери знання, в якій протікатиме його професійна діяльність.

Провідною тенденцією вдосконалення вищої освіти в умовах НТР стала його фундаменталізація, тобто орієнтація на розширення загальнотеоретичного кругозору майбутнього фахівця.

Визначення змісту вищої освіти і його переробка в систему учбових предметів і в конкретний учбовий матеріал проходять декілька етапів. Серед них перше місце займає аналіз області професійної діяльності. В ході такого аналізу виявляються об'єкти праці, функції і його зміст як в цілому з галузі знання, так і в окремих видах професійної діяльності. Це дозволяє обґрунтовано сформулювати систему вимог до знань і навичок, необхідних для виконання професійних обов'язків. Формується таким чином кваліфікаційна характеристика сукупного фахівця. На її основі визначається профіль спеціальності і спеціалізації підготовки, що дають підстави для побудови загальних схем навчальних планів, встановлення співвідношення в ньому різноманітних навчальних дисциплін, у тому числі обов'язкових і альтернативних.

Навчальні дисципліни вищої освіти за конкретним профілем діляться на загальнонаукові, загальнопрофесійні і спеціальні цикли підготовки. До загальнонаукового циклу відносяться як фундаментальні дисципліни відповідної галузі знання, так і група навчальних курсів, покликаних сприяти формуванню особових і громадянських якостей фахівця. Ця група предметів включає (незалежно від вибраного профілю) широкий набір курсів історії, філософії, логіки, економіки, естетики і ін. і значною мірою пов'язана з довузівською загальноосвітньою підготовкою, у тому числі шкільною. Виховний потенціал цих курсів орієнтований на широке розуміння фахівцем цілей і соціальної значущості вибраної професії і власне трудової діяльності.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Особливості становлення самооцінки дітей з різним рівнем успішності впродовж початкового навчання
Результати тестування за методикою Дембо-Рубінштейн Після обробки тестування, проведеного за методикою Дембо-Рубінштейна в модифікації Прихожан ми, на основі параметрів самооцінки по кожній із шкал, підрахували середню самооцінку для кожного з учнів (див. дод. 23, 24, 25). Результати, проведеного о ...

Методика формувального експерименту
З метою перевірки ефективності використання дидактичних ігор для формування загальнонавчальних умінь і навичок у школярів початкових класів було проведено формувальний експеримент на базі Теребовлянської гімназії-спецшколи-інтернату. Дослідження здійснювалось поетапно упродовж 2006–2007 навчального ...

Формування духовних цінностей старшокласників в умовах соціально-виховуючого середовища
Нині проблема виховання духовності не лише не втрачає актуальності, а ще й загострюється, оскільки вироблені в попередні десятиліття суспільні ідеали мали узагальнений, регламентований, державницько-класовий характер і не були зорієнтовані на внутрішній, особистісний світ кожної людини як основу ви ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com