Вплив активних методів навчання на формування позитивної мотивації студентів

Педагогіка і виховання » Формування позитивної мотивації студентів засобами активних методів навчання » Вплив активних методів навчання на формування позитивної мотивації студентів

Сторінка 1

Одна з найважливіших проблем дидактики - проблема методів навчання - залишається актуальної як у теоретичному, так і безпосередньо в практичному плані. Залежно від її рішення перебувають сам навчальний процес, діяльність викладача й студентів, а отже, і результат навчання у вищій школі в цілому.

Термін "метод" походить від грецького слова "methodos", що означає шлях, спосіб просування до істини. Етимологія цього слова позначається й на його трактуванні як наукової категорії. Так, наприклад, у філософському енциклопедичному словнику під методом у самому загальному значенні розуміється “спосіб досягнення певної мети, сукупність прийомів або операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності”.

Метод навчання - спосіб подання (подачі) інформації студентові в ході його пізнавальної діяльності. Це ті дії, які взаємопов'язують педагога й студента, тобто бінарні, двоїсті по своїй суті.

У педагогічній літературі немає єдиної думки щодо ролі й визначення поняття "метод навчання". Тому виділяють і інші варіанти визначення поняття «метод навчання».

Також метод навчання - це взаємопов’язана діяльність викладача та учнів, спрямована на засвоєння учнями системи знань, набуття умінь та навичок, виховання та загальний розвиток.

У вузькому розумінні метод навчання є способом керівництва пізнавальною діяльністю учнів, що має виконувати три функції:

Навчальну;

Виховну;

Розвиваючу.

Він є складним педагогічним явищем, в якому поєднані гносеологічний, логіко-змістовий, психологічний та педагогічний аспекти. Складовою методу навчання є прийом навчання.

Прийом навчання – це сукупність конкретних навчальних ситуацій, що сприяють досягненню проміжної (допоміжної) мети конкретного методу. Чим багатший арсенал прийомів у структурі методу, тим він повноцінніший та ефективніший.

Ідея визначальної ролі активності особистості у її власному розвитку і необхідності стимулювання активності у процесі навчання стала загально визначеною. Але коли студент сам тягнеться до знань, освіти? Тоді, коли ним рухають внутрішні спонукання до навчання, дій або навчальної діяльності в цілому, тобто мотиви.

Мотив – це внутрішнє спонукання особистості до того чи іншого виду активності (діяльність, спілкування, поведінка) пов’язане із задоволенням певної потреби. У ролі мотивів можуть виступати ідеали, інтереси, переконання, установи, цінності, оскільки за ними завжди стоять потреби особистості: базові, життєві, біологічні, соціальні.

У практичній педагогіці вся багатогранність мотивів навчальної діяльності студентів об’єднана у три взаємопов’язані групи:

Безпосередньо-спонукальні мотиви;

Перспективно-спонукальні мотиви;

Інтелектуально-спонукальні мотиви, які базуються на одержанні задоволення від самого процесу пізнання; інтерес до знань;

допитливість; намагання розширити свій культурний рівень; оволодіти певними уміннями та навичками.

Людина залучається до діяльності тільки за наявності мотиву до участі в ній. Як правило, кожен студент під час заняття розвиває декілька видів діяльності. Всі вони мотивовані: або нав’язані (вдало і вміло чи з-під палиці) викладачем, або ж мотиви з'явилися у самого студента. Завдання викладача полягає в тому, щоб спрямувати процес мотивації пізнавальної діяльності з даної теми так, щоб вона захопила студента, витіснивши на певний час інші мотиви. Для підтримання цього процесу потрібно міняти види діяльності. Причому щоразу, коли з'являється нове навчальне завдання, студент повинен розуміти, навіщо така діяльність йому потрібна. Лише тоді він сприйме нав'язану викладачем мотивацію як свою особисту.

Якщо бажання розібратися в питаннях, розглянутих на занятті, стане головним для студента і витіснить усі інші, то він зосередиться, і процес пізнання триватиме успішно.

Для цього потрібно використовувати активні методи навчання. Найкраще це можна зробити, коли студенти працюють самостійно і спілкуються при цьому одне з одним. Групова робота в різних її варіаціях підходить для цього якнайкраще.

Ще одним активним мотиваційним стимулом до якісного навчання є цікавість, еврестичність, яскравість подачі викладачем матеріалу. Слід частіше пропускати через практику, тобто активні методи навчання те, що вивчили. Навіть якщо тема є суто теоретичною, її можна опрактикувати через рольову гру в цілому класі, групах, парах.

Серед поширених методів активного навчання є змагальні. Це коли студенти апробовують свої знання через гру, змагаючись один з одним або група з групою. У даному випадку йтиметься про два важливі типи мотивації – мотивація успіху і мотивація боязні невдачі.

Мотивація успіху однозначно позитивна. При такій мотивації дії людини направлені на досягнення конструктивних, позитивних результатів. Особистісну активність визначає потреба в досягненні успіху. Особистості цього типу зазвичай активні, ініціативні. Якщо трапляються перепони – шукають шляхи їх усунення. Продуктивність діяльності і ступінь її активності в меншій мірі залежать від внутрішнього контролю. Відрізняються наполегливістю в досягненні мети. Схильні планувати своє майбутнє на великі проміжки часу.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Методика проведення екскурсій в шкільному курсі біології
Однією з форм організації навчальної роботи з біології є екскурсії в природу. Ніякі наочні посібники і слова не замінять дитині безпосереднього спілкування з природою, коли вона чує шум вітру в гілках дерев, бачить різноманітні барви палітри природи, помічає найдрібніші зміни в лісі і на полі. І чи ...

Пропозиції щодо активізації участі батьків та шкільного психолога у виховній роботі
Для покращення співпраці батьків і психолога, на мою думку, в першу чергу треба створювати батьківські комітети у кожному класі і загальношкільний комітет. Треба зробити такі умови, при яких батьки класу будуть взаємодіяти між собою і активно співпрацюватимуть з учителем. При таких обставинах учні ...

Мета виховання у зарубіжній педагогіці
У сучасній зарубіжній педагогіці передбачаються такі цілі виховання: - виховання законопослушної людини, яка визнає моральні цінності та правові норми і дотримується їх; - виховання “саморегулюючої” особистості, реалізація кожною людиною закладених у ній природних задатків; - виховання гуманіста, ф ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com