Суть педагогічного спілкування

Педагогічна діяльність, як відзначають педагоги і психологи, за своєю суттю є діяльністю сумісною, більш того, «це діяльність, яка будується по законах спілкування».

Спілкування - основа, невід'ємний елемент праці вчителя, вихователя, тренера, керівника студії. Урок, заняття в кухлі, в спортзалі, в майстерні, свято, похід, іспит, батьківські збори, педрада - це, перш за все спілкування, спілкування з учнями, з колегами, з адміністрацією, з батьками.

В центрі нашої уваги - професійне спілкування педагог - вихованець.

Педагоги, що починають, відразу помічають, що для успішної роботи їм необхідні не тільки наочні і психолого-педагогічні знання, але і уміння спілкуватися, яке припускає наявність готовності до педагогічної взаємодії.

Готовність до професійно-педагогічного спілкування припускає:

а) знання основ педагогіки спілкування;

б) володіння уміннями організувати спілкування і управляти ним і власним психічним станом;

в) сформованість певних етично-особових якостей педагога.

Педагогічне спілкування - це особливий вид спілкування, воно є «категорією професійної». Воно завжди повчальне, таке, що розвиває і виховує. Спілкування орієнтоване на розвиток особи сторін, що спілкуються, їх взаємин. Педагогічне спілкування - процес динамічний з віком вихованців змінюється позиція і педагога, і дітей в спілкуванні.

За твердженням В.А. Кан-Каліка, спілкування педагогів з учнями - це своєрідний канал педагогічної дії на спілкування школярів, тобто педагог своїми діями, поведінкою як би задає еталон спілкування для вихованців.

Особливо підкреслимо, що педагогічне спілкування здійснюється через особу педагога. Саме у спілкуванні виявляються погляди вихователя, його думки, відношення до світу, до людей, до себе.

Учені-дослідники, а останніми роками і практики, звертають увагу на надзвичайну актуальність проблеми педагогічного спілкування.

Ця проблема стає центральною для професійно-педагогічної діяльності, її основою перш за все тому, що спілкування - важливий засіб вирішення учбово-виховних завдань.

Спілкуючись з вихованцями, педагог вивчає їх індивідуальні і особистісні особливості, отримує інформацію про ціннісні орієнтації, міжособистісні відносини, про причини тих або інших дій, вчинків.

Спілкування регулює спільну діяльність педагога і вихованців, забезпечує їх взаємодію, сприяє ефективності педагогічного процесу.

Практикою підтверджено, що нові технології навчання і виховання «працюють» в освітній установі тільки при педагогічно продуманому спілкуванні.

У педагогічній діяльності спілкування надає істотний вплив на формування активної позиції, творчості, самодіяльності вихованців, на результат оволодіння знаннями і уміннями.

Спілкування, як це доведено педагогом Г.І. Щукиною, робить значний вплив на формування і зміцнення пізнавальних інтересів учнів Довіра до вихованця, визнання його пізнавальних можливостей, підтримка в самостійному пошуку, створення «ситуацій успіху», доброзичливість надають стимулююча дія на інтерес.

Учені відзначають, а педагоги на практиці переконуються, що спілкування забезпечує сприятливе середовище, створює комфортні умови учбової і позаучбової діяльності, виховує культуру міжособистісних відносин, дозволяє і педагогові, і вихованцям реалізувати, стверджувати себе.

Приведемо визначення поняття «Педагогічне спілкування» дане В.А. Кан-Каліком і Н.Д. Никандровим «Під професійно-педагогічним спілкуванням ми розуміємо систему взаємодії педагога і виховуваних, змістом якого є обмін інформацією, пізнання особи, надання виховної дії».

Це цікаво:

Форми фізичного виховання студентів
Фізичне виховання у ВНЗ проводиться протягом усього періоду навчання студентів і здійснюється в різноманітних формах, які взаємопов'язані, доповнюють один одного і являють собою єдиний процес фізичного виховання студентів. Навчальні заняття є основною формою фізичного виховання у вищих навчальних з ...

Особливості середовищного підходу у вихованні за Ю. Мануйловим
Підхід у вихованні є способом пізнання і розвитку особистості дитини, системою дій із середовищем, що перетворюють його в засіб діагностики, проектування і продукування виховного результату. Ю. Мануйлов звертає увагу на ту обставину, що поняття середовище повинно, по-перше, бути ємним, багатовимірн ...

Як разом з родиною керувати дитячою працею
Ми ще раз підкреслюємо виняткову важливість того, щоб дитяча праця включалася в економічне, матеріальне життя родини, була у ній органічною необхідністю, щоб мати і батько розглядали її як святий обов’язок дітей. Якщо цього немає, ніякі педагогічні хитрування школи не дадуть результатів. Якщо дитяч ...