Суть педагогічного спілкування

Важливою функцією спілкування є інтерактивна функція (організація і регуляція спільної діяльності), іншими словами - управління діяльністю вихованців.

Продумане спілкування визначає ефективність різноманітних видів діяльності на уроці, успішність тренування, творчої позакласної справи, забезпечує позитивний результат взаємодії.

Взаємодія - це сумісні (педагог-вихованець) дії із здійснення загальних цілей діяльності, в процесі якої відбувається взаємний вплив сторін один на одного. В процесі взаємодії виявляються увага, інтерес, згода, співпереживання, співпраця вчителів і що вчаться, але це можливо, якщо спілкування супроводжує кожен компонент діяльності.

Перш за все, спілкування виступає як передумова, настрій, до діяльності формує позитивну установку на сумісні дії. У спілкуванні виявляється, навіщо, чому вихованці повинні включитися в діяльність. При цьому педагог не пропонує мету таким, що вчиться, а спільно з ними її визначає, прагне до того, щоб мета діяльності зрозуміла і внутрішньо прийнята дітьми.

Не менш значуще спілкування в організації діяльності. Важливо не пропонувати таким, що вчиться готові форми і методи роботи, а визначити їх в творчому пошуку, загальними зусиллями педагогів і вихованців. Спілкування в співпраці упорядковує дії педагога і дії учнів. Воно стимулює, координує процес діяльності, створює емоційну атмосферу, сприяє формуванню позитивних відносин.

Обов'язкове спілкування і при завершенні діяльності, при підведенні підсумків взаємодії (уроку, походу, тренування). При цьому важливе поєднання оцінки і самооцінки сумісних дій, прогнозування діяльності і вихованців, і педагога.

Педагогічне спілкування, проникаючи в діяльність, збагачує суб'єктів, що беруть участь в ній.

Взаємодія вимагає чіткого визначення позиції вихованців і педагогів, обліку індивідуальних особливостей сторін, що спілкуються, рівня розвитку учнів і міри актуалізації особових потенціалів педагогів. Педагог виступає «то як активний, то як пасивний учасник взаємодії». В процесі взаємодії важливо формувати відчуття «ми», формувати емоційну єдність педагога і що вчаться: замість «аналізуйте текст» - «сьогодні ми займемося аналізом тексту», замість «подумайте» - «подумаємо разом».

В процесі взаємодії виникає взаємопознання, взаєморозуміння і, що особливо важливе, формуються взаємини. Відносини, що склалися, - благополучні або неблагополучні - позначаються на особових освітах вихованців: їх самостійності, творчій активності, етичних орієнтаціях, емоційному сприйнятті дійсності.

Спільна діяльність не гарантує успіху у формуванні правильних відносин. У створенні позитивного фону відносин особливо значуща «наявність загальних інтересів, ідей, єдності поглядів на цілі і завдання спільної діяльності, взаємовплив, творче збагачення».

Виділені інформаційна, перцептивна, інтерактивна функції спілкування в реальній педагогічній діяльності взаємозв'язані. Педагог пізнає вихованців і при обміні інформацією, і в сумісних діях. Взаємодія неможлива без комунікації і розуміння тих, що спілкуються.

Слід підкреслити, що реалізація позначених функцій спілкування багато в чому визначається етично-етичними установками педагога - такими як гуманізм, оптимістичний підхід до особи, визнання її самобутності.

Це цікаво:

Педагогіка як наука про освіту
Об’єкт, предмет і задачі педагогіки Свою назву педагогіки отримала від грецьких слів “пайдос” – дитина і “аго” – вести. У дослівному перекладі “пайдагогос” означає “дітоводій”. Педагогом у давньої Греції називали раба, який супроводжував дитину свого господаря до школи (вів у буквальному смислі). В ...

Санітарно-гігієнічні вимоги і режим роботи в шкільних майстернях
Дані фізіології і гігієни праці свідчать про те, що фізична праця, яка за своїм характером відповідає віковим можливостям організму і виконується в оптимальних гігієнічних умовах, сприяє розвитку як окремих органів і систем, так і в цілому організму дитини і підлітка. У процесі трудового навчання у ...

Особливості самоконтроля розумово відсталих дітей дошкільного віку
При визначені завдань констатуючого експерименту ми виходили з того, що контрольна дія, як і все інше, може реалізуватися в різних формах (матеріальній, перцептивній, зовнішньо-мовленнєвій) і являється основою орієнтуючого, текучого, заключного виду самоконтроля. Рівень сформованості дії контроля в ...