Стилі педагогічного спілкування

Ефективність педагогічної діяльності багато в чому залежить від стилю спілкування і стилю керівництва вихованцями.

Стиль - це сукупність прийомів, способів роботи, це характерна манера поведінки людини. За визначенням психолога А.А. Бодальова, стиль - це індивідуально-своєрідна манера дії.

Стиль спілкування педагога з дітьми - категорія соціально і етично насичена. Виходячи з цього, В.А. Кан-Калік писав: «Під стилем спілкування ми розуміємо індивідуально-типологічні особливості соціально-психологічної взаємодії педагога і що навчаються».

Стильові особливості педагогічного спілкування і педагогічного керівництва залежать, з одного боку, від індивідуальності педагога, від його компетентності, комунікативної культури, емоційно-етичного відношення до вихованців, творчого підходу до професійної діяльності, з іншого боку, від особливостей вихованців, їх віку, підлоги, навченої, вихованості і особливостей учнівського колективу, з яким вихователь вступає в контакт.

Характеристика типових стилів педагогічного спілкування дана В.А. Кан-Каліком. Найбільш плідне спілкування на основі захопленості спільною діяльністю. Воно припускає співдружність, сумісну зацікавленість, співтворчість. Головне для цього стилю - єдність високого рівня компетентності педагога і його етичних установок.

Ефективний і стиль педагогічного спілкування на основі дружньої прихильності. Він виявляється в щирому інтересі до особи вихованця, до колективу, в прагненні зрозуміти мотиви діяльності і поведінки дитини, у відвертості контактів. Цей стиль стимулює захопленість спільною творчою діяльністю, плідні взаємини педагога з вихованцями, але при цьому стилі важлива міра, «доцільність дружної».

У виділених стилях спілкування взаємодія «вчитель-учень» розглядається як двостороння суб'єкт-суб'єктна взаємодія, що припускає активність обох сторін. У учбово-виховному процесі ці гуманістично направлені стилі створюють ситуацію комфорту, сприяють розвитку і прояву індивідуальності.

У системі взаємин педагогів і що вчаться в навчанні і вихованні поширений стиль спілкування-дистанція. Педагоги, що починають, часто використовують цей стиль для самоствердження в учнівському середовищі. Дистанція повинна існувати, вона необхідна, оскільки педагог і вихованці займають різні соціальні позиції. Чим природніше для вихованця провідна роль вчителя, тим органічніше і природніше для нього дистанція у відносинах з педагогом. Для педагога дуже важливо володіти мистецтвом дистанції. На важливість цього моменту указував А.С. Макаренко, підкреслюючи, як важливо уникнути фамільярності в спілкуванні.

Виділяють і негативні стилі спілкування. До них можна віднести:

а) спілкування-залякування, яке будується на жорсткій регламентації діяльності, на беззаперечному підпорядкуванні, страху, диктаті, орієнтації дітей на те, чого робити не можна; при цьому стилі не може бути сумісної захопленості діяльністю, не може бути співтворчості;

б) спілкування-загравання, засноване на бажанні подобатися вихованцям, завоювати авторитет (але він буде дешевим, помилковим); молоді педагоги обирають цей стиль спілкування через відсутність досвіду професійної діяльності, досвіду комунікативної культури;

в) спілкування-перевага характеризується бажанням педагога піднестися над вихованцями; він поглинений собою, він не відчуває учнів, мало цікавиться своїми відносинами з ними, усунений від дітей.

Негативні стилі спілкування орієнтовані на суб'єкт-об'єктні відносини, тобто в них переважає позиція педагога, що розглядає вихованців як об'єкт дії.

Стилі педагогічного спілкування знаходять свій вираз в стилях педагогічного керівництва.

Стиль педагогічного керівництва виявляється в позиціях педагога і вихованців, в переважаючих способах взаємодії з особою і колективом, в співвідношенні дисциплінарних і організаційних дій, прямих і зворотних зв'язків, в оцінках, тоні, формі звернення.

Найбільш поширена класифікація стилів керівництва, що включає авторитарний, демократичний і ліберальний стилі.

При авторитарному стилі керівництва педагог все бере на себе. Цілі діяльності, способи її виконання одноосібно задаються педагогом. Свої дії він не пояснює, не коментує, проявляє надмірну вимогливість, категоричний в думках, не приймає заперечень, із зневагою відноситься до думок, ініціативи учнів. Педагог постійно проявляє свою перевагу, у нього відсутнє співпереживання, співчуття. Вихованці виявляються у позиції ведених, у позиції об'єктів педагогічної дії.

Це цікаво:

Імітаційні методи активного навчання
Розглянемо класифікацію методів активного навчання для ВУЗу запропоновану А.М. Смолкіним. Він розрізняє імітаційні методи активного навчання, тобто форми проведення занять, у яких учбово-пізнавальна діяльність побудована на імітації професійної діяльності. Імітаційні методи діляться на ігрові й неі ...

Метод проектів
В основу цього методу покладено ідею побудови навчання на активній основі, через самостійну і практичну діяльність учнів, з урахуванням їхніх особистих інтересів. Реформа шкільної освіти сприяє використанню проектного методу у вітчизняній шкільній практиці. Вже в молодших класах, враховуючи вікові ...

Створення публікації учня
На даному етапі вчитель розповідає учням про те, що існують різні види друкованих видань: Афіша – реклама, одностороннє листове видання, великоформатне. Брошура – неперіодичне видання, в м'якій обкладинці, у вигляді скріплених або склеєних аркушів. Буклет (Booklet) – як правило, різнобарвне видання ...