Стилі педагогічного спілкування

Сторінка 1

Ефективність педагогічної діяльності багато в чому залежить від стилю спілкування і стилю керівництва вихованцями.

Стиль - це сукупність прийомів, способів роботи, це характерна манера поведінки людини. За визначенням психолога А.А. Бодальова, стиль - це індивідуально-своєрідна манера дії.

Стиль спілкування педагога з дітьми - категорія соціально і етично насичена. Виходячи з цього, В.А. Кан-Калік писав: «Під стилем спілкування ми розуміємо індивідуально-типологічні особливості соціально-психологічної взаємодії педагога і що навчаються».

Стильові особливості педагогічного спілкування і педагогічного керівництва залежать, з одного боку, від індивідуальності педагога, від його компетентності, комунікативної культури, емоційно-етичного відношення до вихованців, творчого підходу до професійної діяльності, з іншого боку, від особливостей вихованців, їх віку, підлоги, навченої, вихованості і особливостей учнівського колективу, з яким вихователь вступає в контакт.

Характеристика типових стилів педагогічного спілкування дана В.А. Кан-Каліком. Найбільш плідне спілкування на основі захопленості спільною діяльністю. Воно припускає співдружність, сумісну зацікавленість, співтворчість. Головне для цього стилю - єдність високого рівня компетентності педагога і його етичних установок.

Ефективний і стиль педагогічного спілкування на основі дружньої прихильності. Він виявляється в щирому інтересі до особи вихованця, до колективу, в прагненні зрозуміти мотиви діяльності і поведінки дитини, у відвертості контактів. Цей стиль стимулює захопленість спільною творчою діяльністю, плідні взаємини педагога з вихованцями, але при цьому стилі важлива міра, «доцільність дружної».

У виділених стилях спілкування взаємодія «вчитель-учень» розглядається як двостороння суб'єкт-суб'єктна взаємодія, що припускає активність обох сторін. У учбово-виховному процесі ці гуманістично направлені стилі створюють ситуацію комфорту, сприяють розвитку і прояву індивідуальності.

У системі взаємин педагогів і що вчаться в навчанні і вихованні поширений стиль спілкування-дистанція. Педагоги, що починають, часто використовують цей стиль для самоствердження в учнівському середовищі. Дистанція повинна існувати, вона необхідна, оскільки педагог і вихованці займають різні соціальні позиції. Чим природніше для вихованця провідна роль вчителя, тим органічніше і природніше для нього дистанція у відносинах з педагогом. Для педагога дуже важливо володіти мистецтвом дистанції. На важливість цього моменту указував А.С. Макаренко, підкреслюючи, як важливо уникнути фамільярності в спілкуванні.

Виділяють і негативні стилі спілкування. До них можна віднести:

а) спілкування-залякування, яке будується на жорсткій регламентації діяльності, на беззаперечному підпорядкуванні, страху, диктаті, орієнтації дітей на те, чого робити не можна; при цьому стилі не може бути сумісної захопленості діяльністю, не може бути співтворчості;

б) спілкування-загравання, засноване на бажанні подобатися вихованцям, завоювати авторитет (але він буде дешевим, помилковим); молоді педагоги обирають цей стиль спілкування через відсутність досвіду професійної діяльності, досвіду комунікативної культури;

в) спілкування-перевага характеризується бажанням педагога піднестися над вихованцями; він поглинений собою, він не відчуває учнів, мало цікавиться своїми відносинами з ними, усунений від дітей.

Негативні стилі спілкування орієнтовані на суб'єкт-об'єктні відносини, тобто в них переважає позиція педагога, що розглядає вихованців як об'єкт дії.

Стилі педагогічного спілкування знаходять свій вираз в стилях педагогічного керівництва.

Стиль педагогічного керівництва виявляється в позиціях педагога і вихованців, в переважаючих способах взаємодії з особою і колективом, в співвідношенні дисциплінарних і організаційних дій, прямих і зворотних зв'язків, в оцінках, тоні, формі звернення.

Найбільш поширена класифікація стилів керівництва, що включає авторитарний, демократичний і ліберальний стилі.

При авторитарному стилі керівництва педагог все бере на себе. Цілі діяльності, способи її виконання одноосібно задаються педагогом. Свої дії він не пояснює, не коментує, проявляє надмірну вимогливість, категоричний в думках, не приймає заперечень, із зневагою відноситься до думок, ініціативи учнів. Педагог постійно проявляє свою перевагу, у нього відсутнє співпереживання, співчуття. Вихованці виявляються у позиції ведених, у позиції об'єктів педагогічної дії.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Роль мотивації учнів у початковому навчанні
Мотив є формою прояву потреби людини (мотив фр. - спонукальна причина, привід до дії). Це - спонукання до діяльності, відповідь на те, заради чого вона відбувається (див. схему, додаток А). Мотиви спрямовують, організовують пізнання, надають йому особистісного значення. Мотиви, які безпосередньо не ...

Вікові особливості молодших школярів та урахування їх під час формування природничих знань
Організація формування природничих знань у молодших школярів, яка спрямована на те, щоб дитина могла вільно і міцно засвоювати знання, оперувати ними, вимагає від учителя урахування їхніх індивідуальних психологічних і вікових особливостей розумової діяльності, пізнавальних можливостей сприймання, ...

Зміст естетичного виховання
Важливою складовою всебічного гармонійного розвитку особистості є естетичне виховання. У Національній доктрині розвитку освіти України в XXI столітті визначено основну мету освіти, спрямованої на естетичне виховання та всебічний розвиток людини як найвищої цінності суспільства, формування її духовн ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com