Роль педагогічного спілкування у формуванні особистості підлітка

Педагогіка і виховання » Вплив стилю педагогічного спілкування на формування особистості підлітка » Роль педагогічного спілкування у формуванні особистості підлітка

Сторінка 1

Під педагогічним спілкуванням зазвичай розуміють професійне спілкування викладача з учнями на уроці і поза ним (в процесі навчання і виховання), що має певні педагогічні функції і направлене (якщо воно повноцінне і оптимальне) на створення сприятливого психологічного клімату, а також на іншого роду психологічну оптимізацію учбової діяльності і відносин між педагогом і що вчиться.

Один з критеріїв продуктивного педагогічного спілкування - це створення сприятливого психологічного клімату, формування певних міжособистісних відносин в учбовій групі. Міжособистісні відносини в учбовій групі дійсно повинні формуватися педагогом цілеспрямовано. При цьому на визначених - вищих - стадіях основним їх джерелом стає саморозвиток колективу. Але на початкових етапах центральне місце у формуванні високого рівня міжособистісних відносин належить педагогові.

Педагогічне спілкування - це професійне спілкування викладача з учнями на уроці і поза ним (в процесі навчання і виховання), що має певні педагогічні функції і направлене на створення сприятливого психологічного клімату, а також на іншого роду психологічну оптимізацію учбової діяльності і відносин між педагогом і що вчиться.

У дослідженні С.В. Кондратьевой аналізується взаємозв'язок між рівнем розуміння педагогом учнів і характерною для нього структурою педагогічних дій (рівень розуміння педагогом що вчаться співвідноситься з рівнем педагогічної діяльності). Результати дослідження представлені в табл. 1.1.

Таблиця 1.1.Зв'язок структури дії з рівнем розуміння вчителем учнів

Види впливу

Рівень розуміння учителем учнів

Високий

Низький

Організуючий

48,0%

22,5%

Оцінюючий

13,7%

31,0%

Дисциплінуючий

38,3%

46,5%

Як бачимо, в структурі дій викладачів високого рівня діяльності на першому місці коштують дії організуючого характеру, а у викладача низького рівня діяльності - що дисциплінує. Якщо педагог не приділяє достатньої уваги організації діяльності учнів, то згодом йому доводиться витрачати сили і час на підтримку дисципліни. Безлад виникає там, де немає організації. Можна сказати і по-іншому. Безлад виникає не тому, що люди анархічні і хаотичні, а тому, що їх діяльність буває погано організована.

В ході описаного вище дослідження було встановлено, що середня кількість дій за одне заняття у викладача високого рівня діяльності рівне 17, а у викладача низького рівня діяльності - 69. Таким чином, при високому рівні діяльності дій проводиться менше, але самі по собі вони ефективніші.

Аналізуючи дані дослідження, залишається тільки вражатися, яким чином педагоги низького рівня діяльності вмудряються за 45 хвилин уроку здійснити 69 вербальних дій на учнях. Ймовірно, в ході уроку раз у раз звучать численні зауваження, вказівки і так далі

Репертуар вербальних дій педагога на учнях, як виявилось, також пов'язаний з рівнем діяльності вчителя і з рівнем розуміння ним особи учня. У арсеналі вчителя високого рівня діяльності міститься в середньому 34 види дій, а в репертуарі вчителя низького рівня діяльності - всього 24. При цьому на 17 реальних дій за урок у викладача високого рівня діяльності доводиться 34 потенційних дії з репертуару. А ось у викладача низького рівня діяльності, навпаки, 69 реальних дії за урок забезпечуються «арсеналом» всього з 24 дій. У цих умовах спілкування викладача з учнями, очевидно, зводиться до настирливого багатократного повторення одних і тих же зауважень.

Система вербальних дій викладачів високого і низького рівнів діяльності відрізняється не тільки кількісно, але і якісно. С.В. Кондратьева встановила, що найчастіше викладачі високого рівня використовують наступні форми словесної дії (у порядку значущості): інструктаж, підвищення інтонації, назва прізвища, заохочення, гумор. Викладачі низького рівня діяльності також часто підвищують голос або звертаються до учнів по прізвищу, але до гумору і заохочення вдаються украй рідко. Ще менш характерний для них інструктаж, оскільки такі педагоги більше дисциплінують, чим організовують учнів.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Зміст, методи, форми формування емоційно-ціннісного ставлення до природи
Будь-який виховний процес відбувається результативно за умови, що його зміст, структура забезпечують досягнення мети як кінцевого результату. Отже, перший принцип технології виховання зазначеного ставлення - адекватність виховної технології передбачуваній меті - виховання емоційно-ціннісного ставле ...

Основні умови вибору та успішного застосування бесіди як словесного методу на уроках
У навчальному процесі взаємодіють такі компоненти: мотив, зміст, способи дії, оцінка результату діяльності. Повноцінне функціонування їх на уроці не можна забезпечити якимось одним методом чи засобом навчання. Щоразу вчитель має вдумливо оцінювати можливості відомих йому методів для розв’язання зав ...

Сутність принципу наочності у навчанні молодших школярів
У початкових класах застосування наочності має на меті збагачення й розширення безпосереднього чуттєвого досвіду учнів, розвиток спостережливості, пізнання конкретних властивостей предметів під час практичної діяльності, створення умов для переходу до абстрактного мислення, опори для самостійного н ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com