Вплив педагогічного спілкування на формування особистості

Як вже було відмічено у введенні, метою нашого дослідження з'явилося виявлення особливостей впливу стилю педагогічного спілкування на формування особи підлітка.

Об'єктом дослідження був стиль педагогічного спілкування в системі «вчитель - учень».

Предметом дослідження виступав вплив стилю педагогічного спілкування на формування особи підлітка.

Гіпотеза полягала в тому, що об'єктивність оцінювання знань школярів пов'язана із стилем педагогічного спілкування і індивідуально-особовими особливостями вчителя

У свою чергу вплив стилю педагогічного спілкування на формування особи підлітка визначається поряд особових особливостей вчителів, таких як стиль взаємодії з учнями, особливостями характеру вчителя, його психологічними особливостями.

Завдання дослідження, відповідні цілі і гіпотезі, були наступними:

1. розкрити зміст поняття педагогічне спілкування;

2. виділити особливості стилів педагогічного спілкування;

3. виявити суть проблеми ефективності педагогічного спілкування;

4. розкрити вплив ефективного педагогічного спілкування на становлення і формування особи школяра.

Методи дослідження. Для реалізації поставлених завдань були використані наступні методи дослідження:

1. Метод експертних оцінок

2. Тестовий метод

3. Методи математичної статистики

Методики, застосовані в даній роботі:

3. Діагностика стилів педагогічного спілкування

4. 16-ти особистісний опитувальник Р. Кеттелла, форма 16-фло-105-с

5. Методика дослідження самовідношення МІС; С.Р.Пантілєєва

Для визначення стилю педагогічного спілкування була застосована методика «Діагноста стилів педагогічного спілкування», яка дозволяє визначити, якого з восьми стилів педагогічного спілкування дотримується кожен з вчителів:

- Диктаторська

- Диференційована увага

- Гипорефлексивна

- Гіперрефлексія

- Негнучкого реагування

- Авторитарна

- Активної взаємодії

Для виявлення індивідуально-особових особливостей кожного з учнів була застосована методика дослідження особистості 16-pf Кеттелла. Опитувальник призначений для вимірювання шістнадцяти чинників особи і дає багатогранну інформацію про особові риси, які називають конституційними чинниками. Опитувальник містить 102 питання, на яких пропонується відповісти випробовуваним. Дана методика дозволяє виявити наступні індивідуально-особові особливості:

- Замкнутість - Товариськість;

- Низький інтелект - Високий інтелект;

- Емоційна нестабільність - Емоційна стабільність;

- Покірність - Домінування;

- Незворушність - Імпульсна;

- Корисливий - Сумлінний;

- Боязкість - Сміливість;

- Жорстокість - М'якосердість;

- Довірливість - Підозрілість;

- Практичність - Мрійливість;

- Наївність - Проникливість;

- Спокій - Тривожність;

- Консерватизм - Радикалізм;

- Залежність від групи - Самодостатність;

- Низька зарозумілість - Висока зарозумілість;

- Низька напруженість - Висока напруженість.

Для вивчення емоційно-ціннісного компоненту самосвідомості, нами був застосований багатовимірний опитувальник дослідження самовідношення «МИС-методика дослідження самовідношення» З. Р. Пантелєєва, який був створений ним в 1989г. Дана методика містить 110 тверджень розподілених по 9 шкалам:

1) внутрішня чесність (відвертість);

2) самовпевненість;

3) самокерівництво;

4) дзеркальне Я;

5) самоцінність;

6) самоприйняття;

7) самоприв’язаність;

8) внутрішня конфліктність;

9) самозвинувачення.

У дослідженні взяло участь 30 підлітків-учнів 9-а класу і 30 підлітків-учнів 9-б класу. А також 20 вчителів предметників з природничонаукових, гуманітарних і точних дисциплінах, таких як:

1) українська мова і література;

2) російська мова і література;

3) історія;

4) біологія;

5) фізкультура;

6) алгебра і геометрія;

7) інформатика;

8) фізика;

9) хімія;

10) англійська мова.

Дослідження проводилося на базі СШ № 47, в м. Одесі, в лютому 2009р. У дослідженні брали участь 30 учнів 9-а і 30 учнів 9-б класу. Як респонденти виступили 20 вчителів-предметників з природничонаукових, точних і гуманітарних дисциплін. У визначенні об'єктивної оцінної діяльності вчителів брали участь директор, завуч і педагоги предметники з природничонаукових, гуманітарних і точних дисциплін. Стаж роботи вчителів-предметників - не менше 7 років.

Це цікаво:

Характеристика методів дослідження та аналіз аналітично-синтетичного методу
На почату дослідження було використано метод спостереження за поведінкою підлітків на уроках і у поза навчальний час. Метод спостереження полягає в тому, що експериментатор збирає інформацію, не втручаючись у ситуацію. Існує принципова відмінність наукового спостереження від життєвого, яке обмежуєт ...

Роль мотивації учнів у початковому навчанні
Мотив є формою прояву потреби людини (мотив фр. - спонукальна причина, привід до дії). Це - спонукання до діяльності, відповідь на те, заради чого вона відбувається (див. схему, додаток А). Мотиви спрямовують, організовують пізнання, надають йому особистісного значення. Мотиви, які безпосередньо не ...

Дидактичне значення наочних засобів навчання географії
Наочність − один з основних принципів викладання навчальних предметів. Створення яскравих образів, уявлень сприяє засвоєнню знань. Зрозуміло, що процес пізнання не обмежується зоровим образом дійсності й сприйняттям моделі, картини, умовної схеми. Мислення, абстрагуючись від конкретних образі ...