Первинні результати дослідження по виявленню стилю педагогічного спілкування вчителів приведені в додатку А, (табл. А. 1), а результати їх обробки нижче - у табл. 2.1.
Таблиця 2.1.Виявлені тенденції до вибору стилю педагогічного спілкування
Моделі стиля педагогічного спілкування учителів |
Прояви тенденції до вибору стиля пед. спілкування | ||
Висока |
Середня |
Низька | |
Диктаторська |
7 (35%) |
6 (30%) |
7 (35%) |
Неконтактна |
5 (25%) |
6 (30%) |
9 (45%) |
Диференційованої уваги |
6 (30%) |
7 (35%) |
7 (35%) |
Гіпорефлексивна |
3 (15%) |
10 (50%) |
7 (35%) |
Гіперрефлексивна |
5 (25%) |
6 (30%) |
7 (35%) |
Негнучкого реагування |
2 (10%) |
7 (35%) |
11 (55%) |
Авторитарна |
8 (40%) |
3 (15%) |
9 (45%) |
Активної взаємодії |
5 (25%) |
9 (45%) |
6 (30%) |
Для загальної характеристики вибірки досліджуваних з виявленню стилю педагогічного спілкування вчителів був проведений розрахунок середнього. В цілому домінування яке-небудь із стилів педагогічного спілкування не виявлено, проте, спостерігаються певні тенденції, до притримування вчителями деяких з моделей:
1. «Диктаторська» (де середнє дорівнює 51,1)
2. «Неконтактна» (де середнє дорівнює 45,5)
3. «Диференційована увага» (де середнє дорівнює 45,55)
4. «Гіпорефлексивна» (де середнє дорівнює 38,8)
5. «Гіперрефлексія» (де середнє дорівнює 42,95)
6. «Негнучкого реагування» (де середнє дорівнює 37,45)
7. «Авторитарна» (де середнє дорівнює 47,3)
8. «Активної взаємодії» (де середнє дорівнює 45,7)
Зокрема, спостерігаються тенденції до домінування наступних моделей педагогічного спілкування вчителів:
- Диктаторська - виявлена у семерих з вчителів (35%), що свідчить про те, що педагог як би усунений від учнів, він парить над ними, знаходячись в царстві знань. Практично немає ніякої особової взаємодії. Педагогічні функції зведені до інформаційного повідомлення. Таким вчителям властива відсутність психологічного контакту, безініціативність і пасивність учнів. У меншій мірі у шістьох вчителів (30%) і практично не спостерігаються у семеро вчителів (35%).
- Неконтактна - виявлена у п'ятеро з вчителів (25%), що свідчить про те, що між педагогом і учнями існує слабкий зворотний зв'язок зважаючи на довільно і ненавмисно зведеного бар'єру спілкування. В ролі такого бар'єру можуть виступати відсутність бажання до співпраці з якої-небудь сторони, інформаційний, а не діалоговий характер занять, мимовільне підкреслення педагогом свого статусу, поблажливе відношення до учнів. При цьому наголошується слабка взаємодія з учнями, а з їх боку - байдуже відношення до педагога.
Таким вчителям властива відсутність психологічного контакту, безініціативність і пасивність учнів. У меншій мірі у шістьох вчителів (30%) і практично не спостерігаються у дев'ятеро вчителів (45%).
-Диференційована увага - виявлена у шістьох з вчителів (30%), що свідчить про те, що вчителі виборчі у відносинах з учнями. Педагоги орієнтовані не на весь склад аудиторії, а лише на частину, допустимий на талановитих, слабких, лідерів або аутсайдерів. У спілкуванні педагог концентрує на них свою увагу. Також порушується цілісність акту взаємно дії в системі «педагог-колектив», вона підміняється фрагментарністю ситуативних контактів. У меншій мірі у семеро вчителів (35%) і практично не спостерігаються у семеро вчителів (35%).
Це цікаво:
Стан використання різнорівневих завдань у трудовому навчанні
Реформування загальної середньої освіти, запровадження нової системи оцінювання навчальних досягнень учнів і державної підсумкової атестації учнів загальноосвітніх навчальних закладів потребують розробки різнорівневих завдань для визначення освітнього рівня учнів з навчального предмета «Трудове нав ...
Психологічні особливості підліткового віку
Шкільний онтогенез включає наступні вікові періоди: молодший шкільний (6–10 років), молодший підлітковий (11–13 років), старший підлітковий (14–15 років) і юнацький вік (16-18 років) [1, 224–225]. У схемі вікової періодизації онтогенезу, що враховує гендерні розбіжності, підлітковий вік для хлопців ...
Завдання та принципи трудового виховання
Завдання трудового виховання зумовлені загальнолюдськими потребами життя людини в суспільстві та природному середовищі. Звучать вони так: 1. Сформувати в людині любов до праці як її природної потреби і необхідності активної життєдіяльності. 2. Забезпечити соціально-психологічні умови для підтриманн ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.