Виявлення стилів педагогічного спілкування вчителів

Сторінка 2

-Гіпорефлексивна - виявлена у трьох з вчителів (15%), що свідчить про те, що педагог в спілкуванні як би замкнутий в собі: його мова переважно монологічна. Він чує тільки самого себе і ніяк не реагує на слухачів. Такий педагог проявляє емоційну глухоту до тих, що оточують. При цьому практично відсутня взаємодія між учнями і вчителем, а навколо останнього утворюється поле психологічного вакууму. Сторони процесу спілкування існують ізольовано один від одного, учбово-виховна взаємодія поставлена формально. У меншій мірі у десятеро вчителів (50%) і практично не спостерігаються у семеро вчителів (35%).

- Гіперрефлексія - виявлена у п'ятеро з вчителів (25%), що свідчить про те, що педагог стурбований не стільки змістовною стороною взаємодії, скільки тим, як він сприймається такими, що оточують. Міжособистісні відносини приймають для нього домінуюче значення. Він гостро реагує на нюанси психологічної атмосфери в середовищі учнів, приймаючи їх на свій рахунок. Такий педагог подібний до голого нерва. Наголошується загострена соціально-психологічна чутливість педагога, що приводить його до неадекватних реакцій на репліки і дії аудиторії. У такій моделі кермо влади можуть опинитися в руках учнів, а педагог займе ведену позицію. У меншій мірі у шістьох вчителів (30%) і практично не спостерігаються у семеро вчителів (35%).

- Негнучкого реагування - виявлена у двох з вчителів (10%), що свідчить про те, що взаємини педагога з учнями будуються за жорсткою програмою, де чітко витримуються цілі і завдання заняття, дидактичний виправдані методичні прийоми, мають місце бездоганна логіка викладу і аргументація фактів, але педагог не володіє відчуттям постійно змінної ситуації спілкування. Їм не враховуються педагогічна дійсність, склад і психологічний стан учнів, їх вікові і етнічні особливості. Наголошується низький ефект соціальної взаємодії. У меншій мірі у семеро вчителів (35%) і практично не спостерігаються у одинадцяти вчителів (55%).

- Авторитарна - виявлена у вісьмох з вчителів (40%), що свідчить про те, що учбовий процес цілком фокусується на педагогу. Він - головна і єдина дійова особа. Від нього виходять питання і відповіді, думки і аргументи. Практично відсутня творча взаємодія між ним і аудиторією. Особиста ініціатива з боку учнів пригнічується. Таким чином виховується безініціативність, втрачається творчий характер навчання, спотворюється мотиваційна сфера пізнавальної активності. У меншій мірі у трьох вчителів (15%) і практично не спостерігаються у дев'ятеро вчителів (45%).

- Активної взаємодії - виявлена у п'ятеро з вчителів (25%), що свідчить про те, що педагог постійно знаходиться в діалозі з учнями, тримає їх в мажорному настрої, заохочує ініціативу, легко схоплює зміни в психологічному кліматі колективу і гнучко реагує на них. Переважає стиль дружної взаємодії із збереженням ролевої дистанції. Виникаючі учбові, організаційні, етичні і ін. проблеми творчо вирішуються спільними зусиллями. Така модель найбільш продуктивна. У меншій мірі у дев'ятеро вчителів (45%) і практично не спостерігаються у шістьох вчителів (30%).

Страницы: 1 2 

Це цікаво:

Провідні педагогічні ідеї християнської теорії морального виховання, обґрунтовані представниками греко-католицької Церкви
Морально-релігійне виховання молодого покоління є одним із найбільш актуальних і складних питань. Воно потребує дуже серйозного теоретико-методологічного обґрунтування і надзвичайно виваженого, толерантного підходу до практичного вирішення. Теоретична розробка його мети і завдань, принципів, методі ...

Реальна картина використання гри у практиці підготовки дошкільнят до школи
Яка ж реальна картина використання дидактичної гри у практиці підготовки старших дошкільнят до школи? У пошуках відповіді на таке запитання ми організували спостереження занять із дошкільнятами, на яких застосовувались ігрові форми навчання, у дитячих садочках м. Броди (Львів}, м. Рівне (Рівне) та ...

Експериментальне дослідження відношення молодшого школяра до педагогічної оцінки
В останні роки дослідження поведінки дітей молодших класів стають усе більше інтенсивними. Накопичено безліч матеріалів про роль емоцій у різних видах діяльності, у тому числі їх впливу на поведінку. Однак питання про те, чи є емоції організуючим або дезорганізуючим фактором поведінки, погіршує або ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com