Виявлення особливостей особистості підлітків, що формуються під впливом різних стилів педагогічного спілкування

Педагогіка і виховання » Вплив стилю педагогічного спілкування на формування особистості підлітка » Виявлення особливостей особистості підлітків, що формуються під впливом різних стилів педагогічного спілкування

Сторінка 5

Закритістю, нездатністю або небажанням усвідомлювати і видавати значущу інформацію про себе, незадоволеністю собою і своїми можливостями, сумнівами в здатності викликати пошану. Наголошується підвладність Я впливам обставин, нездатність протистояти долі, погана саморегуляція, розмитий фокус Я, відсутність тенденцій пошуку причини вчинків і результатів в собі самому. Дані явища за змістом близькі до тим, що в літературі прийнято позначати як локус контролю. Спостерігається очікування протилежних відчуттів по відношенню до себе від іншого, переоцінка свого духовного Я, сумнів в цінності власної особи, відповідальності, що граничить з байдужістю до свого Я, втрата інтересу до свого внутрішнього світу і недостатнє самоприйняття, що є важливим симптомом внутрішньої дезадаптації, ригідності Я-концепції, прихильності і небажанні мінятися на тлі загального позитивного відношення до себе. Дані переживання часто супроводжуються прихильністю до неадекватного Я-образу. У останньому випадку тенденція до збереження такого образу - один із захисних механізмів самосвідомості про наявність внутрішніх конфліктів, сумнівів, незгоді з собою, тривожно-депресивних станів, що супроводжуються переживанням відчуття провини. Постійна незадоволеність і спори протікають на тлі неадекватної заниженої самооцінки, що приводить до сумнівів в своїй здатності щось зробити або змінити. Надмірні самокопання і рефлексія протікають на загальному негативному емоційному фоні по відношенню до себе. Причому конфліктна аутокомунікація не тільки не приносить полегшення, але, навпаки, лише посилює негативні емоції. У школярів наголошуються також схильність до інтрапунітивності, самозвинуваченню, готовності поставити собі в провину свої невдачі, власні недоліки.

У свою чергу, школярі, що часто стикаються з ефективним стилем педагогічного спілкування, відрізняються глибокою усвідомленістю Я, підвищеною рефлексією і в міру розвиненою критичністю. Здатністю не приховувати від себе і інших навіть неприємну інформацію, не дивлячись на її значущість, самовпевненістю. Наголошується відсутність внутрішньої напруженості, школяр виразно переживає власне " Я" як внутрішній стрижень, інтегруючий і організуючий його особу і життєдіяльність, вважає, що його доля знаходиться у власних руках; відчуває обґрунтованість і послідовність своїх внутрішніх спонук, переконання відповідають уявленню школяра про те, що його особа, характер і діяльність здатні викликати в інших пошану, симпатію, схвалення і розуміння. Наголошується також зацікавленість у власному Я, любов до себе, відчуття цінності власної особи і одночасно передбачуваної цінності свого Я для інших. Цим школярам властиво згода з самими собою, схвалення своїх планів і бажань, емоційному, безумовному ухваленню себе такими, якими вони є, нехай навіть з деякими недоліками. Підвищена рефлексія, глибоке проникнення в себе, усвідомлення своїх труднощів, адекватний образ Я і практично повна відсутність витіснення.

Внутрішня чесність (відвертість) t-ст = 6,18 > t-кр = 2

Самовпевненість t-ст = 6,18 > t-кр = 2

Самокерівництво t-ст = 5,94 > t-кр = 2

Дзеркальне Я t-ст = 3,13 > t-кр = 2

Самоцінність t-ст = 3,76 > t-кр = 2

Самоприйняття t-ст = 8,28 > t-кр = 2

Самоприв’язаність t-ст = 0,05 < t-кр = 2

Внутрішня конфліктність t-ст = 2,62 > t-кр = 2,04

Самозвинувачення t-ст = 4,60 > t-кр = 2

Як видно з представлених результатів, між групами учнів, виділеними на підставі домінування в системі вчитель-учень ефективних і неефективних моделей педагогічного спілкування, були отримані значущі відмінності по наступних шкалах: «Внутрішня чесність (відвертість)»; «Самовпевненість»; «Самокерівництво»; «Дзеркальне Я»; «Самоцінність»; «Самоприйняття»; «Внутрішня конфліктність»; «Самозвинувачення».

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Це цікаво:

Структура соціокультурної компетенції і характеристика її компонентів
В основу структури соціокультурної компетенції покладено принцип інтеграції змісту соціокультурної компетенції: знань (країнознавчі, лінгвокраїнознавчі, соціолінгвістичні); умінь і навичок застосовувати ці знання. А відтак, під соціокультурною компетенцією розуміється інтегративна властивість особи ...

Основні види трудової діяльності на позаурочній роботі молодших школярів
Зміст трудового навчання молодших школярів становлять: робота з папером, картоном (аплікація з різнофактурного паперу, у сполученні із тканинами, природними матеріалами, виготовлення декоративних панно, великих і площинних предметів і конструкцій для дизайну свят і розваг, декорацій, сувенірів); ро ...

Наочні засоби навчання та їх функції
Засоби навчання − знаряддя діяльності вчителя й учнів; являють собою матеріальні й ідеальні об'єкти, які залучаються до освітнього процесу як носії інформації і як інструмент діяльності. Процес навчання передбачає перетворен­ня об'єкта вивчення та перетворення досвіду учня, здійснюваного на о ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com