Психолого-педагогічні основи навчання вивчення диференціальних рівнянь

Сторінка 2

3) принцип мінімізації часу на вивчення курсу за умови досить повільного зростання рівня абстракції матеріалу, починаючи з рівня абстракції шкільного курсу математики;

4) принцип інтегрованості (вивчення багатьох фактів одночасно для так званих дійсних і комплексних випадків; звертати увагу на поєднання математичної, методичної, педагогічної, психологічної, інформаційної, мовної і моральної ліній);

5) принцип провідної ідеї (тісний взаємозв’язок між курсом диференціальних рівнянь та шкільним курсом математики і вплив одного курсу на інший);

6) принцип “навчаючи, навчай навчати”;

7) принцип неперервності (професійна культура вчителя математики формується протягом його життя).

Надалі розумітимемо під професійною спрямованістю навчання вчителя таке навчання, яке забезпечує формування максимально можливої кількості компонентів професійної культури вчителя.

Незважаючи на значну кількість праць, в яких досліджується проблема формування професійної культури вчителя математики у процесі навчання фахових математичних дисциплін, ця проблема потребує подальшої розробки, оскільки високотехнологічна цивілізація, яка вступила в інформаційно-комп’ютерне XXI століття, вимагає усунення невідповідності між її потребами та змістом, методами, формами і засобами навчання та виховання.

Так, потребують подальшого дослідження проблема визначення поняття “професійна культура вчителя математики” і пов’язані з нею проблеми створення нормативної і предметної моделей (коли предметом є диференціальні рівняння) майбутнього вчителя математики, які передбачають, зокрема, визначення та конкретизацію конструктивних цілей курсу диференціальних рівнянь, визначення змісту, методів, засобів і організаційних форм навчання курсу, які забезпечили б формування основ професійної культури вчителя математики.

Педагогічна культура вчителя математики. Педагогічну культуру вчителя математики визначають такі його знання та уміння:

► знання: 1) поняття сутності процесу навчання, функцій цього процесу, його суперечностей, етапів опанування знаннями, мотивів учіння; 2) основних дидактичних принципів навчання і розвиваючого навчання математики; 3) системного, комплексного та діяльнісного підходів до організації навчального процесу; 4) мети і завдань навчання математики у різних типах навчальних закладів; 5) основних форм організації процесу навчання; 6) основних методів і засобів навчання математики, зокрема, методів активного навчання; 7) загальних педагогічних вимог до навчального матеріалу і засобів навчання математики; 8) загальних прийомів роботи з математичними текстами; 9) основних шляхів і форм індивідуального та диференційованого навчання математики; 10) основних видів контролю та самоконтролю навчально-пізнавальної діяльності та форм їх проведення; 11) основних педагогічних видань, пов’язаних з професійною діяльністю вчителя.

► уміння: 1) реалізовувати функції процесу навчання на кожному етапі опанування знанням, враховуючи протиріччя процесу навчання та мотиви учіння; 2) враховувати основні дидактичні принципи навчання; 3) застосовувати системний, комплексний і діяльнісний підходи до організації навчального процесу; 4) ставити мету і розв’язувати завдання навчання математики, враховуючи тип навчального закладу; 5) застосовувати різні форми організації та проведення класної і позакласної навчально-виховної діяльності; 6) застосовувати різні методи і засоби навчання, віддаючи перевагу активним методам навчання; 7) добирати навчальний матеріал і засоби навчання для проведення відповідних занять, враховуючи поставлену мету; 8) володіти загальними прийомами роботи з математичними текстами і застосовувати їх у навчальному процесі; 9) обирати шляхи і форми індивідуального та диференційованого навчання; 10) організовувати і проводити контроль та самоконтроль навчально-пізнавальної діяльності; 11) систематично працювати над педагогічною літературою, використовувати знайдені там нові ідеї у навчальному процесі.

Страницы: 1 2 3 4 5

Це цікаво:

Мотиваційно-ціннісна сфера особистості підлітка та роль сім’ї як соціального фактору у її формуванні
Родина, – пише Т. Бессонова, – це перший стійкий колектив у житті кожної людини. В процесі формування особистості родина відіграє чільну роль. Тут дитина здобуває уміння і навички в спілкуванні та людському взаєморозумінні, тут починає формуватися моральне обличчя і відбувається професійне самовизн ...

Співвідношення невизначеностей
Народження нової квантової механіки почалося з іншого її варіанта і дещо раніше – з роботи німецького фізика-теоретика В. Гейзенберга (1901-1976), яку він написав у червні 1925 року. Ве́рнер Карл Ге́йзенберг ( 1901 — 1976) — німецький фізик. Вернер Гейзенберг народився в Німеччині, в міст ...

Сутність морального виховання та погляди на нього в педагогічній теорії і практиці
Мораль розглядається у вузькому і широкому розумінні. Термін використовується вузько, коли враховуються інтереси лише своєї сім’ї, школи, жителів населеного пункту. У цьому випадку нерідко абстрагуються від деяких принципів загальнолюдської та національної моралі. У загальному аспекті мораль – це і ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com