9. Ні в якому разі не можна виражатися сіро, банально або некоректно, намагаючись у такий спосіб наблизитися до рівня свого співрозмовника – це шокує.
10. Для більшої вірогідності результатів бесіди найбільш важливі питання повинні в різних формах повторюватися і тим самим контролювати попередні відповіді, доповнювати, знімати невизначеність.
11. Не слід зловживати терпінням учнів. Бесіда не повинна тривати більш 30–40 хвилин.
До безсумнівних достоїнств бесіди варто віднести:
§ Наявність контакту з учнями, можливість враховувати їх відповідні реакції, оцінювати їх поводження, відношення до змісту розмови, задати додаткові, уточнюючі питання. Бесіда може носити сугубо індивідуальний характер, бути гнучкою, максимально адаптованою до учня.
§ На усну відповідь затрачається менше часу, чим на письмовий.
§ Помітно скорочується кількість питань, на які не отримані відповіді (у порівнянні з письмовими методами).
§ Учні більш серйозно відносяться до питань.
У той же час варто враховувати, що в бесіді ми одержуємо не об'єктивний факт, а думку дитини. Може статися так, що вона довільно або мимоволі спотворює реальне положення справ. Крім того, учень, наприклад, часто воліє сказати те, що від нього очікують.
Це цікаво:
Сучасні аспекти особистості і колективу
Засновник теорії особистості Г. Оллпорт запропонував таке визначення цього поняття: особистість є індивідуально своєрідна, така, що формується впродовж життя, сукупність психофізіологічних систем–рис, якими визначаються притаманні для даної людини мислення і поведінка. Особистість можна розглядати ...
Педагогічна культура батьків – запорука успішного виховання дітей та молоді
Ще до народження дитя відчуває свій зв'язок з мамою. І не тільки фізичний, а й психічний, соціальний. Не позбавлена дитина й відчуття присутності тата. Він лагідною рукою доторкається до лона мами — своєї дружини, розмовляє з нею, психологічно позитивно впливає на стан дружини й своєї майбутньої ди ...
Теоретичні засади діяльності учіння
1. Концепція научування та учбова діяльність. 2. Учбова діяльність як психолого-дидактична проблема. 3. Структура учбової діяльності і розвиток учнів. 4. Пізнавальна дія як компонент учіння (дидактичний аспект). Ключові поняття: научування, учіння, структура учбової діяльності, учбова задача, учбов ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.