Основні поняття з розвитку мовлення

Робота з розвитку мовлення молодших школярів включає такі основні напрямки: удосконалення звуковимови учнів і підвищення їхньої вимовної культури; збагачення, уточнення й активізація словникового запасу молодших школярів, уміння вживати слова у властивому для них значенню, користуватися виражальними засобами мови залежно від ситуації та теми висловлювання; послідовно і логічно викладати думку; удосконалення граматичного ладу мовлення дітей, оволодіння нормами українського літературного мовлення, засвоєння найважливіших етичних правил спілкування. Всі ці перелічені напрямки роботи із розвитку мовлення становлять основу для формування у молодших школярів умінь сприймати, відтворювати і будувати зв’язні висловлювання.

Зв’язне мовлення розглядається в методиці як особлива галузь робот із розвитку мовлення – процес говоріння, діяльність мовця, продукт діяльності, текст, висловлювання. Основною одиницею зв’язного мовлення є розгорнуте висловлювання, текст. Теоретичною основою зв’язного мовлення є відомості про текст, його структурні елементи, типи та стилі мовлення.

Основне завдання розвитку зв’язного мовлення – формування умінь аналізувати і конструювати тексти усіх типів і стилів мовлення. Це комунікативні вміння.

Оскільки мовлення може мати як усну, так і писемну форму, необхідно враховувати специфіку обох форм і будувати навчання мови так, щоб усна форма випереджала писемну. Це допоможе підвищити культуру й усного, і писемного мовлення.

Для методики розвитку мовлення важливе значення має розмежування понять мова і мовлення. Мова по відношенню до мовлення – явище загальне, мовлення часткове, окреме, індивідуальне по відношенню до мови. Як зауважує Б. Головін, мова це «засоби спілкування у можливостях (потенції)», а мовлення «ті ж самі засоби в дії (реалізації)». Спираючись на ці твердження, методисти розмежовують вивчення системи мови і функціонування мови, тобто вивчення системи мовних явищ, понять, фактів і застосування, використання мовних засобів для пізнання діяльності та спілкування. На цій основі виділяються два аспекти роботи із розвитку мовлення на уроках української мови – функціонально-стилістичний і змістовий. Засвоєння мовних засобів сприяє, таким чином, формуванню мовленнєвих навичок і в аспекті змісту вираження, і в аспекті функціонально-стилістичної доцільності.

Мовленнєва ситуація – це засіб, який допомагає ввести учня в ситуацію живого, природного спілкування й спонукати його до конкретного висловлювання, близького до того, що буває в дійсності. Для методики р. м., зокрема зв’язного мовлення, створення мовленнєвих ситуацій має виняткове значення.

Мовлення виконує дві основні функції – репрезентивну (інформативну) і прагматичну (дієву). Репрезентативна функція мовлення виражається в позначенні об’єктів діяльності, називання їх, вказівці на них, у встановленні відношень між ними. В мовленнєвому спілкуванні беруть участь мовець, адресат мовлення (реальний чи потенціальний, один чи декілька) і те, про що повідомляється. Прагматична функція визначає форми комунікативного впливу мовлення (емоційно-експресивну оцінку, спонукальну та ін.).

Це цікаво:

Керівництво закладами освіти
Безпосереднім керівником навчального закладу є директор школи. У закладах загальнодержавної та комунальної форм власності він призначається на посаду та звільняються з посади відповідним органом управління освітою. Загальнодержавний рівень. Керівники загальноосвітніх закладів державної власності, п ...

Студентське самоврядування як невід`ємна складова демократизації вищої освіти
Система студентського самоврядування розроблена відповідно до рішень Уряду та засідань Колегії міністерства освіти і науки України. Виходячи із власної специфіки, вона містить взаємодіючі положення, що регулюють та стимулюють розвиток студентського самоврядування, спрямованого на поліпшення підгото ...

Структура та функції естетичної культури особистості
Вирішення завдань у духовній сфері оновлення українського суспільства передбачає різнобічний розвиток культури почуттів сучасної людини. Домінування абстрактно-логічних способів мислення підростаючого покоління призвело до спрощення та примітивізації емоційного життя, девальвації художньо-естетични ...