Робота над розвитком зв’язного мовлення

занотовування важливого повідомлення, а також усього того, що вчитель фіксує на дошці під час пояснення;

складання плану почутого;

відповіді (короткі чи детальні) на питання;

перекази, інтерпретація почутого;

конспектування, складання тез, переказ.

Навчити читання, основу якого складає зорове сприймання тексту, можна шляхом використання вправ із завданням типу:

прочитати текст і відповісти на питання;

прочитати і з’ясувати, що з прочитаного вже відоме, а що є новим;

прочитати і висловити своє ставлення до прочитаного;

Прочитати і встановити, які мовні засоби роблять текст динамічним, виразним, емоційним, яскравим.

Виконання таких завдань вимагає від учнів вдумливого, глибокого читання тексту – його повного розуміння.

Загальновідомо, що мовлення має дві форми: усну й писемну. Кожній з них притаманні певні особливості, які необхідно враховувати під час навчання рідної мови і «працювати над усним та писемним мовленням у нерозривному зв’язку, пам’ятаючи, що більш розвинене усне мовлення учня зумовлює вищий рівень писемного і, навпаки, розвинене писемне мовлення впливає на багатство усного» (Олійник Г.)

У будь-якому зв’язному мовленні вирішується комплекс завдань, що стосуються змісту, побудови і мовного оформлення висловлювання. Щоб розв’язати їх, необхідно вводити в навчальний процес такі види роботи, які б формували певне комунікативне уміння. Для цього можна використовувати:

1) аналіз текстів (усних і писемних, зразкових і деформованих);

2) складання структурних схем, плану, робочих матеріалів;

3) виконання завдань на основі створеної мовленнєвої ситуації;

4) обговорення перших варіантів усних і письмових висловлювань та ін.

При цьому не слід забувати, що комунікативні уміння в процесі виконання різних видів робіт застосовуються не однаковою мірою. Так, детальний переказ передбачає відтворення учнями готового тексту, а творчий переказ – добір і введення у виклад елементів, яких не було в тексті. Переклад тексту вимагає лише добору мовних засобів, еквівалентних засобам іншої мови. Твір за сюжетною канвою дає готову композицію і частково зміст. А мовні засоби треба добирати самостійно. У сукупності всі уміння використовуються лише при складанні зв’язних письмових висловлювань, наприклад, твору на вільну тему.

Більшість названих видів робіт, що вводяться в навчання для формування комунікативних умінь, мають таку специфічну особливість: можуть бути одночасно і прийомом навчання (наприклад, складання плану), і способом діяльності при компонуванні власного висловлювання.

Уміння не абсолютні й не універсальні: уміння зв’язано викладати думки на відповідну тему – це уміння вищого порядку, а всі останні – акумулюючи. Вони видозмінюються залежно від типу, стилю мовлення і його жанрового різновиду. Так, уміння правильно використовувати мовні засоби для оформлення висловлювання типу опису відрізняється від уміння оформлювати роздум. Через те опора на знання мовленнєвознавчих відомостей з теорії розвитку зв’язного мовлення є основою для формування всіх комунікативних умінь.

Робота з розвитку зв’язного мовлення проводиться на основі глибокого засвоєння всіх програмових питань шкільного курсу мови. Система вправ з граматики, правопису, лексики й інших розділив передбачає аналіз усвідомлюваних мовних явищ у тексті і включення їх у зв’язні висловлювання.

Види робіт з розвитку зв’язного мовлення

Створення системи розвитку зв’язного мовлення – завдання складне. Необхідно враховувати ряд факторів: формування комунікативних умінь (осмислення теми і головної думки, добір і систематизація матеріалу, реалізація задуму, удосконалення написаного), оволодіння усною і писемною формою висловлювань, типами і стилями мовлення.

Це цікаво:

Консультація як технологія навчання на уроках історії
Консультація (у перекладі з латинського "нарада") - "додаткова допомога викладача в засвоєнні предмета". Уроки, позаурочні заняття даного типу необхідно проводити перед підсумковим (колоквіумом, заліком, „контрольним зрізом”, самостійною роботою) з метою роз'яснення найбільш скл ...

Підготовка фахівців зі спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність»
На початку 2000–х років І.І. Морозюк, аналізуючи реальну ситуацію, що склалася у зв’язку із упровадженням спеціалізації підготовки фахівців зі спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» у вищих навчальних закладах України вказала на низку назрілих проблем, які вимагали негайного в ...

Загальні правила подання ілюстрацій
Практика показує, що через незнання здобувачами специфічних видавничих вимог до оформлення ілюстративного матеріалу, досить часто переносяться терміни подання вже готових дисертаційних робіт. Розглянемо загальні правила подання й оформлення окремих видів ілюстративного матеріалу. Ілюструють дисерта ...