Робота над розвитком зв’язного мовлення

занотовування важливого повідомлення, а також усього того, що вчитель фіксує на дошці під час пояснення;

складання плану почутого;

відповіді (короткі чи детальні) на питання;

перекази, інтерпретація почутого;

конспектування, складання тез, переказ.

Навчити читання, основу якого складає зорове сприймання тексту, можна шляхом використання вправ із завданням типу:

прочитати текст і відповісти на питання;

прочитати і з’ясувати, що з прочитаного вже відоме, а що є новим;

прочитати і висловити своє ставлення до прочитаного;

Прочитати і встановити, які мовні засоби роблять текст динамічним, виразним, емоційним, яскравим.

Виконання таких завдань вимагає від учнів вдумливого, глибокого читання тексту – його повного розуміння.

Загальновідомо, що мовлення має дві форми: усну й писемну. Кожній з них притаманні певні особливості, які необхідно враховувати під час навчання рідної мови і «працювати над усним та писемним мовленням у нерозривному зв’язку, пам’ятаючи, що більш розвинене усне мовлення учня зумовлює вищий рівень писемного і, навпаки, розвинене писемне мовлення впливає на багатство усного» (Олійник Г.)

У будь-якому зв’язному мовленні вирішується комплекс завдань, що стосуються змісту, побудови і мовного оформлення висловлювання. Щоб розв’язати їх, необхідно вводити в навчальний процес такі види роботи, які б формували певне комунікативне уміння. Для цього можна використовувати:

1) аналіз текстів (усних і писемних, зразкових і деформованих);

2) складання структурних схем, плану, робочих матеріалів;

3) виконання завдань на основі створеної мовленнєвої ситуації;

4) обговорення перших варіантів усних і письмових висловлювань та ін.

При цьому не слід забувати, що комунікативні уміння в процесі виконання різних видів робіт застосовуються не однаковою мірою. Так, детальний переказ передбачає відтворення учнями готового тексту, а творчий переказ – добір і введення у виклад елементів, яких не було в тексті. Переклад тексту вимагає лише добору мовних засобів, еквівалентних засобам іншої мови. Твір за сюжетною канвою дає готову композицію і частково зміст. А мовні засоби треба добирати самостійно. У сукупності всі уміння використовуються лише при складанні зв’язних письмових висловлювань, наприклад, твору на вільну тему.

Більшість названих видів робіт, що вводяться в навчання для формування комунікативних умінь, мають таку специфічну особливість: можуть бути одночасно і прийомом навчання (наприклад, складання плану), і способом діяльності при компонуванні власного висловлювання.

Уміння не абсолютні й не універсальні: уміння зв’язано викладати думки на відповідну тему – це уміння вищого порядку, а всі останні – акумулюючи. Вони видозмінюються залежно від типу, стилю мовлення і його жанрового різновиду. Так, уміння правильно використовувати мовні засоби для оформлення висловлювання типу опису відрізняється від уміння оформлювати роздум. Через те опора на знання мовленнєвознавчих відомостей з теорії розвитку зв’язного мовлення є основою для формування всіх комунікативних умінь.

Робота з розвитку зв’язного мовлення проводиться на основі глибокого засвоєння всіх програмових питань шкільного курсу мови. Система вправ з граматики, правопису, лексики й інших розділив передбачає аналіз усвідомлюваних мовних явищ у тексті і включення їх у зв’язні висловлювання.

Види робіт з розвитку зв’язного мовлення

Створення системи розвитку зв’язного мовлення – завдання складне. Необхідно враховувати ряд факторів: формування комунікативних умінь (осмислення теми і головної думки, добір і систематизація матеріалу, реалізація задуму, удосконалення написаного), оволодіння усною і писемною формою висловлювань, типами і стилями мовлення.

Це цікаво:

Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти україни
У сучасному світі, який ввійшов у третє тисячоліття, розвиток України визначається у загальному контексті Європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності західної культури: парламентаризм, права людини, права національних меншин, лібералізацію, свободу пересування, свободу отриманн ...

Форми, методи і засоби формування національної свідомості учнів початкових класів
Відродження України неможливе без пробудження національної свідомості українського народу, насамперед підростаючого покоління. Тому особливе занепокоєння нині викликає відсутність у більшості дітей віком від шести до десяти років усвідомлення себе як частини народу, співвіднесення своєї діяльності ...

Концепція статеворольового виховання
Як реакція на недоліки „безстатевого” виховання радянського періоду існування нашої педагогіки починається розвиток і поширення статеворольового підходу. Розглянемо детальніше, у чому полягає сутність статеворольового підходу до навчання та виховання учнів, який можна назвати одним з суттєвих недол ...