Робота над розвитком зв’язного мовлення

Для створення системи р.з.м. особливу роль відіграють вправи, спрямовані на формування і вдосконалення мовленнєвих умінь і навичок.

Основне завдання з розвитку зв’язного мовлення – забезпечити засвоєння літературної норми. Такі вправи проводяться на всіх уроках української мови. Вони передбачають спостереження над мовними явищами, визначення їх у тексті, характеристику порівняння й зіставлення одних мовних явищ з іншими, аналіз тексту і доцільність використаних у ньому мовних одиниць, в їх співвіднесеності зі змістом і стилем висловлювання.

Виходячи з цих завдань, О.Бєляєв та інші виділяють такі види вправ з р.м.:

Спостереження й аналіз мовних одиниць у зв’язному тексті.

Аналіз текстів різних типів і стилів мовлення.

Стилістичне експериментування (синонімічні заміни в тексті).

Конструювання різних мовних одиниць (за моделями, схемами).

Конструювання зв’язних висловлювань (творчі роботи).

Редагування чужого і власного висловлювання (робота з чернеткою).

Найбільш поширеними видами роботи над усним і писемним мовленням учнів є перекази і твори, які (як і інші види робіт) розрізняються за метою – навчальні і контрольні; за місцем оформлення – класні і домашні; за формою словесного вираження – усні і писемні.

Переказ – це відтворення змісту заслуханого або прочитаного тексту оповідання, твору чи будь-якої статті.

Значення переказу в навчальному процесі надзвичайно важливе: робота над ним сприяє оволодінню такими видами мовленнєвої діяльності, як слухання і читання; виробляє навички побудови самостійного висловлювання; допомагає вчителеві перевірити якість засвоєння учнями програмового матеріалу. Переказ – ефективний засіб розвитку пам’яті, мислення і мовлення.

Основним критерієм, що визначає навчальну цінність переказу, є повнота відтворення висловлювання. Саме на цій основі розрізняють докладні, стислі, вибіркові, творчі перекази тощо.

За обсягом виділяють перекази стислі і докладні. У школі найчастіше практикуються докладні.

Завдання докладного переказу – відтворити якнайповніше зміст вихідного тексту. Цей вид переказу здійснює детальну, розгорнуту, послідовну, близьку до тексту передачу змісту почутого, побаченого або прочитаного з якнайповнішим використанням лексичних і стилістичних засобів. Докладний переказ дається ще з метою привернути увагу школярів до виражальних засобів мови письменника. Тому, реалізуючи інтегрований підхід до навчання переказів цього виду, необхідно використовувати відомі учням уривки з вивчених літературних творів.

Стислий переказ має коротко передати зміст тексту. Робота над ним вимагає уміння відбирати в тексті головне й суттєве. Він привчає школярів висловлюватися лаконічно і чітко, уникаючи багатослів’я. Щоб робота над стислим переказом булла ефективною, доцільно розпочати її з аналізу зразків – простих за змістом і невеликих за обсягом текстів. Потім за допомогою навідних запитань діти мають переказати їх. Надзвичайно корисним при проведені такого переказу є використання матеріалів преси, шкільного календаря.

Характерним для вибіркового переказу є детальний, послідовний виклад змісту однієї з підтем (або пункту плану). Методика проведення цього переказу обумовлюється його призначенням – вибрати й зв’язано викласти матеріал на одне з питань конкретної теми. Для вибіркового переказу краще використовувати тексти, у яких порівняно легко можна виділити сюжетні лінії. Вибір матеріалу і його мовне оформлення якоюсь мірою відображає ставлення учня до з’ясовуваного питання

Творчий переказ – це усний чи письмовий виклад вихідного матеріалу, який не лише відтворює текст, а й містить у собі окремі творчі елементи. Сама назва його говорить про те, що у пропонований текст вносяться певні зміни і доповнення. Ними можуть бути: зміна в тексті форми особи, часу, способу, внаслідок чого виникає потреба в переосмисленні його змісту; переказ тексту від імені іншого літературного героя тощо.

Це цікаво:

Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць
Приміщення з ПК повинні мати природне та штучне освітлення; природне освітлення повинно відповідати вимогам ДНБ В.2.2-3-97 "Будинки та споруди навчальних закладів"; штучне освітлення у приміщеннях із ПК повинно здійснюватись системою загального освітлення. Як джерела світла при штучному о ...

Наукова організація праці
Наукова організація науково дослідного процесу виникла у зв'язку з потребою координації і взаємозв'язку дослідної роботи великих колективів. Слід зазначити, що прийоми організації, які ґрунтуються на практичному досвіді керівника досліджень, не забезпечують оптимальності в умовах ринкових відносин. ...

Виховний простір як педагогічний феномен, можливості та варіанти його створення
В умовах сьогодення знову актуальними є думки А. Макаренка стосовно взаємовпливу особистості та середовища. Науковці різних країн здійснюють дослідження в цьому напрямку. Опосередкований вплив на особистість, що формується, найоптимальніше виявляється в середовищі, в якому вчитель, вихователь «розм ...