Експериментальне дослідження щодо удосконалення розвитку мовлення у молодших школярів

Педагогіка і виховання » Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів на уроках української мови » Експериментальне дослідження щодо удосконалення розвитку мовлення у молодших школярів

Сторінка 1

Експериментально-дослідницька робота проводилася в гімназії №1 ім.К.Д.Ушинського в м. Сімферополі у двох паралельних класах в період проходження переддипломної практики. Обидва класи поділяються на 2 групи і в кожній групі свій учитель. Тому експеримент був проведений на одній підгрупі з 2-А класу, яку ми взяли за експериментальну, а також на одній підгрупі з 2-Б класу, яку ми взяли за контрольну. Списки учнів підгруп додаються. (Додаток А). В експериментальній групі брали участь 16 учнів, з них 6 хлопців та 10 дівчат. У контрольному класі також 16 учнів, з них 7 хлопців та 9 дівчат.

Мета даного експериментального дослідження – визначити педагогічні умови, методи, прийоми роботи та розробити дидактичне забезпечення розвитку зв’язного мовлення; теоретично обґрунтувати й експериментально апробувати методику розвитку зв’язного мовлення учнів у процесі навчання.

Метою констатуючого етапу є виявлення рівня умінь та навичок учнів з українською мови.

Завдання констатуючого етапу: підготування тексту для проведення контрольного зрізу.

Після проведення контрольного уроку в підгрупі 2-А класу були отримані такі дані.

В експериментальному класі високий рівень було виявлено у 4 учнів, що складає 25%, середній рівень також у 4 учнів, що складає 25%, достатній рівень виявлено у 7 учнів, що складає 43,75% та низький у 1 учня, що складає 6,25%. За отриманими даними була побудована діаграма, яка відображає рівень умінь та навичок учнів підгрупи 2-А класу з українською мови.

Також контрольний урок був проведений і на підгрупі 2-Б класу. Ми отримали такі результати.

В контрольному класі були отримані наступні дані: високий рівень знань виявлено у 2 учнів, що складає 12,5%, середній рівень у 8 учнів, що складає 50%, достатній – у 5 учнів, це складає 31,25%, а низький рівень у 1 учня, що складає 6,25%. За отриманими даними була побудована діаграма, яка відображає рівень умінь та навичок учнів підгрупи 2-Б класу з українською мови.

Після проведення контрольного зрізу порівняли отримані дані та виявили, що високий рівень у підгрупі 2-А класі вищий ніж у підгрупі 2-Б класі. Середній рівень в 2-А класі нижчий ніж у 2-Б класі. Достатьній у 2-А класі вищий ніж у 2-Б, а низький однаково.

На діаграмі синім кольором ми позначили експериментальну підгрупу 2-А класу.

Рожевим кольором ми позначили контрольну підгрупу 2-Б класу.

Провівши констатуючий етап експериментального дослідження, проаналізувавши рівень умінь і навичок у молодших школярів з розвитку зв’язного мовлення, ми дійшли висновків, що рівень умінь і навичок, як в експериментальному, так і в контрольному класах майже однаковий. В підгрупі 2-А класу більшу кількість відсотків займає достатній рівень, а в підгрупі 2-Б класу – середній рівень.

Для підтвердження своєї гіпотези була рекомендована наступна система педагогічних дій. Спираючись на теоретичний матеріал, нами було використано окремі завдання і вправи, які сприяють розвитку зв’язного мовлення молодших школярів.

Для контролю результативності проведених завдань на формуючому етапі використовувалися такі методи навчання (бесіда, пояснення, робота з підручником, усні та письмові вправи).

Джерелом знань словесних методів являються усне і печатне слово. Сутність бесіди в тому, що учитель поставленими питаннями спонукає учнів міркувати, аналізувати факти у визначеній логічній послідовності і самостійно підходити до відповідних висновків.

Метою практичних методів навчання (вправ) є формування умінь та навичок з української мови. Суть цього методу в тому, що учні виконують багаторазові дії, тобто тренуються в застосуванні засвоєного матеріалу на практиці і таким чином поглиблюють свої знання, виробляють відповідні уміння і навички, а також розвивають своє мислення і творчі здібності.

Для проведення експерименту були проведені вправи, які допомагають розвивати уміння і навички учнів з розвитку зв’язного мовлення. Після виконання таких вправ у дітей спостерігається краще володіння українською мовою. Завдання, запропоновані вчителем цікаві, що викликає активність учнів та інтерес до виконання вправ.

Учні за допомогою таких завдань, як складання речень за малюнком, складання прислів’я активізують свій словник, що сприяє розвитку зв’язного мовлення.

На початку формуючого етапу з експериментальною групою була проведена бесіда, із якої можна зробити висновок. Учні не дуже люблять уроки української мови, їм не подобається розмовляти на ній, для них вона є тяжкої і не цікавою.

Наприкінці експерименту, після проведення різноманітних уроків для розвитку зв’язного мовлення, також була проведена бесіда з учнями. Діти стали більш зацікавленими у вивченні української мови, їм подобається розмовляти цією мовою (створювалися мовні ситуації, які допомагали учням в оволодінні усним мовленням).

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Вплив експериментального дослідження на ефективність навчання молодших школярів
З метою перевірки наведених теоретичних положень ми провели експериментальне дослідження з метою вивчення впливу наочності на рівень навчальних досягнень молодших школярів. У процесі проведення формувального експерименту залежно від цілей уроку і дидактичних особливостей виучуваного матеріалу ми ви ...

Констатуючий експеримент щодо з’ясування практичного стану позакласної роботи з трудового навчання в сучасній школі
З метою з’ясування практичного стану позакласної роботи з трудового навчання в сучасній школі та шляхів її покращення і вдосконалення було проведено констатуючий експеримент. Результати його засвідчили, що трудове навчання як предмет подобається 48,8% школярів, і найбільшу зацікавленість в учнів ви ...

Врахування індивідуально-типологічних особливостей молодших школярів у навчально-виховному процесі
Індивідуальна своєрідність особистості проявляється не тільки в її спрямованості, здібностях, а й в динаміці її психічної діяльності. Не можна знайти двох людей, однакових за своїми психічними властивостями. Кожна людина відрізняється від інших багатьма особливостями, єдність яких утворюють її інди ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com