Теоретичні засади модульно-рейтингової системи навчання у вищий школі

Педагогіка і виховання » Запровадження модульно-рейтингової системи навчання у ВНЗ I-II рівня акредитації » Теоретичні засади модульно-рейтингової системи навчання у вищий школі

Сторінка 2

багатовекторність можливостей використання методологічного апарату;

толерантність стосунків «викладач – студент».

Таким чином, робота за цією педагогічною технологією дозволяє забезпечити як найповнішу реалізацію основної навчальної мети у вищих навчальних закладах – готувати спеціалістів здатних конкурувати на ринку праці, завдячуючи вмінню швидко адаптуватися до змін у виробництві – нового змісту чи форми виробничої діяльності, нових умов праці, посилення технізації виробництва, перепрофілювання виробничої діяльності та ін., де необхідна присутність свіжого мислення, мобільність, самостійність у прийнятті рішень та впевненість у правильності своїх дій, вміння передбачити хід подій, нарешті, звичайна коммунікативність.

Щоб забезпечити високий рівень знань студентів, викладачу доведеться використовувати високі технології і вивірені методики навчання.

Процес побудови модульної програми починається з визначення її структури. На рисунку 1.1 приведено орієнтований алгоритм визначення структури модульної програми, окремих модулів та їх блоків.

Рисунок 1.1 – Орієнтований алгоритм визначення структури модульної програми, окремих модулів та їх блоків

В зміст модуля можуть бути включені: тексти лекцій, розділи підручників, спеціальний тематичний матеріал різних рівнів складності, діафільми, навчаючі та контролюючі комп'ютерні програми, опорні конспекти, практичні завдання різних рівнів складності, питання для контролю та самоконтролю знань та умінь.

В процесі реалізацій модульної технології навчання переосмислюються, а також переглядаються всі форми навчальної діяльності учнів та студентів; лекції та практичні заняття; технологія контролю та оцінювання знань студентів; організація самостійної роботи студентів. Лекції інформативного характеру втрачають те виключне значення, які вони мають в умовах традиційного навчання. Перевагу віддають аналітичним, проблемним, наочним, установчим лекціям, в ході яких розглядаються питання розвитку відповідної технологічної області, формування технологічного мислення, культури, сучасних методів, забезпечуються ефективність навчання, відбувається систематизація знань через активацію навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Кожний модуль включає наступні елементи:

навчально–організаційний блок – він містить загальну інформацію про зміст, план, регламент вивчення матеріалу;

теоретичний блок – включає в себе інформаційно-змістову частину модуля, яка складається з понять, термінології, послідовності обробки, графічних схем, тобто розкриваються основні питання курсу;

методичний блок – включає рекомендації щодо шляхів, методів, способів вирішення основних вузлових питань (макетно-графічні засоби, література);

практичний блок – включає в себе завдання для індивідуальної роботи, тести, анкети, роздатковий матеріал, зразки, макети, необхідні для засвоєння модуля.

Отже, модульно-рейтингова технологія навчання значно відрізняється від традиційної.

Порівняльна характеристика традиційного і модульного навчання представлена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Порівняльна характеристика традиційного і модульного навчання

Традиційне навчання

Модульне навчання

 

Завдання

 

Здебільшого завдання не формулюється як діяльність. Студент розуміє їх з навчального матеріалу.

Завдання формулюється в діяльністному аспекті і пред'являються студентам перед початком навчання.

 

Підготовка навчального матеріалу

 

Спочатку готується навчальний матеріал (текст), далі має місце контроль засвоєння цього матеріалу, але не завжди визначається, як саме студенту використовувати здобуті знання.

Найперше формулюється в діяльністному аспекті завдання навчання, далі організовується контроль за засвоєнням цих завдань і тільки після цього готується навчальний матеріал, що дає змогу студенту вирішувати поставлені завдання

 

Роль викладача

 

Викладач виконує роль постачальника інформації

Викладач виконує роль діагноста, консультанта, мотиватора і постачальника інформації

 

Засоби навчання

 

Засоби готуються і використовуються на основі ознайомлення з матеріалом (тексти, фільми, слайди) і підбираються викладачем здебільшого за одним критерієм: які з них зручно

Засоби обираються таким чином, щоб вони сприяли комплексному досягненню цілей навчання і контролю за засвоєнням, тому кожний модуль включає різноманітні види навчання

 

використовувати (переважно це друковані засоби).

 

Темп навчання

 

Студент вимушений пройти курс «чітко визначеним кроком». Усі проходять навчання в одному темпі: одночасно розпочинають і закінчують його.

Кожний студент може навчатися у власному темпі. Він може засвоювати окремі частини модуля, якщо зуміє довести, що виконав поставлені перед ним завдання. Студент може також за власним бажанням повторювати певну частину модуля стільки разів, скільки йому потрібно.

 

Час на навчання

 

Здебільшого встановлюється однаковий для всіх студентів час проходження теми.

Тому якість засвоєння перебуває у повній залежності від інтелекту того, хто навчається.

Кожний студент витрачає стільки часу, скільки йому потрібно для належного оволодіння змістом конкретної теми.

Потрібний для індивідуального засвоєння час здебільшого має тенденцію до кореляції з інтелектуальним потенціалом студента.

 

Транспортабельність

 

Традиційне навчання переважно спирається на лекцію. Тому навчання конкретного курсу може бути перенесене в інше місце тільки з переміщенням викладача.

Модулями можна користуватися беззастережно будь-коли і будь-де – вдома, у лікарні тощо. Ними можна обмінюватись, розподіляти. Кожен студент може вивчати будь-який матеріал у зручний для нього час.

 

Якщо студент пропустив частину курсу, він змушений звертатися до викладача, переглядати конспекти колег, підручники, електроні посібники, або ж, принаймні, залишається без інформації.

Умови навчання

Можливі індивідуальні відмінності учіння. Якщо студент зацікавлений в одержані додаткового матеріалу, то він має відшукати його сам. У випадку невдачі, викладач вимушений працювати з ним окремо, надаючи необхідну інформацію.

На практиці характерним є протилежний варіант – викладач не звертає уваги на труднощі студента і залишає його одного. Здебільшого не вистачає засобів для індивідуалізованої діагностики або додаткової допомоги.

Модуль вважається поганим, якщо значній частині студентів не вдається досягнути визначеного рівня. Студент, якому важко дається засвоєння матеріалу, може навчатися у додатковий час або одержувати допомогу викладача, не зважаючи всій групі проходити курс.

Закріплення знань

За традиційного навчання

Невеликий обсяг модуля забезпечує

студентів знання закріплюються і використовуються найчастіше на етапі комплексного контролю – екзаменів

невідкладний контроль знань і корекцію рівня їх засвоєння.

Контроль

Контрольні завдання здебільшого ставляться під кінець навчального курсу. Студент часто не знає, як готуватися до такого контролю. Контрольні завдання у переважній більшості покликані з'ясувати бальну оцінку, а не здійснити повноцінний зворотній зв'язок, тобто не визначити рівень засвоєння.

Поширеним є нормативний контроль, за яким оцінка досягнень конкретного студента залежить від результатів навчання інших членів групи

Студентам не лише визначаються завдання, а й критерії оцінювання їх досягнень. Контрольні завдання покликані поліпшити рівень особистого засвоєння кожним студентом знань, умінь та навичок. Студент одержує залік, або диференційний залік, якщо його відповіді покажуть та доведуть нормативний рівень засвоєння необхідного матеріалу, хоча він не обов'язково повинен збігається з максимально можливим.

Контрольні запитання мають на меті оцінити ступінь засвоєння знань, умінь і навичок студентів, закріпити здобуті знання, діагностувати труднощі з якими з стикнувся студент. Оцінка результатів конкретного студента не може залежить від рівня результатів всієї групи

Невдача студента – незасвоєння

Погане засвоєння або повне незасвоєння матеріалу здебільшого не помічається до кінця екзаменаційної сесії.

Недостатнє засвоєння можна помітити на кожному етапі навчання. Тому курс засвоюється довершеними порціями. У випадку невдачі на конкретних етапах

Часто студенти прагнуть набути вміння без належного багажу теоретичних знань. Зазнавши невдачі під час сесії, студент вимушений повторювати матеріал усього курсу чи семестру

навчання студент повинен повторно вивчити окремий модуль, а не весь курс

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Перевірка ефективності розвитку мовленнєвої діяльності молодших школярів в експериментальному дослідженні
Метою педагогічного експерименту була перевірка ефективності використання пропонованих вправ та завдань для формування мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів. Якість сформованих знань, умінь і навичок порівнювалася із відповідними навичками і вміннями учнів контрольного класу. Виявлення ефек ...

Методика вивчення українських народних казок змішаного типу
В основі казок «змішаного» (перехідного) типу лежить так званий змішаний світ, тобто в них поєднуються, «змішуються» ознаки, властиві як казкам з умовним світом, так і казкам з чарівним світом. Іншими словами, змішані казки – це казки перехідного типу. Місце дії в них, як і в умовному світі, звичай ...

Особливості методики навчання грамоти шестирічних першокласників
Спостереження свідчать, що 4—5—6-річні діти спроможні опанувати грамоту, якщо цим процесом керує методично підготовлений наставник — педагог або член родини. Тому і в умовах дошкільних закладів, сім’ях в останні десятиріччя підготовка дітей до школи значною мірою полягала в навчанні дітей читати. У ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com