Зміст освіти підготовки молодших спеціалістів

Сторінка 1

Зміст освіти в вищому навчальному закладі - категорія задана, обумовлена цілями і потребами суспільства – виражається у вимогах до системи знань, умінь і навичок, до світоглядних, громадянських і професійних якостей, що формуються у процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку науки, техніки, технологій та культури, які в згорнутому вигляді представлені в освітньо-кваліфікаційних характеристиках як складових державних стандартів освіти.

Оскільки зміст освіти реалізується і в процесі навчання і шляхом самоосвіти, важливо правильно визначити зміст навчання, тобто науково обґрунтований методичний та дидактичний навчальний матеріал, засвоєння якого забезпечує здобуття освіти і кваліфікації на рівні відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня. Зміст навчання визначається освітньо-професійними програмами підготовки молодших спеціалістів, структурно-логічною схемою підготовки, програмами навчальних дисциплін, навчальними планами, робочими навчальними програмами та навчальною і навчально-методичною літературою .

Виходячи з того, що в процесі навчання здійснюється передача соціального досвіду, соціальної культури для подальшого їх розвитку, а в процесі одержання спеціальної освіти крім того забезпечується підготовка до виконання людиною специфічних соціально диференційованих функцій, видатним вченим-педагогом І.Я. Лернером виявлені, встановлені і обґрунтовані чотири особливі елементи (детермінанти) змісту освіти і навчання.

Ці детермінанти представляють собою, кожна зокрема, специфічний вид змісту освіти:

знання про природу, суспільство, техніку, мислення і способи діяльності;

досвід здійснення відомих способів діяльності, які втілюються разом зі знаннями в уміннях і навичках особистості, яка засвоїла цей досвід;

досвід творчої, пошукової діяльності з вирішення нових проблем, які виникають у суспільстві і потребують самостійного перетворення і застосування раніше засвоєних знань і умінь в нових ситуаціях, формування нових способів діяльності на основі уже відомих;

досвід емоційно-ціннісного ставлення до об'єктів чи засобів діяльності людини, до навколишнього світу, до інших людей, до моральних норм.

Розуміння цих складових змісту освіти дозволяють чітко його структурувати за рівнями засвоєння в залежності від дидактичних завдань навчання, визначити мету навчання, формувати загальні і конкретні вимоги до змісту навчання взагалі та до окремих його елементів на рівні кожної навчальної дисципліни, заняття, теми, розділу. Більш того, розуміння і реалізація такого структурування навчального матеріалу забезпечує реалізацію основного принципу дидактики - єдності навчання, розвитку і виховання.

Уміння і навички – це способи діяльності студентів на основі одержаних знань. При цьому розрізняють уміння і навички спеціальні і загально-навчальні. Спеціальні, предметні уміння формуються на матеріалі конкретного предмету (уміння і навички розв'язування задач, програмування, виконання креслень, користування приладами, складання технологічних процесів, виконання дослідів і т.і.). Серед загальнонавчальних умінь і навичок Ю.К. Чабанський виділив: навчально-організаційні - уміння раціонально планувати діяльність, визначати її завдання, уміння створювати умови для діяльності; навчально-інформаційні - уміння працювати з книгою, вести бібліографічний пошук; унавчально-інтелектуальні - уміння виділити головне, аналізувати, порівнювати, синтезувати, співставляти, раціонально запам'ятовувати, здійснювати самоконтроль, доводити, обґрунтовувати.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Методичний аналіз програми трудового навчання з розділу «Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів із конструкційних матеріалів» у 7 класі з метою розробки різнорівневих завдань для учнів
Трудове навчання - загальноосвітній предмет державного компонента змісту освіти, який знайомить учнів із виробництвом як складовою навколишнього середовища й на цій основі впливає на їхній світогляд. Основна мета трудового навчання - виховання творчої особистості, якнайповніший розвиток її інтересі ...

Психолого–педагогічні основи навчально–пізнавальної діяльності учня
Учіння – це система пізнавальних дій учня, спрямованих на вирішення навчально – виховних завдань. Передумови навчальної діяльності учня: наявність мети, яка стимулює учня до навчання; наявність фізіологічної і психологічної готовності до навчання; наявність бажання вчитися; наявність активності у п ...

Урок як основна форма занять
Організація трудового навчання характеризується формою навчальної роботи (урок, виробнича практика, гурткові заняття та ін.); формою організації роботи учнів (фронтальна або групова, бригадна або ланкова, чи індивідуальна, за розподілом праці); формою організації навчання (групова, коли навчання пр ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com