Зміст освіти в вищому навчальному закладі - категорія задана, обумовлена цілями і потребами суспільства – виражається у вимогах до системи знань, умінь і навичок, до світоглядних, громадянських і професійних якостей, що формуються у процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку науки, техніки, технологій та культури, які в згорнутому вигляді представлені в освітньо-кваліфікаційних характеристиках як складових державних стандартів освіти.
Оскільки зміст освіти реалізується і в процесі навчання і шляхом самоосвіти, важливо правильно визначити зміст навчання, тобто науково обґрунтований методичний та дидактичний навчальний матеріал, засвоєння якого забезпечує здобуття освіти і кваліфікації на рівні відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня. Зміст навчання визначається освітньо-професійними програмами підготовки молодших спеціалістів, структурно-логічною схемою підготовки, програмами навчальних дисциплін, навчальними планами, робочими навчальними програмами та навчальною і навчально-методичною літературою .
Виходячи з того, що в процесі навчання здійснюється передача соціального досвіду, соціальної культури для подальшого їх розвитку, а в процесі одержання спеціальної освіти крім того забезпечується підготовка до виконання людиною специфічних соціально диференційованих функцій, видатним вченим-педагогом І.Я. Лернером виявлені, встановлені і обґрунтовані чотири особливі елементи (детермінанти) змісту освіти і навчання.
Ці детермінанти представляють собою, кожна зокрема, специфічний вид змісту освіти:
знання про природу, суспільство, техніку, мислення і способи діяльності;
досвід здійснення відомих способів діяльності, які втілюються разом зі знаннями в уміннях і навичках особистості, яка засвоїла цей досвід;
досвід творчої, пошукової діяльності з вирішення нових проблем, які виникають у суспільстві і потребують самостійного перетворення і застосування раніше засвоєних знань і умінь в нових ситуаціях, формування нових способів діяльності на основі уже відомих;
досвід емоційно-ціннісного ставлення до об'єктів чи засобів діяльності людини, до навколишнього світу, до інших людей, до моральних норм.
Розуміння цих складових змісту освіти дозволяють чітко його структурувати за рівнями засвоєння в залежності від дидактичних завдань навчання, визначити мету навчання, формувати загальні і конкретні вимоги до змісту навчання взагалі та до окремих його елементів на рівні кожної навчальної дисципліни, заняття, теми, розділу. Більш того, розуміння і реалізація такого структурування навчального матеріалу забезпечує реалізацію основного принципу дидактики - єдності навчання, розвитку і виховання.
Уміння і навички – це способи діяльності студентів на основі одержаних знань. При цьому розрізняють уміння і навички спеціальні і загально-навчальні. Спеціальні, предметні уміння формуються на матеріалі конкретного предмету (уміння і навички розв'язування задач, програмування, виконання креслень, користування приладами, складання технологічних процесів, виконання дослідів і т.і.). Серед загальнонавчальних умінь і навичок Ю.К. Чабанський виділив: навчально-організаційні - уміння раціонально планувати діяльність, визначати її завдання, уміння створювати умови для діяльності; навчально-інформаційні - уміння працювати з книгою, вести бібліографічний пошук; унавчально-інтелектуальні - уміння виділити головне, аналізувати, порівнювати, синтезувати, співставляти, раціонально запам'ятовувати, здійснювати самоконтроль, доводити, обґрунтовувати.
Це цікаво:
Методичний аналіз програми трудового навчання з розділу «Техніка і
технологічні процеси виготовлення виробів із конструкційних матеріалів» у 7
класі з метою розробки різнорівневих завдань для учнів
Трудове навчання - загальноосвітній предмет державного компонента змісту освіти, який знайомить учнів із виробництвом як складовою навколишнього середовища й на цій основі впливає на їхній світогляд. Основна мета трудового навчання - виховання творчої особистості, якнайповніший розвиток її інтересі ...
Психолого–педагогічні основи навчально–пізнавальної діяльності учня
Учіння – це система пізнавальних дій учня, спрямованих на вирішення навчально – виховних завдань. Передумови навчальної діяльності учня: наявність мети, яка стимулює учня до навчання; наявність фізіологічної і психологічної готовності до навчання; наявність бажання вчитися; наявність активності у п ...
Урок як основна форма занять
Організація трудового навчання характеризується формою навчальної роботи (урок, виробнича практика, гурткові заняття та ін.); формою організації роботи учнів (фронтальна або групова, бригадна або ланкова, чи індивідуальна, за розподілом праці); формою організації навчання (групова, коли навчання пр ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.