Зміст освіти підготовки молодших спеціалістів

Зміст освіти в вищому навчальному закладі - категорія задана, обумовлена цілями і потребами суспільства – виражається у вимогах до системи знань, умінь і навичок, до світоглядних, громадянських і професійних якостей, що формуються у процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку науки, техніки, технологій та культури, які в згорнутому вигляді представлені в освітньо-кваліфікаційних характеристиках як складових державних стандартів освіти.

Оскільки зміст освіти реалізується і в процесі навчання і шляхом самоосвіти, важливо правильно визначити зміст навчання, тобто науково обґрунтований методичний та дидактичний навчальний матеріал, засвоєння якого забезпечує здобуття освіти і кваліфікації на рівні відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня. Зміст навчання визначається освітньо-професійними програмами підготовки молодших спеціалістів, структурно-логічною схемою підготовки, програмами навчальних дисциплін, навчальними планами, робочими навчальними програмами та навчальною і навчально-методичною літературою .

Виходячи з того, що в процесі навчання здійснюється передача соціального досвіду, соціальної культури для подальшого їх розвитку, а в процесі одержання спеціальної освіти крім того забезпечується підготовка до виконання людиною специфічних соціально диференційованих функцій, видатним вченим-педагогом І.Я. Лернером виявлені, встановлені і обґрунтовані чотири особливі елементи (детермінанти) змісту освіти і навчання.

Ці детермінанти представляють собою, кожна зокрема, специфічний вид змісту освіти:

знання про природу, суспільство, техніку, мислення і способи діяльності;

досвід здійснення відомих способів діяльності, які втілюються разом зі знаннями в уміннях і навичках особистості, яка засвоїла цей досвід;

досвід творчої, пошукової діяльності з вирішення нових проблем, які виникають у суспільстві і потребують самостійного перетворення і застосування раніше засвоєних знань і умінь в нових ситуаціях, формування нових способів діяльності на основі уже відомих;

досвід емоційно-ціннісного ставлення до об'єктів чи засобів діяльності людини, до навколишнього світу, до інших людей, до моральних норм.

Розуміння цих складових змісту освіти дозволяють чітко його структурувати за рівнями засвоєння в залежності від дидактичних завдань навчання, визначити мету навчання, формувати загальні і конкретні вимоги до змісту навчання взагалі та до окремих його елементів на рівні кожної навчальної дисципліни, заняття, теми, розділу. Більш того, розуміння і реалізація такого структурування навчального матеріалу забезпечує реалізацію основного принципу дидактики - єдності навчання, розвитку і виховання.

Уміння і навички – це способи діяльності студентів на основі одержаних знань. При цьому розрізняють уміння і навички спеціальні і загально-навчальні. Спеціальні, предметні уміння формуються на матеріалі конкретного предмету (уміння і навички розв'язування задач, програмування, виконання креслень, користування приладами, складання технологічних процесів, виконання дослідів і т.і.). Серед загальнонавчальних умінь і навичок Ю.К. Чабанський виділив: навчально-організаційні - уміння раціонально планувати діяльність, визначати її завдання, уміння створювати умови для діяльності; навчально-інформаційні - уміння працювати з книгою, вести бібліографічний пошук; унавчально-інтелектуальні - уміння виділити головне, аналізувати, порівнювати, синтезувати, співставляти, раціонально запам'ятовувати, здійснювати самоконтроль, доводити, обґрунтовувати.

Це цікаво:

Сухомлинський про розвиток мислення школярів
Школа стоїть на позиціях розвивального навчання і робить багато, щоб підготувати творчу, мислячу особистість. Тому виховання активної життєвої позиції особи органічно пов'язане з формуванням її мислення, розвитком та удосконаленням усіх якостей розуму. В.Сухомлинський, зокрема, писав "мислення ...

Розкриття естетичних властивостей в учбово-виховному процесі
Основні форми естетичної свідомості опосередковують естетичне відношення, що складається, до природи і коректують його відповідно існуючим соціально – культурним традиціям, проте, залежно від рівня загального розвитку особистості. Крім того, розвиненість естетичного сприйняття, переживання оцінки, ...

Франц Кафка. Особливості індивідуального стилю письменника
«…Що знаєш ти про мій біль, і що я знаю про твір…Щасливим я був тільки б у тому випадку, якщо б зміг привести світ до чистоти, правди, непорушності…» (Ф.Кафка) Хід уроку Підготовка до сприйняття Оголошення теми і мети уроку Темою сьогоднішнього уроку є «Франц Кафка. Особливості індивідуального стил ...