Зміст освіти підготовки молодших спеціалістів

Сторінка 2

Досвід творчої діяльності - це діяльність в результаті якої створюється об'єктивно чи суб'єктивно нове, дякуючи специфічним процедурам: самостійного переносу раніше засвоєних знань і умінь в нову ситуацію; виділення нової проблеми у відомій ситуації чи нової функції об'єкта; самостійного комбінування відомих способів діяльності в новий; бачення структури об'єкта, різних способів вирішення проблеми; побудова принципово нового способу вирішення.

При всіх їх відмінностях один від одного всі вони є абсолютно взаємопов'язаними. Набуття умінь та навичок неможливе без засвоєння необхідного для цього обсягу знань. Творчу діяльність неможливо представити без володіння знаннями й уміннями, а в багатьох випадках також і навичками. Вихованість передбачає знання про ту діяльність, яка викликає ті чи інші емоції, навички й уміння в поведінці.

Відповідно до існуючої системи документів, які визначають діяльність вищих навчальних закладів, зокрема, Закону України «Про вищу освіту», зміст вищої освіти - обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури та мистецтва, і все це визначається стандартами вищої освіти. Чинний закон про вищу освіту визначив структуру стандартів вищої освіти . Основними складовими цих стандартів є освітньо-кваліфікаційна характеристика і освітньо-професійна програма.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника вищого навчального закладу відображає цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначає місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих якостей, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації. Саме освітньо-кваліфікаційна характеристика є основою для контролю якості підготовки фахівців, орієнтиром роботодавцям і замовникам кадрів, це, можна сказати, паспорт або фотографія відповідної спеціальності в функції можливостей особистості, яка оволоділа відповідним змістом навчання.

На підставі освітньо-кваліфікаційної характеристики формується освітньо-професійна програма підготовки, яка визначає нормативний термін та нормативну частину змісту навчання за певним напрямом або спеціальністю відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, встановлює вимоги до змісту, обсягу та рівня освіти й професійної підготовки фахівця. Отже, чинні нині освітньо-кваліфікаційні програми як складові чинних галузевих стандартів освіти є нормативними, тобто обов'язковими для всіх, документами. За ними формується нормативна частина стандартів вищої освіти вищих навчальних закладів.

Згідно статті 14 Закону України «Про вищу освіту» вищі навчальні заклади самостійно визначають спеціалізації за спеціальностями і формують для цього варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик. Останні мають забезпечувати підготовку фахівців з урахуванням особливостей суспільного поділу праці в Україні та мобільності системи освіти щодо задоволення вимог ринку праці.

На основі варіативних частин стандартів технікум чи коледж самостійно формує перелік вибіркових навчальних дисциплін в навчальному плані, самостійно створює для них навчальні і робочі програми, відповідну методику і т.і.

Безумовно, що само по собі проектування змісту освіти на компетентісних принципах ще не вирішує проблему якості підготовки фахівців. Для цього необхідно принципово по новому сформулювати робочі навчальні плани і програми. Саме ці елементи змісту освіти мають передбачати головний принцип реалізації компетентісного підходу - діяльністну систему навчання. Така система має за мету сформувати компетенції особистості - майбутнього молодшого спеціаліста такими формами і завдяки таким методам навчання, які б у своєму змісті передбачали засвоєння знань, умінь та навичок в процесі розв'язання практичних задач, виконання дослідницьких лабораторних і практичних робіт, навчального проектування на основі реальних виробничих і економічних об'єктів і т. ін. іншими словами, знання мають засвоюватись не тільки і не стільки через запам'ятовування, а за рахунок навчальної діяльності, максимально наближеної за змістом до реальної діяльності фахівця відповідного профілю. При цьому, в процесі такого навчання студент повинен засвоїти і рівні та сферу відповідальності майбутнього молодшого спеціаліста за прийняті рішення. Тобто, навчально-виховний процес у коледжі має слугувати набуттю студентом відповідного досвіду професійної діяльності і здатності до його розвитку.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Вплив педагогічного спілкування на формування особистості
Як вже було відмічено у введенні, метою нашого дослідження з'явилося виявлення особливостей впливу стилю педагогічного спілкування на формування особи підлітка. Об'єктом дослідження був стиль педагогічного спілкування в системі «вчитель - учень». Предметом дослідження виступав вплив стилю педагогіч ...

Історія виникнення методу
Альтернативою традиційним методом навчання може бути метод проектів. Цей метод не можна назвати принципово новим, адже істинної інновації в галузі педагогіки - явище надзвичайно рідкісне. Як правило, це розгляд на новому витку педагогічних, соціальних, культурних досягнень, давно забутих педагогічн ...

Розвиток видів і процесів пам`яті у дітей молодшого шкільного віку
У сучаснiй системi виховання молодший шкiльний вiк охоплює перiод життя дитини 7–11 рокiв (1 – 4 класи школи). Найбiльш характерна риса даного перiоду полягає в тому, що в цьому вiцi дошкiльник стає школярем. Це перехiдний перiод, коли дитина поєднує в собi риси дошкiльного дитинства з особливостям ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com