Застосування модульно-рейтингової системи в організації навчального процесу і оцінюванні навчальних досягнень студентів Харківського машинобудівного коледжу

Модульно-рейтингова система організації навчального процесу і оцінювання навчальних досягнень в Харківському машинобудівному коледжі [50] здійснюється на основі Законів України «Про вищу освіту» і «Про освіту», Положення про вищий навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.1996р., Положення про організацію навчального процесу в вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 02.06.1993р. , Статуту коледжу, досвіду педагогічного колективу коледжу з багаторічного експерименту із запровадження і використання в навчальному процесі рейтингової системи оцінки якості підготовки фахівців та нових підходів щодо здійснення заходів по входженню України в Європейський освітній простір.

Головними принципами побудови і функціонування модульно-рейтингової системи в Харківському машинобудівному коледжі є:

організація навчального процесу на базі робочих навчальних програм, які формуються як набір змістових навчальних модулів;

існування чіткої системи тестування та рейтингової оцінки навчальних досягнень студентів;

формування змісту навчання відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик і освітньо-професійних програм Стандартів вищої освіти;

стандартизована і формалізована система оцінювання якості освіти . студента;

створення системи методичного консультування студентів в процесі навчання.

Модульно-рейтингова система має на меті:

чітке визначення обсягів запланованої і виконаної студентом роботи з урахуванням усіх видів навчальної та наукової діяльності;

інтенсифікація навчально-виховного процесу та суттєве підвищення якості підготовки молодших спеціалістів та бакалаврів;

забезпечення систематичності засвоєння студентом навчального матеріалу;

більш дієвий і постійний зворотній зв’язок з кожним студентом на коротких етапах навчання;

посилення контролю та своєчасного коригування навчально-виховного процесу;

вплив на мотивацію учасників навчально-виховного процесу, підвищення навчальної дисципліни;

психологічне розвантаження студентів у кінці семестру;

підвищення відповідальності студентів за результати навчальної діяльності і включення механізмів залежності соціального статусу студента від рівня його навчальної діяльності;

максимальне наближення до об’єктивності оцінювання навчальних досягнень студентів за рахунок оцінювання підготовки до проведення і якості виконання кожного лабораторного, практичного та семінарського заняття;

використання більш широкої шкали оцінок знань;

вирішальний вплив суми балів, одержаних протягом семестру, на підсумкову оцінку з навчальної дисципліни;

розширення академічної мобільності студентів;

стимулювання постійної і систематичної аудиторної та самостійної навчальної роботи студентів на протязі навчального року, семестру;

створення атмосфери конкуренції і змагальності в навчанні;

підвищення відповідальності викладачів при оцінці навчальних досягнень студентів і виконанні ними завдань практик, курсових проектів і робіт і т.і.;

Це цікаво:

Система розрахункових задач для позакласної і індивідуальної роботи з обдарованими дітьми
Найважливішим завданням навчання являється формування в учнів уміння використовувати набуті знання. А при аналізі методичної літератури з вивчення практики вчителів видно, що найбільшої уваги вони приділяють формуванню знань, а не правильному використанню цих знань. Вивчивши програму загальноосвітн ...

Роль інформаційних технологій у формуванні естетичної культури особистості студента – майбутнього соціального педагога
У навчально-виховному процесі сучасного вищого навчального закладу формуванню художньо-естетичної культури особистості студента сприяє викладання всіх навчальних предметів. Будь-який семінар, лекція, практичне заняття має художньо-естетичний потенціал. Цьому слугує і творчий підхід до вирішення піз ...

Гра - активна форма пізнання навколишньої дійсності
Психологічні дослідження О. Леонтьєва, О. Запорожця, Д. Ельконіна, А. Люблінської та інших показали, що грі притаманні риси, характерні для будь - якої діяльності. Гра - активна форма пізнання навколишньої дійсності. Різноманітність її форм вводить дитину в коло реальних життєвих явищ. Дитина пізна ...