Роль експерименту у педагогічних дослідженнях

Сторінка 1

Експеримент грає провідну роль під час здійснення освітніх, педагогічних реформ, робить можливою практичну перевірку професійної компетентності фахівців, професійні уміння і навики, теоретичні знання, використовувані в практичній діяльності. В ході дослідження шляхом проведення експериментів були запропонували основні критерії ефективності навчання з використанням тестових завдань, анкетування для формування професійної компетентності та професійних вмінь майбутніх фахівців економічної галузі у системі коледж-університет.

Експеримент, як і спостереження, належить до групи універсальних методів – таких, що використовуються у межах різних наук та типів наукового пізнання. Головною ознакою експерименту вважають таку процедурну, ситуаційну та змістову організацію процесу пізнання, за якої можливо отримати об’єктивні емпіричні дані, на відміну від тих, що мають суб’єктивне забарвлення при застосуванні інших методів психолого-педагогічного пізнання.

Експеримент – вивчення, дослідження явищ і процесів, педагогічної системи та її елементів через відтворення в штучно створених або природних (звичайних) умовах. Експеримент відіграє значну роль під час здійснення педагогічних, освітніх реформ. Експеримент дає змогу перевірити на практиці правильність гіпотез, теоретичних положень, ступінь ефективності нових важелів у професійній підготовці фахівців та у вищій освіті. Експеримент також означає дослідження, у процесі якого в заданих умовах змінюють один або декілька факторів за незмінності інших.

Експеримент – це по суті, строго контролююче педагогічне спостереження, лише з тою відмінністю, що експериментатор спостерігає процес, який він сам цілеспрямовано і планомірно впроваджує, а педагогічний експеримент може охопити групу студентів, потік, факультет або декілька вузів.

Експериментальний метод у практику психолого-педагогічного пізнання впроваджений німецьким психологом-дослідником В. Вундтом (1879), основи для такого типу експерименту закладені Е. Вебером (1834). Перші вітчизняні експериментальні лабораторії створені Н. Ланге в Одесі (1880) та Г. Челпановим у Київському університеті ім. Св. Володимира (1880). Перші експерименти власне педагогічного спрямування вважаються започаткованими французькими дослідниками, зокрема А. Біне (1895).

Усвідомивши можливості експерименту, педагоги-дослідники кінця XIX початку XX ст. стали пов’язувати з ним великі надії. Народилася дослідна течія, яка отримала назву «експериментальна педагогіка». Її витокам послужили вражаючі експерименти А. Сікорського з вивчення розумової втоми школярів за допомогою обліку помилок в диктантах (1879), Еббінгауза по запам’ятовуванні матеріалу (1885), дослідження кола уявлень школярів, виконані Холлом (1890), вивчення інтелекту учнів, розпочате Біне і Саймоном (1900), вивчення типів уявлень у школярів (Штерн, Нечаєв, Лай), пам’яті у дітей (Бурдон, Іст, Мейман) та інші досвіди. Наведене вище приводить нас до усвідомлення необхідності чіткого визначення терміну експеримент.

В енциклопедії освіти С.У. Гончаренко зосередив увагу на характеристиці експерименту: «…це комплексний метод дослідження, який забезпечує науково-об’єктивну і доказову перевірку правильності обґрунтованої на початку дослідження гіпотези. Він дає можливість глибше, ніж інші методи, перевірити ефективність тих чи інших інновацій в галузі навчання, порівняти значущість різних факторів у структурі педагогічного процесу і обрати найкраще (оптимальне) для відповідних ситуацій їх поєднання, виявити необхідні умови реалізації певних педагогічних завдань. Експеримент дає можливість виявити стійкі, необхідні, істотні зв’язки між повторюваними явищами, тобто вивчати закономірності, характерні для педагогічного процесу. Експеримент проводиться в тому випадку, якщо немає можливості довести те чи інше твердження іншим способом і, звичайно, тоді, коли існують сумніви, вибір, альтернатива. Експеримент вимагає від дослідника високої методологічної культури, старанного опрацювання його програми і надійного критеріального апарату, який дає можливість фіксувати ефективність освітнього процесу».

Подібну думку висловлює І.П. Маноха, яка визначає експеримент, як метод наукового пізнання, що передбачає цілеспрямований процес отримання об’єктивних наукових даних щодо сутності, динаміки, особливостей існування та розвитку досліджуваних явищ і процесів. Проведені дослідження продемонстрували, що у педагогіці виділяють одинадцять основних видів експерименту.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Наочні засоби навчання і їх класифікація
Використання наочності у навчальному процесі початкової школи відіграє переважно допоміжну роль, однак «іноді навчальний матеріал (наприклад, явища, предмети, які учні не можуть безпосередньо сприймати) має такий характер, що без унаочнення правильне уявлення про новий об’єкт взагалі неможливе». Що ...

Особистісно орієнтований підхід у використанні ігор на уроці німецької мови
Мовні ігри допомагають формувати вимовні, лексичні та граматичні навички, тренують уживання мовних явищ на різних етапах вивчення іноземної мови. Висока ефективність мовної гри безсумнівна. Учителі і діти працюють з використанням «ігрових» матеріалів легше, веселіше, а головне, продуктивніше. Основ ...

Аналіз методичної системи навчання інформатики в середній загальноосвітній школі
Створення та розвиток методичної системи навчання інформатики відіграє ключову роль у становленні шкільного курсу інформатики. Тому актуальним є аналіз компонентів методичної системи, виявлення найвужчих місць і проблем, без розв'язання яких неможливий її подальший розвиток. Сьогодні можна виділити ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com