Визначальний (констатуючий) експеримент проводиться з метою виявлення поточного (загального) стану навчально-виховного процесу або певного педагогічного явища та стану їх структурних елементів як на початку дослідження, так і наприкінці - до та після формувального (формуючого) експерименту. Може бути й кількаразове його використання в певні моменти перебігу процесу, що досліджується. Визначальний експеримент як комплексний метод дослідження, своєю чергою, включає низку спеціальних дослідницьких методів: вивчення й аналіз педагогічної документації, передового педагогічного досвіду та незалежних характеристик; анкетування; бесіди; інтерв'ю; тести. За результатами визначального експерименту робляться загальні висновки про стан досліджуваної проблеми на даному етапі наукового пошуку.
Ціль констатуючого експерименту – вимір наявного рівня розвитку (рівня розвитку абстрактного мислення, морально-вольових якостей особистості і т.п. ). Таким чином, виходить первинний матеріал для організації формуючого експерименту.
Правильно поставлений експеримент дозволяє перевіряти гіпотези в причинно-наслідкових казуальних відносинах, не обмежуючи констатацією зв'язку (кореляції) між змінними.
Експеримент дає змогу реєструвати факти, розкривати закономірності, механізми динаміку, тенденції психічного розвитку, становлення особистості, виявляти можливості для оптимізації цього процесу.
Констатуючий експеримент було проведено серед груп ІІ курсу, відділення металургії та інженерної механіки, спеціальності 5.05050306 «Виробництво двигунів», денна форма навчання Харківського машинобудівного коледжу.
У ході експерименту були поставлені такі завдання:
підібрати експериментальну і контрольну групи студентів, що мають однаковий рівень успішності на початок експерименту;
провести якісний аналіз результатів контрольного зрізу знань у контрольній і експериментальній групах по закінченню експерименту;
за результатами попередньої діагностики знань, спостережень і підсумкових контрольних робіт проаналізувати зміни, що відбулися в експериментальній академічній групі; проаналізувати вплив запропонованої методики на підвищення рівня знань студентів.
Експеримент відбувався в ІІ семестрі. В ньому брали участь навчальні групи І курсу денного відділення металургії та інженерної механіки (50 студентів).
Аналіз результатів експерименту, проведеного у Харківському машинобудівному коледжі, показав, що серед груп І курсу денного відділення металургії та інженерної механіки існують дві групи, в яких студенти мають приблизно однаковий рівень засвоєння знань, умінь і навичок на початок експерименту. Ці групи за минулий термін навчання опанували однаковий цикл навчальних дисциплін у відповідності до освітньо-професійної програми та освітньо-кваліфікаційних характеристик. Виходячи з вище зазначеного було вибрано контрольну групу К1 (25 студентів) та експериментальну групу Е1 (25 студентів).
Попередній рівень навчальних досягнень контрольної та експериментальної груп представлено на рисунку 3.3
Рисунок 3.3 – Рівень якісної успішності експериментальної Е1 та контрольної К1 груп до проведення експерименту
Як видно з рисунка 3.3 середній рівень якісної успішності контрольної та експериментальної групи складає 52%.
Для об’єктивної й оперативної оцінки успішності навчальних досягнень було обрано успішність виконання діагностичного тестового завдання. Розробка тестів здійснювалася в три етапи: планування, написання завдань, аналіз завдань. Діагностичні тести включали завдання 4-х рівнів складності: репродуктивний, адаптивний, частково-пошуковий, творчий.
Складені діагностичні тести стандартизувалися, перевірялися на складність, валідність, надійність. Перед тестуванням студентам пропонувався детальний інструктаж стосовно умов виконання кожного завдання, доводилося до відома, що складність кожного завдання різна, пояснювався підхід до виконання творчого завдання, який полягав у формулюванні попередньої гіпотези наступних доказів із застосуванням знань із інших розділів, курсів. Перевірка тестів на складність проводилася на групі добре встигаючих студентів (відібрано із всіх груп 20 осіб), середній показник якісної успішності по групі склав 75%. Результати перевірки діагностичних тестів представлено на рисунку 3.4.
Це цікаво:
Організація
діяльності як педагогічна проблема
На уроках різних типів учитель використовує фронтальну, індивідуальну і групову форми навчальної роботи. Фронтальною формою організації навчальної діяльності учнів називають такий вид діяльності на уроці, коли всі учні класу під безпосереднім керівництвом вчителя виконують спільне завдання. При цьо ...
Формування в учнів позитивного ставлення до
навчання
Із вступом дитини до школи кардинально змінюється соціальна ситуація розвитку її особистості. У багатьох маленьких учнів розвивається відчуття шкільної тривожності, невпевненості в собі, що часом призводить до небажання відвідувати школу, знижує цікавість до нових відкриттів, отримання нових знань. ...
Сфери вивчення, спеціалізація
У першій половині 1990 років намітився помітний ріст кількості дисциплін у різних сферах навчання, кількість яких збільшилася практично в 4 рази. У результаті раптового розширення цього сектора виникли деякі задачі, зв'язані зі збереженням якості навчання і збереження академічних стандартів. Тому д ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.